У воєнний час головні зусилля морально-психологічного забезпечення мають зосе-реджуватися на досягненні та збереженні у населення країни, військовослужбовців не-обхідного для перемоги морально-психологічного стану, створенні і підтриманні мора-льно-психологічної переваги над противником. Воєнно-політичне керівництво держави, командири, штаби, органи виховної роботи військових формувань повинні зосереджу-вати свої зусилля на недопущенні деморалізації суспільства, військ (сил), оберігання їх від морально-психологічної поразки. Разом з тим, великого значення набуває і робота з підриву морального духу противника, його морально-психологічного пригнічення, дез-інформації, позбавлення волі до продовження агресії. Тому зовсім неви-падково, що ін-формаційно-психологічний вплив на війська та населення противника є складовою мо-рально-психологічного забезпечення оборонних завдань.

Морально-психологічне забезпечення у військах (силах) здійснюється в єдиній за-гальній системі виховання особового складу всіма органами військового управління.

Мета морально-психологічного забезпечення оборонних завдань буде досягнута тоді, коли робота здійснюється безперервно, а на вирішення його завдань спрямову-ються зусилля усіх організаційних форм впливу на свідомість і поведінку людей, як дер-жавних, так і тих, які вже зараз об'єктивно існують у Збройних Силах України, а саме: ін-формаційно-пропагандистського і психологічного забезпечення, воєнно-соціальної, культурно-виховної роботи, а також протидії негативному інформаційно-психологіч-ному впливу.

Суб'єкти та об'єкти оборонних завдань

Ефективність морально-психологічного забезпечення оборонних завдань неаби-якою мірою залежить від правильного визначення його суб'єктів і об'єктів.

До системи суб'єктів морально-психологічного забезпечення на державному рівні належать: органи державної влади, політичні партії і громадські організації, засоби ма-сової інформації, які діють в межах України. На військовому рівні до системи суб'єктів морально-психологічного забезпечення разом із командирами, органами виховної ро-боти входять також штаби, начальники родів військ і служб, працівники військових за-собів масової інформації, юридичних органів, медичних установ і закладів.

Неможливо навіть уявити, щоб проблемами удосконалення морально-політичного потенціалу України, формуванням морально-психологічного стану військовослужбовців Збройних Сил та населення країни займалися люди випадкові, некомпетентні, які не мають навичок впливу на духовний світ людини, не володіють методами і засобами та-кого впливу.

Об'єкти морально-психологічного забезпечення оборонних завдань можна умовно поділити на п'ять груп:

перша - все цивільне населення країни, особливо особи призовного віку та допри-зовна молодь;

друга - особовий склад військ (сил), військових формувань, працівники Збройних Сил України, сім’ї військовослужбовців;

третя - конкретні види повсякденної трудової, службової, навчальної та бойової діяльності суспільства та військ (сил), а також різноманітні завдання, які вони викону-ють;

четверта - колективи, у тому числі й військові;

п'ята - населення та особовий склад військ противника.

Організаційна структура морально-психологічного забезпечення обо-ронних завдань

Морально-психологічне забезпечення оборонних завдань має здійснюватися з ураху-ванням сучасних технологій роботи з людиною.

Схематично організацію морально-психологічного забезпечення оборонних завдань можливо умовно поділити на декілька складових, а саме: духовну, психологічну, регламен-таційну, організаційно-діяльну, а також життєзабезпечуючу.

Духовна складова має відповідати за інформаційне наповнення свідомості, її мета - мо-білізувати людину на безумовне і гарантоване виконання оборонних завдань у будь-якій обстановці.

Психологічна складова має здійснювати психологічну підтримку учасників оборонних дій, забезпечити високу інтелектуально-психологічну активність, наступальне управлінське та виконавче мислення суб'єктів оборонних дій.

Регламентаційна складова – це налагодження системи обмеження та припису, яка дає змогу структуризувати оборонну поведінку людини. Органи управління країни, команду-вання військ (сил) налагоджують соціально-правову роботу з метою створення правових умов виконання оборонних завдань, підтримки організованості та правопорядку. Під час ведення оборонних дій ступінь регламентованості усієї життєдіяльності і бойової роботи має бути найбільш високим. Кінцевим результатом цієї складової морально-психологічного забезпечення повинна стати регламентовано-свідома поведінка людей в екстремальній об-становці.

Організаційно-діяльна складова містить систему заходів щодо забезпечення готовності і здатності впевнено виконувати обов'язки кожним учасником оборонних дій, яка склада-ється із: трудової і бойової мотивації, стимулювання активної і ефективної роботи в екстремальних умовах, оцінки діяльності кожної людини, розповсюдження досвіду трудової і бойової діяльності, прикладів мужності та героїзму, самопожертвування і надання взаємо-допомоги.

Життєзабезпечуюча складова припускає створення духовних і матеріальних умов для повноцінного функціонування усіх життєзабезпечуючих елементів в обстановці ак-тивної оборони.

Форми і методи проведення морально-психологічної підготовки та виховної роботи в умовах проведення бойового злагодження підрозділів

Задачі виховної роботи будуть визначатися метою конкретного бою, характером задач частин і з’єднань в ньому і конкретними умовами обстановки, в якій проводиться бойове злагодження. На об’єм і характер задач здійснять вплив такі фактори як рівень бойової майстерності, знання військовослужбовцями обстановки в районах очікуваних бойових дій. Вся виховна робота, що проводиться у військах при проведенні бойового злагодження, буде направлена в першу чергу на вирішення таких задач: підтримка високого морально-бойового духу, організованості, дисципліни, спостережливості і постійної бойової готовності. Основними задачами виховної роботи в бойовій обстановці будуть наступні:

В умовах війни великого значення набуває сувора військова дисципліна особового складу і висока організованість частин і з’єднань щодо виконання поставлених завдань.

Дисципліна виступає як один з найважливіших факторів підтримки високої моральної стійкості військ, їх боєготовності і боєздатності. В сучасній війні зросло значення дисципліни, це свідчить про необхідність злагоджених дій підрозділів і частин в умовах застосування сучасних засобів боротьби.

Потрібно мати на увазі і ту обставину, що з початком бойових дій (із застосуванням ядерно-ракетної зброї) об’єм роботи значно збільшиться. В житті і в діяльності армії