У зонах радіоактивного та хімічного зараження особливу актуальність набувають питання захисту дітей. За такої умови пріоритет повинен бути відданий колективним засобам захисту перед індивідуальними.

Оскільки серед дітей, які занедужали на інфекційні захворювання, досить швидко можуть розвинутися судомний і гіпертермічний синдроми, порушитися діяльність дихальної, серцево-судинної та видільної систем, настати ендотоксичний шок, септичний стан тощо, необхідно в епідемічному осередку ураження організувати швидке та цілеспрямоване медичне сортування і здійснити термінову евакуацію хворих у спеціалізовані ЛПЗ з проведенням реанімаційних заходів у дорозі.

Госпітальні види медичної допомоги

До них належить кваліфікована та спеціалізована медична допомога, що надається потерпілим у ЛПЗ ДСМК територіального або державного рівня за межами осередку катастрофи.

Кваліфікована медична допомога надається хірургами та терапевтами і являє собою комплекс хірургічних і терапевтичних заходів, спрямованих на усунення наслідків ураження, насамперед таких, що загрожують життю, запобігання можливим ускладненням та боротьбу з тими, які вже розвинулися, а також планове лікування потерпілих до повного видужання.

За терміновістю надання заходи кваліфікованої хірургічної допомоги поділяють на три групи:

Невідкладні заходи за життєвими показниками:

усунення асфіксії,

повна зупинка кровотечі,

операції з приводу газової гангрени,

лапаротомії у разі поранень та закритої травми живота з ушкодженням внутрішніх органів і кровотечі,

комплексна терапія гострої крововтрати, шоку, травматичного токсикозу,

хірургічна обробка та зашивання ран при відкритому пневмотораксі, торакоцентез при клапанному пневмотораксі,

декомпресійна трепанація черепа при пошкодженнях, що супроводжуються стисненням головного мозку.

Відстрочені заходи (перша підгрупа), затримка виконання яких, як правило, буде призводити до важких ускладнень:

ампутації у разі відривів, деструкції та ішемічного некрозу кінцівки;

накладення надлобкової нориці у разі ушкодження сечівника та протиприродного заднього проходу у разі позачеревного ушкодження прямої кишки;

хірургічна обробка ран, забруднених СДОР, ФОС, ФОР.

Відстрочені заходи (друга підгрупа), затримка виконання яких в умовах застосування антибіотиків не обов’язково призведе до небезпечних ускладнень:

первинна хірургічна обробка ран м’яких тканин,

первинна обробка сильнозабруднених опіків,

накладання пластичних швів при клаптевих пораненнях обличчя,

лігатурне зв’язування зубів при переломах нижньої щелепи з дефектом.

При повному обсязі кваліфікованої хірургічної допомоги виконуються заходи усіх трьох груп. Скорочення обсягу здійснюється за рахунок відмови від виконання заходів третьої групи, в крайньому разі – другої групи.

Заходи кваліфікованої терапевтичної допомоги за терміновістю виконання поділяються на дві групи:

Невідкладні заходи за наявності станів, які загрожують життю потерпілих:

комплексна терапія загострень хронічних захворювань внутрішніх органів, а також гострих соматичних захворюваннях, що можуть призвести до смерті хворого (гіпертонічний криз, інфаркт міокарду, порушення серцевого ритму, напади броніхальної астми, загострення виразкової хвороби, діабетичні коми та ін.,

симптоматична терапія,

введення антидотів та протиботулінової сироватки.

Заходи, виконання яких може бути відкладено:

введення антибіотиків з профілактичною метою,

застосування симптоматичних медикаментозних препаратів,

гемотрансфузія з метою заміщення,

проведення фізіотерапевтичних процедур.

За сприятливих обставин кваліфікована медична допомога повинна надаватися у повному обсязі (виконання заходів усіх груп). Скорочення обсягу кваліфікованої медичної допомоги здійснюється за рахунок відмови від виконання заходів третьої (другої) групи. Надання кваліфікованої медичної допомоги повинно здійснюватися протягом 8-12 год. з моменту отримання ушкодження.

Кваліфіковану медичну допомогу на другому етапі медичної евакуації надають мобільні госпіталі, відповідні стаціонари МОЗ, медичні заклади, що розгортають додатковий ліжкофонд.

Спеціалізована медична допомога надається відповідними фахівцями з використанням спеціального обладнання та апаратури у спеціалізованих закладах (відділеннях) з метою максимального відновлення втрачених функцій органів ат систем, лікування потерпілих до повного видужання, включаючи реабілітацію.

У лікувальних закладах, розташованих за межами осередку катастрофи, виникає необхідність у наданні спеціалізованої медичної допомоги таким категоріям потерпілих:

з ушкодженнями голови, шиї, хребта та периферичних нервів;

з ушкодженням опорно-рухового апарату;

з ушкодженням грудної клітки, черевної порожнини;

з опіками;

із променевою хворобою, із отруєнням СДОР;

інфекційним хворим;

особам з розладами психічної діяльності та іншим.

Треба зазначити, що кваліфікована та спеціалізована медична допомога тісно взаємопов’язані і між ними важко провести чітку межу. Такий вид допомоги передбачає максимальне використання досягнень медичної допомоги в практиці лікування потерпілих в екстремальних ситуаціях, її виконанням завершується надання повного комплексу медичної допомоги потерпілим.

Провідну роль у підготовці, організації і наданні кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги повинні відігравати центри екстреної медичної допомоги. У разі виникнення необхідності до надання спеціалізованої допомоги потерпілим залучаються спеціалізовані бригади постійної готовності другої черги.

Питання щодо терміну надання спеціалізованої медичної допомоги вирішується особисто з кожним потерпілим, однак, судячи з досвіду, вона повинна бути надана протягом перших двох-трьох діб з моменту ушкодження.

Медичне сортування уражених

У разі виникнення НС спостерігається невідповідність між потребою у наданні допомоги і можливістю її надання. Крім того, від 20 до 40% потерпілих хірургічного профілю будуть мати потребу у невідкладній допомозі, найбільш ефективній у перші години ураження. У зв’язку з цим виникає нагальна потреба з великої маси потерпілих відібрати саме тих, яким необхідно надати негайну невідкладну допомогу у першу чергу, що дасть їм шанс вижити. Як один із ефективних адміністративних заходів дії у цих умовах М.І Пирогов запропонував метод медичного сортування потерпілих. В умовах НС медичні працівники часто забувають про цей рятівний для багатьох потерпілих метод, а це призводить до додаткових втрат.

Медичне сортування – метод поділу потерпілих та хворих на групи, що грунтується на потребі в однорідних лікувально-профілактичних і евакуаційних заходах залежно від медичних показань та конкретних обставин НС.

Мета медичного сортування полягає в тому, щоб забезпечити потерпілим своєчасне надання необхідної допомоги та раціональну евакуацію.

Медичне сортування проводиться, починаючи з моменту надання першої медичної допомоги на місці ураження і продовжується під час надання усіх догоспітальних і госпітальних видів медичної допомоги.

В осередку ураження на місці отримання ушкодження (травми) виконуються найпростіші елементи