Сил України. При цьому головне місце в цьому процесі надається форму-ванню у військовослужбовців психологічної стійкості, готовності до подолання трудно-щів військової служби, учбово-бойової підготовки і бойової обстановки, здібності не позбуватися самовладання в будь-якій напруженій і небезпечній для життя ситуації, протистояти страху і паніці, виявляти мужність, відвагу і героїзм, готовність до самопо-жертвування.
Суб'єкти та об'єкти оборонних завдань
Ефективність морально-психологічного забезпечення оборонних завдань неаби-якою мірою залежить від правильного визначення його суб'єктів і об'єктів.
До системи суб'єктів морально-психологічного забезпечення на державному рівні належать: органи державної влади, політичні партії і громадські організації, засоби ма-сової інформації, які діють в межах України. На військовому рівні до системи суб'єктів морально-психологічного забезпечення разом із командирами, органами виховної ро-боти входять також штаби, начальники родів військ і служб, працівники військових за-собів масової інформації, юридичних органів, медичних установ і закладів.
Неможливо навіть уявити, щоб проблемами удосконалення морально-політичного потенціалу України, формуванням морально-психологічного стану військовослужбовців Збройних Сил та населення країни займалися люди випадкові, некомпетентні, які не мають навичок впливу на духовний світ людини, не володіють методами і засобами та-кого впливу.
Об'єкти морально-психологічного забезпечення оборонних завдань можна умовно поділити на п'ять груп:
перша - все цивільне населення країни, особливо особи призовного віку та допри-зовна молодь;
друга - особовий склад військ (сил), військових формувань, працівники Збройних Сил України, сім’ї військовослужбовців;
третя - конкретні види повсякденної трудової, службової, навчальної та бойової діяльності суспільства та військ (сил), а також різноманітні завдання, які вони викону-ють;
четверта - колективи, у тому числі й військові;
п'ята - населення та особовий склад військ противника.
Форми і методи проведення морально-психологічної підготовки та виховної роботи в умовах проведення бойового злагодження підрозділів
Задачі виховної роботи будуть визначатися метою конкретного бою, характером задач частин і з’єднань в ньому і конкретними умовами обстановки, в якій проводиться бойове злагодження. На об’єм і характер задач здійснять вплив такі фактори як рівень бойової майстерності, знання військовослужбовцями обстановки в районах очікуваних бойових дій. Вся виховна робота, що проводиться у військах при проведенні бойового злагодження, буде направлена в першу чергу на вирішення таких задач: підтримка високого морально-бойового духу, організованості, дисципліни, спостережливості і постійної бойової готовності. Основними задачами виховної роботи в бойовій обстановці будуть наступні:
Цілеспрямована робота командирів, органів виховної роботи по поясненню військовослужбовцям політики держави.
Виховання у особового складу віри в перемогу над ворогом. В умовах бойових дій дуже важливо, щоб люди при поодиноких невдачах не втрачали перспективи боротьби. Потрібно мати на увазі, що супротивник буде намагатися послабити моральні сили військовослужбовців.
В умовах війни великого значення набуває сувора військова дисципліна особового складу і висока організованість частин і з’єднань щодо виконання поставлених завдань.
Дисципліна виступає як один з найважливіших факторів підтримки високої моральної стійкості військ, їх боєготовності і боєздатності. В сучасній війні зросло значення дисципліни, це свідчить про необхідність злагоджених дій підрозділів і частин в умовах застосування сучасних засобів боротьби.
3. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ВИКОРИСТАННЯ ЯДЕРНОЇ, ХІМІЧНОЇ ТА БАКТЕРІОЛОГІЧНОЇ (БІОЛОГІЧНОЇ) ЗБРОЇ, АВАРІЙ НА РНО, ХНО ЧИ ЗАГРОЗИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ АБО ВИНИКНЕННЯ
Головне місце серед нових засобів боротьби займає ядерна, хімічна і бактеріологічна зброя.
1. Ядерна зброя - це зброя масового ураження /ЗМУ/. 1кг урану під час ядерного вибуху рівнозначний 20000т тротилу (1 залізничний вагон має 60 т вантажопідйомності, 20000 : 60 = 340 залізничних вагонів, це буде 10 залізничних складів по 34 вагони в кожному). Вона дозволяє з високою ефективністю і в короткі терміни знищувати засоби ядерного і хімічного нападу противника, завдавати йому великих втрат в живій силі й техніці, різко змінювати співвідношення сил і засобів, створювати умови для його рішучого розгрому. На озброєнні армій ряду держав є ядерні боєприпаси різних потужностей з тротиловим еквівалентом від 0,01тис. до декількох мільйонів тон. Знешкодження об‘єктів противника ядерною зброєю в загальновійськовому бою може здійснюватись повітряними /високими та низькими/, наземними і підземними вибухами. Ядерною зброєю в загальновійськовому бою можуть наноситися поодинокі, групові та масовані ядерні удари.
2. Хімічна зброя. За класифікацією, прийнятою в арміях країн НАТО, отруйні речовини діляться на чотири групи :
смертельні;
такі, що тимчасово виводять зі строю;
подразнюючі;
учбові.
В останні роки особливу увагу приділяють розробці так званих бінарних хімічних боєприпасів. Засоби використання можуть бути самими різноманітними: хімічні артилерійські і реактивні снаряди, міни, ручні гранати.
3. Бактеріологічна зброя - уражаюча дія базується на властивостях бактеріальних засобів, до яких відносяться хвороботворні мікроби і токсини, які ними виробляються. Характерними особливостями цієї зброї є: здатність викликати масові інфекційні захворювання, довготривалість дії, складність виявлення в зовнішньому середовищі, наявність прихованого /інкубаційного/ періоду дії. Бактеріальні засоби можуть використовуватися авіацією, ракетами, диверсійними групами шляхом зараження джерел води, продовольства, приміщень, а також розповсюдження заражених переносників - комах, кліщів, гризунів.
Людство йшло до заборони цієї страшної зброї давно. Колись прадавні римляни говорили: “Війну треба вести зброєю, а не отрутою”. В 1874 році була прийнята Брюсельська декларація, в якій засуджено застосування отруєних боєприпасів. Гаауська конвенція 1899 і 1907 років заборонила використання отрут, а потім - і снарядів, які доставляли ОР до цілі. Не звертаючи увагу на ці заборони, хімічна зброя вперше була використана 22 квітня 1915р., війська Кайзера застосували хлор і фосген проти французьких солдат на дільниці фронту в районі річки Інр. Було отруєно 15 тис. людей, 5 тис. із них - смертельно. 20 липня 1925р. 40 держав підписали Женевський протокол, який заборонив використання хімічної і бактеріологічної зброї. СРСР ратифікував протокол в