До морально-психологічних бойових якостей належать стійкість, на-дійність, дисциплінованість, відповідальність, виконавчість, взаємовідпові-дальність, наполегливість, бойова спрямованість, активність, згуртова-ність, сміливість, відвага, мужність, героїзм, готовність до самопожертви в ім'я Батьківщини і народу та ін.

Морально-психологічний стан особового скла-ду різних військо-вих формувань і в цілому військ (сил) у воєнний час – це цілісне, визначальне мора-льно-психологічне явище, яке є похідним від ду-ховних, моральних, соціа-льних, економічних, військовослужбових, навчально-бойових (у воєнний час бойових), інших соціально-психологічних і психоло-гічних чинників, котрі інтегрально відображаються в соціальній психіці особового складу у вигля-ді певних морально-психологічних стереотипів, спрямовуючих його діяль-ність і поведінку.

Отже, центральним компонентом морально-психологічного стану (МПХС) особового складу є морально-психологічний стереотип (МПС). Що він собою являє?

Морально-психологічний стереотип відображає синтез знань вій-ськовослужбовців, їх поглядів і переконань, досвід військової діяльності, емоційно-вольових компонентів життєдіяльності, а також склад-ний синтез соціальних почуттів, настроїв, уявлень, по-нять, спонук, звичок, різних ілю-зій і забобонів, які формуються під впливом повсякденних умов життя, по-буту людей та їх світогляду.

Рівень морально-психологічного стану особового складу різних вій-ськових формувань визначається через визначення ступеня морально-психологічної рівноваги.

Морально-психологічна рівновага – це така спрямованість проті-кання сукупності морально-психологічних явищ при їх взаємодії, котра ви-ражає найбільш оптимальне функціонування військового колективу (різних військових формувань), що забезпе-чує високу ефективність виконання за-вдань військової діяльності у мирний і воєнний час.

Фактично морально-психологічна рівновага відо-бражає здоровий морально-психологічний стан особо-вого складу. Порушення морально-психологічної рівноваги виражається через коефіцієнт морально-психологі-чної рівноваги (R) – число, величина якого відображає відповідний рівень морально-психоло-гічного стану.

Морально-психологічний стан особового скла-ду різних війсь-кових формувань при приведенні у вищі ступені бойової готовності оцінюється:

1. Здоровий, коли особовий склад цілком і повністю готовий до вико-нання будь-яких завдань військової діяльності у мирний і воєнний час.

2. Задовільний, коли особовий склад у цілому гото-вий до виконання завдань військової діяльності.

3. Критичний, коли особовий склад має низьку готовність до вико-нання завдань військової діяльності в мирний і воєнний час. Він відображає низьку соціальну зрілість особового складу, а також низькі їх морально-психологічні і бойові якості.

4. Деструктивний, коли особовий склад має дуже низьку готовність до виконання завдань військової діяльності у мирний і воєнний час. Даний рівень характеризує його як соціальне неоднорідний, малоефе-ктивний у військовій діяльності. Його соціальна зрілість дуже низька, а мо-рально-психологічні пара-метри мають нестійку негативну полярність, що призводить до парних, групових та міжгрупових конфліктів, які виникають внаслідок розбіжностей поглядів, ідей, переконань. У такому середовищі мають місце нестатутні відносини, кругова порука, безвід-повідальність, не-виконавчість, егоїзм, грубі порушення військової дисципліни, сварки і бру-тальність. Накази командирів обговорюються і часто не виконуються.

5. Нездоровий, коли особовий склад не готовий до вико-нання завдань військової діяльності у мирний і воєнний час. Характеризує соціальне незрілий особовий склад, який зовсім неефективний у військовій діяльності, є соціальною (і навіть антисоціальною) людсь-кою спільнотою з глибокими суперечностями, що призводять до тривалих парних, групових та загаль-них конфліктів з високою і помірною емоційною напругою, з афек-тивною нестриманістю і потрясінням. У воєнний час особовий склад з та-ким рівнем морально-психологічного стану характеризується чітко вираже-ним станом боязні, неспокійності, страху, а та-кож морально-психологічним напруженням і ригід-ністю, що фактично призводить до деморалізації, деста-білізації і руйнівної передбойової «лихоманки». На ґрунті безідейно-сті, відсутності будь-яких позитивних ціннісних орієнтацій, переважаючих вузькоегоїстичних цілей, потреб і мотивів, а також дуже слабкої емоційно-вольової стійкості в екстремальних ситуаціях спосте-рігається загальний стан занепаду, який відбиває слабкість вольових і психічних процесів, від-сутність внутрішньої готовності до боротьби з ворогом, іммо-білізацію внут-рішніх енергетичних резервів бійців. Це призводить до панічного страху і паралізує волю бійців, породжує стан загальної фрустрації, що робить не-ефек-тивними і недієздатними військові формування в умо-вах бою, насту-пальної чи оборонної операції.

У літературі зустрічається вживання й опи-сання (ненаукове) ін-ших станів як, наприклад, морально-бойовий дух. Що це таке? Мора-льно-бойо-вий дух (у літературі часто виражається через такі по-няття, як «бойовий дух», «моральний дух», «духов-ний стан», «духовний фактор» та ін.) – це така форма морально-психологічного стану особового складу, в яко-му явно виражаються й переважають духовно-емоційні компоненти, що характеризують певний ступінь його настроєності і морально-психологічної готовності до ви-конання бойових завдань.

Виходячи з вищевикладеного, морально-психологічне забезпе-чення слід розглядати як системокомплекс організованого виховного, соціального, соціально-психологічного і психо-логічного впливу на психіку окремих війсь-ковослужбовців і соціальну психіку військово-соціальних груп з метою формування, під-тримання й відновлення необхідних бойових якостей, морально-психологічної рівноваги, здо-рового й задовільного морально-психо-логічного стану різних війсь-кових формувань та необхідної морально-психологічної готовності до виконання завдань військової діяльності у мирний і воєнний час, а також усунення нега-тивних морально-психологічних явищ, протидії впливу на систему «несвідомість-свідомість» осо-бового складу про-тивника та реабілітації військовослужбовців і військових підрозділів, які отримали бойові психічні травми.

Головна мета морально-психологічного забез-печення полягає в досягненні духовно-пси-хологічної переваги над противником, фор-муванні, підтриманні й відновленні таких бой-ових якостей і мора-льно-психологічного стану осо-бового складу військ, які забезпечують його морально-психологічну стійкість, надійність і готовність до ви-конання будь-яких завдань у мирний і воєнний час.

Морально-психологічне забезпечення (МПЗ) е складним проце-сом. Його динаміка відобра-жає багатофакторність та багаторівневість діяльності і різнобічного впливу на особовий склад. У залежності від завдань воно поді-ляється на МПЗ бойової і мобілізаційної готовності та бойової підготовки та МПЗ бойо-вої діяльності військ.

МПЗ бойової і мобілізаційної готовності та бойової підготовки в мирний час роз-кривається через такі напрямки:

здорового та задовільного МПХС особового скла-ду різних війсь-кових формувань, його