те, що для України не існує зовнішніх загроз і вона взагалі не має ворогів, а є тільки друзі, притуплюють пильність, негативно впливають на морально-психологіч-ний стан особового складу військ (сил), ускладнюють процес удосконалення морально-політичного потенціалу держави.
Значний вплив на моральний дух і психологічну стійкість військовослужбовців здійснюють фактори, які характеризують внутрішній стан Збройних Сил України на су-часному етапі їх розвитку, характерними рисами якого є реалізація визначених заходів щодо створення нової моделі Збройних Сил України під час впровадження в життя Дер-жавної програми їх будівництва та розвитку до 2005 р. Здійснюється оптимізація струк-тури та чисельності з'єднань і частин, озброєння, військової техніки, запасів матеріа-льно-технічних засобів; створюється принципово нова система керівництва військами, організовується всебічне забезпечення військ за територіальним принципом; удоскона-люється нормативна база та система бойової та мобілізаційної готовності; триває розро-блення та практичне засвоєння принципово нових поглядів на форми стратегічних дій Збройних Сил, видів та способів їх застосування.
На ефективність удосконалення військового організму негативно впливають паци-фістські настрої окремих верств населення, недооцінювання значення для держави не-обхідності посилення боєздатності національних Збройних Сил. Адже відомо, що в будь-якій державі немає тривалої історичної перспективи, якщо більшість її громадян не сприймають свою Батьківщину як найвищу цінність, а її захист - як головний обов'язок. Для цього необхідне існування чітко сформульованої системи загальнодержавних цін-ностей, консолідуючої ідеології, що базується на принципах прогресивного й динаміч-ного розвитку суспільства, загальнонаціональної концепції виховання, яка підтриму-ється і втілюється в життя державою.
Виховання почуття патріотизму, любові до Батьківщини і готовності її захищати повинно проходити червоною ниткою через діяльність усіх виховних, освітніх та інфо-рмаційних установ України, незалежно від їхнього політичного спрямування, належно-сті до державних, громадських чи комерційних структур. На жаль, сьогодні в Україні немає загальнодержавної системи воєнно-патріотичного виховання громадян, низька і престижність військової служби.
Не сприяє зміцненню морального духу військ (сил) і неналежне фінансування Збройних Сил України, загострення соціальних проблем військовослужбовців, змен-шення обсягу будівництва житла для них. Звичайним стало явище, коли офіцери по де-кілька місяців не отримують грошового забезпечення. У гарнізонах і військових містеч-ках через відсутність фінансування закриваються дитячі садки, не можуть ефективно працювати школи та культурно-просвітні заклади. Матеріально-побутові труднощі зна-чної кількості військовослужбовців доповнюються їхньою соціально-правовою незахи-щеністю, що є наслідком недосконалості законодавчої бази, а також механізмів реаліза-ції законодавчих актів.
Як свідчить історія війн і військового будівництва, високий рівень духовності та моральності суспільства, усього народу завжди позитивно впливав на моральний дух і психологічний стан будь-яких збройних сил, а під час війн забезпечував перемогу. І на-впаки, негативні процеси у духовному житті суспільства неминуче охоплювали збройні сили, знищували їхні моральні цінності, доводили до падіння дисципліни, бойового духу і психологічної стійкості, що обумовлювало поразку у війні (воєнному конфлікті), а іноді й занепад держави.
Призначення і організаційна структура морально-психологічного забезпечення.
Морально-психологічне забезпечення оборонних завдань на державному рівні має створювати морально-політичний потенціал держави, який характеризує здатність і го-товність громадян до спільних дій, спрямованих на подолання труднощів державотво-рення, захист суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості держави, а та-кож формування і підтримання у особового складу військових формувань високого мо-рального духу, стійкого морально-психологічного стану, дисципліни, організованості та згуртованості.
Морально-психологічне забезпечення оборонних завдань поєднує два самостійних, але тісно взаємопов'язаних напрями .
перший напрям орієнтований на формування світогляду населення країни, військо-вослужбовців, вплив на їхню свідомість, мораль, переконання, норми і принципи, які визначають і регулюють їхню поведінку в мирний час і в бойовій обстановці. Мова йде про формування і розвиток у населення країни таких моральних якостей як патріотизм, любов до Батьківщини і постійна готовність до її збройного захисту, а у особового складу військ (сил) - вірність військовому обов'язку, присязі та бойовим традиціям Збройних Сил, інших військових формувань України;
другий напрям розглядає психологічні сторони вирішення оборонних проблем і, в першу чергу, комплекс питань, пов'язаних із організацією психологічного загартування населення держави, психологічної підготовки особового складу військових формувань, допризовної молоді (згідно із Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу"), психологічним забезпеченням учбово-бойової та бойової діяльності Збройних Сил України. При цьому головне місце в цьому процесі надається форму-ванню у військовослужбовців психологічної стійкості, готовності до подолання трудно-щів військової служби, учбово-бойової підготовки і бойової обстановки, здібності не позбуватися самовладання в будь-якій напруженій і небезпечній для життя ситуації, протистояти страху і паніці, виявляти мужність, відвагу і героїзм, готовність до самопо-жертвування.
Морально-психологічне забезпечення ґрунтується на психології, психофізіології, соціології, правознавстві та інших науках про людину. Воно здійснюється як у мирний, так і у воєнний часи. Зокрема, в мирний час морально-психологічне забезпечення при-значене формувати і підтримувати у особового складу Збройних Сил, інших військових формувань України, населення країни такого морально-психологічного стану, який би забезпечив безпеку і обороноздатність держави, боєздатність та боєготовність військ (сил).
В умовах мирного часу морально-психологічне забезпечення оборонних завдань, покладених на військові формування, повинне організовуватися на навчаннях усіх рів-нів, у тому числі й командно-штабних, при проведенні бойових пусків і стрільб, несенні бойового чергування, внутрішньої і вартової служби, водінні бойових машин, польотах і у морських походах. У процесі вирішення завдань підготовки військ воно зосереджу-ється на підготовці особового складу до стійкого і адекватного функціонування в умовах складної навчально-бойової та бойової обстановки з урахуванням можливого цілеспря-мованого інформаційно-психологічного впливу на війська і населення країни.
Головним методом підготовки психіки військовослужбовця до виконання завдань як в мирних умовах, так і під час бою є створення навколо нього ситуації, максимально наближеної до