формування необхідних морально-психоло-гічних бойових якос-тей;

професіоналізму та військової майстерності;

військової дисципліни;

бойового чергування;

несення вартової і внутрішньої служб;

вводу в стрій молодого поповнення та його адаптації до умов вій-ськової служби;

різного роду командно-штабних, тактико-спеціальних, соціальних та інших навчань, а також ви-конання спеціальних завдань (пусків ракет, стрільб, походів та ін.);

підтримання зброї і бойової техніки на необ-хідному рівні функціо-нування і стану.

МПЗ в період переводу військ у вищі ступені бойової готовності розкривається через такі напрямки:

здорового і задовільного МПХС особового складу в різних війсь-кових формуваннях, його високої морально-психологічної стійкості, надій-ності і готовності до виконання бойових завдань;

формування, підтримання й відновлення необхідних морально-психологічних бойових якостей;

індивідуальної і групової дисциплінованості та виконавчості;

професіоналізму та бойової майстерності;

наступальних і контрнаступальних бойових дій;

оборонних бойових дій;

виконання різнобічних бойових спеціальних завдань;

реадаптації і реабілітації військовослужбовців та військових під-розділів, які отримали психічні бойові травми різного ступеня.

Ці напрями морально-психологічного забезпечення суттєво не відрі-зняються за змістом впливу. Всі вони базуються на відповідних морально-психологічних бойових якостях і морально-психологічному стані, який ви-ражає певний ступінь морально-психологічної стійкості, надійності і готов-ності особового складу до виконання завдань військової діяльності. А в їх основі лежить розвиток (ступінь інтегрованої єдності прояву сили, стійкості і міцності) морально-психологічного стереотипу.

Морально-психологічне забезпечення будь-якого виду військової ді-яльності спирається на зміцнення й підсилення морально-психологічного стереотипу, його активізації через актуалізацію різних мотивів, які відпо-ві-дають даній діяльності.

Розглянемо загальні підходи до формування морально-психологічн-ого стереотипу, точніше, його стійкості, сили й міцності.

Процес формування МПС в плані виховного впливу включає в себе два механізми. Перший із них полягає в тому, що спеціально створені умови бойової підготовки, забезпечені певним психологічним фоном, акту-алізують окремі ситуаційні спонукання, які при систематичній активізації поступово зміцнюються і переходять в більш стійкі мотиваційні утворення. Образно говорячи, це механізм формування «знизу вверх».

Другий процес полягає в засвоєнні воїном даних йому в готовій «фо-рмі» спонукань, цілей, ідеалів, змісту спрямованості особистості, які, за за-думом командирів, повинні в них сформувати і які самі вихованці повинні поступово перетворювати із зовні зрозумілих у внутріш-ньо сприйняті і реа-льно діючі. З'ясування смислу спо-нукань, які формуються, їх співвідношен-ня з іншими, великою мірою полегшують воїнам внутрішню смисло-ву робо-ту і звільняють їх від стихійного пошуку. Це механізм формування «знизу вверх».

Повноцінне формування мотиваційного ядра особистості воїна по-винно включати в себе два механізми, і в більшості випадків навіть при стихійному формуванні вони діють обидва. Водночас один з них може пе-реважати, що говорить не тільки про їх єдність, але й про відносну само-стійність.

Морально-психологічне забезпечення як вид діяльності вклю-чає:

Морально-психологічну підготовку особового скла-ду (загальну, спеціальну, цільову).

Морально-психологічну обробку особового скла-ду:

окремі прийоми, способи, методи та ін.;

морально-психологічні (психологічні) операції.

Протидію впливові противника на МПХС різних військових форму-вань наших військ та їх морально-психологічну стійкість, надійність і готов-ність.

Відновлення необхідного рівня МХПС особового складу та його морально-психологічної готовності, реабілітацію військовослужбовців та військових підрозділів, які отримали психічні бойові травми різного ступеня.

Морально-психологічна обробка особового складу по-лягає у віднос-но довготривалому впливі на систему «несвідомість-підсвідомість-свідо-мість» особового скла-ду з метою усунення і викорінення негативних та фо-рмування позитивних певних морально-психологічних стереотипів, устано-вок, уяв, понять, почуттів та ін.

У ході морально-психологічної обробки особового складу військ і на-селення як своєї, так і чужої (ворожої) держави ефективний результат дає проведення морально-психологічних операцій (МПО) у мирний і воєнний час.

Відновлення необхідного рівня МПХС особового скла-ду та його мо-рально-психологічної готовності, реа-білітація військовослужбовців та війсь-кових під-розділів, які отримали психічні бойові травми, скла-дається з кіль-кох завдань. Перше полягає у відновленні здорового чи задовільного МПХС особового складу після тяжких бойових дій, подій, які трапились у державі чи Збройних Силах. Друге спрямоване на формування віднов-лення необхідної морально-психологічної готовності. Третє завдання поля-гає в усуненні негатив-них морально-психологічних і психічних утворень в особового складу, які кваліфікуються як бойові психічні травми різного сту-пеня, а також формування позитив-них та введення військовослужбовців, які перенесли бойові психічні травми, у стрій і їх адаптацію до умов бойової діяльності.

В організаційному плані морально-пси-хологічне забезпечення включає такі одиниці діяльності:

1. Збір різнобічної інформації (соціальної, соціально-психологічної, психологічної, правової та ін.) про МПХС різних військових формувань, їх морально-психологічну стійкість, надійність і готовність, прояв морально-психологічних бойових якостей та ін.

2. Різнобічний аналіз всієї сукупності інформації (соціально-психоло-гічний, психологічний, факторний, кореляційний та ін.).

3. Вироблення корекційних заходів (планування, програмування).

4. Організація і реалізація різнобічних корекційних заходів.

Таким чином, морально-психологічне забезпечення бойової і мобілі-заційної готовності військ (сил) та бойо-вої підготовки — це окремий вид ді-яльності, який сприяє підтриманню боєготовності та боєздатності військ (сил). Його динаміка відображає багатофакторність та багаторівневість різ-нобічного впливу на особовий склад.

Завдання виховної роботи в умовах переводу у вищі ступені бойової готовності

розвиток у військовослужбовців стабільності в роботі різних аналізаторів (зору, слуху і ін.) у відповідності з потребами при використанні бойової техніки і особливостями бою. Формування професійних якостей: уваги, пам’яті, уяви, працездатності і ін.;

виробити у військовослужбовців правильне уявлення про війну: вони повинні знати зброю і заходи по захисту від неї, труднощі бою і бути готовими їх подолати, потрібно розвивати емоціонально-вольову стійкість, здатність не піддаватися страху, діяти впевнено у будь-якій ситуації;

формувати у військовослужбовців взаєморозуміння, взаємодопомогу і готовність до колективних дій;

розвивати у військовослужбовців постійну внутрішню готовність виконувати будь-яке завдання.

Отже, суть психологічної підготовки особового складу полягає у розвитку і зміцненні психологічної стійкості, готовності виконувати бойові завдання в будь-якій ситуації, здатності до сміливих і рішучих дій включно з самопожертвою. Головним її призначенням є психологічна підготовка кожного військовослужбовця до подолання