величезних труднощів бойової обстановки до успішного виконання бойових завдань в небезпечних для життя ситуаціях.
Психологічне загартування особового складу військ здійснюється в процесі бойової підготовки, під час несення ними бойового чергування, внутрішньої і караульної служб.
Морально-психологічна готовність медичного персоналу складається з ряду факторів, що знаходяться в діалектичній єдності.
Найважливішими з них являються: ідейне переконання, високі бойові якості; відмінна професійна і бойова підготовка; тактичне мислення і фізичне загартування. Відсутність одного з цих факторів може вплинути на кінцевий результат. Важлива роль в психологічній підготовці особового складу належить воєнно-медичній службі.
Роль медичної служби частини у вихованні особового складу
Воєнний лікар як офіцер-вихователь і організатор приймає безпосередню участь в усій виховній роботі, що проводиться в частині, і цим робить певний внесок у формування особистості військовослужбовця.
Важливе значення в морально-психологічній підготовці військовослужбовців відіграє пропаганда медичних знань. З першої зустрічі з молодим поповненням лікар частини роз’яснює фізіологічні особливості періоду адаптації, позитивний вплив на організм таких факторів як фізичне загартування, строге дотримання режиму праці і відпочинку. Перехід до армійського життя не всім дається легко. Досвід показує, що якщо молодий військовослужбовець розуміє сутність і тимчасовий характер своїх хворобливих переживань в адаптаційному періоді, то він легше і скоріше привикне до нових для нього умов армійського життя. Розмови лікаря з військовослужбовцями сприяє формуванню в них правильного уявлення про сучасну війну, виробляє впевненість в надійності засобів захисту, способів знезараження води, продуктів харчування, одягу, техніки і зброї. Якщо військовослужбовець знає, що існують антиподи проти бойових отруйних речовин, то його відношення до них змінюється. У військовослужбовця з’являється впевненість в тому, що у випадку поранення йому нададуть швидку і кваліфіковану медичну допомогу. Пропаганда медичних знань стає більш ефективною, якщо вона поєднується з практичними заняттями, на яких військовослужбовці вивчають індивідуальні і колективні засоби захисту від зброї масового ураження ворога, навчаються прийомів само- і взаємодопомоги при пораненні.
В процесі психологічної підготовки військовослужбовець зобов’язаний твердо засвоїти, яке значення в умовах сучасної війни набуває правильне і своєчасне надання першої допомоги, вміння подолати неприємне відчуття при вигляді крові, опіку, судом.
Суттєве місце в психологічному вихованні військовослужбовців займають так звані психологічні тренування. З цією метою в частинах і підрозділах в ході тактичних навчань використовується обкатка танками, наступ через зони радіоактивного зараження, імітація ядерних вибухів і інші психологічні методи.
Медична служба приймає активну участь в розробці науково обґрунтованих програм і рекомендацій по проведенню психологічних тренувань, орієнтує командирів стосовно індивідуальних заходів до нервово неврівноважених осіб і з різними особливостями характеру, розробляють заходи по забезпеченню техніки безпеки на заняттях та інші заходи по збереженню та зміцненню здоров’я військовослужбовців.
Головним у вдосконаленні роботи гарнізонних госпіталів є максимально можливе злиття малопотужних близько розміщених госпіталів у більші. Сьогодні наявні ще гарнізони, в яких розвернуто ряд однотипних медичних закладів різних видів ЗСУ, родів військ, головних і центральних управлінь МО України. Об’єднання їх під єдиним керівництвом дозволить скоротити розрив у якості надання медичної допомоги гарнізонними, обласними і центральними госпіталями, покращити оснащення діагностичною і лікувальною апаратурою, дасть можливість сконцентрувати фінансові ресурси на укріпленні матеріальної бази. Водночас потрібно відмітити, що там, де питання розвитку матеріально-технічної бази постійно знаходяться в полі зору начальника медслужби, вони вирішуються успішно.
висновки по першому питанню
1. Морально-психологічне як цілісне явище про-являється в інтегро-ваній єдності морального і психологічного. В моральному викристалізувані моральні ідеї, прин-ципи, ідеали, норми, погляди, почуття та ін., які трансформуються у сферу психологічного: емоції, по-чуття, воля, переконаність, рішучість, стійкість та ін.
2. Морально-психологічне забезпечення — це системокомплекс ор-ганізованого виховного, соціального, соціальне-психологічного і психологі-чного впливу на психіку окремих військовослужбовців і соціальну психіку військово-соціальних груп (військових формувань) з метою формування, підтримання й відновлення необхідних морально-психологічних бойо-вих якостей, морально-психологічної рівноваги, здорового й задовільного мо-рально-психологічного ста-ну різних військових формувань та необхідної морально-психологічної готовності до виконання зав-дань військової діяль-ності у мирний і воєнний час, а також усунення негативних морально-пси-хологічних явищ, протидії впливу противника та реабілітації військовослу-жбовців і військових підрозділів, які отримали бойові психічні травми.
2. ФОРМИ І МЕТОДИ МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБОРОННИХ ЗАВДАНЬ, В ПЕРІОД ПРОВЕДЕННЯ ЗАХОДІВ БОЙОВОГО ЗЛАГОДЖЕННЯ ПІДРОЗДІЛІВ
Разом з тим, огляд напрацьованої нормативної та науково-методичної бази свід-чить, що термін "морально-психологічне забезпечення" не охоплює всього комплексу оборонних завдань держави в цілому. Не існує також єдності у вирішенні цих завдань серед силових структур нашої країни, ще не налагоджена система співпраці органів державної влади України із відповідними військовими формуваннями щодо морально-психологічного забезпечення, навіть у концептуальному вигляді.
Аналіз цієї проблеми дає підстави виділити два рівні морально-психологічного за-безпечення оборонних завдань: перший - державний, який застосовується, виходячи із масштабів усієї країни, другий - власне військовий.
Морально-психологічне забезпечення оборонних завдань на державному рівні – це комплекс узгоджених заходів, які здійснює державне і військове керівництво країни з метою удосконалення морально-політичного потенціалу держави, досягнення такого морально-психологічного стану населення країни, особового складу Збройних Сил та інших військових формувань, який необхідний для подолання труднощів дер-жавотво-рення, а також здобуття перемоги у війні (військовому конфлікті) у разі її розв'язання будь-яким агресором.
На державному рівні морально-психологічне забезпечення охоплює політичні, еко-номічні, соціальні, інформаційні та власне військові аспекти. Активно використову-ються усі засоби масової інформації, досягнення науки, літератури і мистецтва, інші можливості впливу на свідомість та поведінку населення країни, особового складу військ (сил) для досягнення необхідного морально-психологічного стану.
Моральна готовність до оборони в самому загальному вигляді є сукупністю об'єк-тивних, загальнозначимих станів, почуттів, цінностей,