На державному рівні морально-психологічне забезпечення охоплює політичні, еко-номічні, соціальні, інформаційні та власне військові аспекти. Активно використову-ються усі засоби масової інформації, досягнення науки, літератури і мистецтва, інші можливості впливу на свідомість та поведінку населення країни, особового складу військ (сил) для досягнення необхідного морально-психологічного стану.

Моральна готовність до оборони в самому загальному вигляді є сукупністю об'єк-тивних, загальнозначимих станів, почуттів, цінностей, показників і норм, які створюють універсальний зв'язок між людьми і існують у формі ідеальних орієнтирів в оборонній поведінці особистості і всього народу. Вона підтримується силою суспільних звичаїв, суспільної думки, особистої переконаності.

При цьому моральну готовність до вирішення оборонних завдань необхідно роз-глядати як розуміння людиною того, що свої сім'я, держава і народ є основними ціннос-тями, які необхідно захищати. При цьому громадянин усвідомлює себе захисником цих цінностей. Моральна готовність фокусує систему поглядів на соціальну дійсність, яка суттєво впливає на поведінку особистості при вирішенні оборонних завдань без повсяк-денного зовнішнього контролю.

Психологічна готовність – це рівень здатності людини протистояти діям психотра-вмуючих факторів, зберігати працездатність і волю до ефективних оборонних дій.

Морально-психологічне забезпечення оборонних завдань тісно і невід'ємно пов'я-зане із вихованням та психологічним загартуванням усього народу, особливо молоді, є його складовою частиною і спрямоване на моральну і психологічну підготовку кожного члена суспільства до корисної суспільної і трудової діяльності. Адже головна його мета обумовлюється, передовсім, запитами воєнної практики, потребами військової служби, захисту Батьківщини. Досягнення мети повинне забезпечувати оборонну здатність дер-жави в цілому, а також бойову готовність Збройних Сил України, їх успішну бойову ді-яльність, виконання вимог військової дисципліни та статутного порядку.

Необхідність поширення морально-психологічного забезпечення на вирішення оборон-них завдань в цілому, глобалізація цієї проблеми пов'язані:

із відсутністю стабільності у прикор-донних з Україною регіонах; безперервним розвитком засобів і способів збройної боротьби;

постійним удосконаленням способів ведення інформаційної та психологічної війни, її без-перервності як за воєнного, так і за мирного часу;

величезними змінами в політичній та соціально-економічній сферах: зростан-ням бездуховності і аморальності у суспільстві;

розмитістю моральних орієнтирів, зростанням злочинності, пияцтва, наркоманії; падін-ням престижу військової служби;

погіршенням матеріально-технічного та фінансового забезпечення Збройних Сил України.

Невипадково, що в Концепції (основах державної політики) національної безпеки України серед основних напрямів державної політики національної безпеки України ви-значені охорона і поновлення фізичного і духовного здоров 'я людини.

Сучасні інформаційні технології не знають кордонів. Вони цілодобово впливають на свідо-мість і підсвідомість людей, формують їхнє ставлення до тих чи інших подій. Україна що-денно зазнає величезних негативних впливів через порушення її інформаційного простору, ін-формаційну експансію з боку інших держав.

Складність цих завдань потребує створення спеціальних структур у державних органах влади, в армійському середовищі, які б професійно працювали над їх вирішенням.

Виховання почуття патріотизму, любові до Батьківщини і готовності її захищати повинно проходити червоною ниткою через діяльність усіх виховних, освітніх та інфо-рмаційних установ України, незалежно від їхнього політичного спрямування, належно-сті до державних, громадських чи комерційних структур. На жаль, сьогодні в Україні немає загальнодержавної системи воєнно-патріотичного виховання громадян, низька і престижність військової служби.

Не сприяє зміцненню морального духу військ (сил) і неналежне фінансування Збройних Сил України, загострення соціальних проблем військовослужбовців, змен-шення обсягу будівництва житла для них. Звичайним стало явище, коли офіцери по де-кілька місяців не отримують грошового забезпечення. У гарнізонах і військових містеч-ках через відсутність фінансування закриваються дитячі садки, не можуть ефективно працювати школи та культурно-просвітні заклади. Матеріально-побутові труднощі зна-чної кількості військовослужбовців доповнюються їхньою соціально-правовою незахи-щеністю, що є наслідком недосконалості законодавчої бази, а також механізмів реаліза-ції законодавчих актів.

Як свідчить історія війн і військового будівництва, високий рівень духовності та моральності суспільства, усього народу завжди позитивно впливав на моральний дух і психологічний стан будь-яких збройних сил, а під час війн забезпечував перемогу. І на-впаки, негативні процеси у духовному житті суспільства неминуче охоплювали збройні сили, знищували їхні моральні цінності, доводили до падіння дисципліни, бойового духу і психологічної стійкості, що обумовлювало поразку у війні (воєнному конфлікті), а іноді й занепад держави.

Призначення і організаційна структура морально-психологічного забезпечення.

Морально-психологічне забезпечення оборонних завдань на державному рівні має створювати морально-політичний потенціал держави, який характеризує здатність і го-товність громадян до спільних дій, спрямованих на подолання труднощів державотво-рення, захист суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості держави, а та-кож формування і підтримання у особового складу військових формувань високого мо-рального духу, стійкого морально-психологічного стану, дисципліни, організованості та згуртованості.

Морально-психологічне забезпечення оборонних завдань поєднує два самостійних, але тісно взаємопов'язаних напрями .

перший напрям орієнтований на формування світогляду населення країни, військо-вослужбовців, вплив на їхню свідомість, мораль, переконання, норми і принципи, які визначають і регулюють їхню поведінку в мирний час і в бойовій обстановці. Мова йде про формування і розвиток у населення країни таких моральних якостей як патріотизм, любов до Батьківщини і постійна готовність до її збройного захисту, а у особового складу військ (сил) - вірність військовому обов'язку, присязі та бойовим традиціям Збройних Сил, інших військових формувань України;

другий напрям розглядає психологічні сторони вирішення оборонних проблем і, в першу чергу, комплекс питань, пов'язаних із організацією психологічного загартування населення держави, психологічної підготовки особового складу військових формувань, допризовної молоді (згідно із Законом України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу"), психологічним забезпеченням учбово-бойової та бойової діяльності Збройних