Формування системи роботи органів військового управління щодо зміцнення військової дисципліни і правопорядку

Під системою роботи щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку в частині (підрозділі) розуміється погоджена в часі, змісті і засобах, формах і методах послідовність дій посадових осіб з профілактики правопорушень.

Для розробки системи в умовах конкретної військової частини необхідно:

Виділити на основі аналізу і прогнозування пріоритетні напрямки діяльності і поставити завдання щодо попередження негативних тенденцій.

Визначити, виходячи з організаційно-штатної структури, специфіки поставлених завдань, реального стану справ і потреб, комплекс заходів з профілактики правопорушень, розподілених в часі та між посадовими особами.

Розробити з урахуванням конкретних вимог статутів, наказів, директив та інших керівних документів усім посадовим особам, які мають підлеглих, функціональні обов’язки щодо підтримки правопорядку та дисципліни. Визначити найбільш ефективні форми і методи їх реалізації з встановленою послідовністю.

Скоординувати зусилля усіх посадових осіб від заступників командира військової частини до командирів відділень з профілактики правопорушень. Надати їх роботі послідовно-плановий характер.

Встановити жорсткий контроль за виконанням функціональних обов’язків посадовими особами, а також періодичність і форми обліку та звітності за результатами проведеної роботи.

При цьому особливу увагу належить звернути на конкретизацію місця й ролі в цій роботі офіцерів управління військової частини, надання їх діяльності упорядкованого та планового характеру.

Головне, щоб система роботи щодо профілактики правопорушень чітко визначала:

хто і за якими напрямками здійснює роботу;

які заходи і з якою періодичністю повинні проводитися для виконання поставлених завдань;

як проводити ці заходи, які конкретно при цьому форми і методи використовувати.

Часто виникають запитання, пов’язані з тим, як оформити систему роботи щодо профілактики правопорушень документально. Варіанти можуть бути різними. Вивчення досвіду передових військових частин свідчить, що найбільш доцільно оформити цю систему наступними документами:

Рішення командира полку про зміцнення військової дисципліни.

Воно видається, як правило, на рік. В ньому належить відобразити наступні позиції.

У констатуючий частині:

короткий аналіз реального стану правопорядку та дисципліни за минулий рік;

причини і умови, які сприяли скоєнню правопорушень;

прогноз на наступний рік можливих факторів, умов і обставин, які негативно впливають на стан правопорядку та дисципліни і які необхідно попередити або нейтралізувати.

У директивній частині:

визначити завдання основним категоріям посадових осіб штабу, тилу, виховних структур, військовим дізнавачам з підтримання правопорядку та дисципліни;

вказати всім, хто має підлеглих, особливості роботи та пріоритети у напрямках діяльності профілактики правопорушень;

встановити порядок контролю за виконанням посадовими особини своїх функціональних обов’язків з врахуванням заходів реформування Збройних Сил, а також аналізу роботи з попередження правопорушень.

Таким чином, рішення командира полку є основним документом, який образно кажучи, служить “пусковим механізмом” системи профілактики правопорушень, тому що він юридично закріплює відповідальність посадових осіб з реалізацію вимог системи, і вони починають носити не рекомендаційний, а обов’язковий для виконання характер.

План роботи щодо зміцнення військової дисципліни.

У плані роботи щодо зміцнення військової дисципліни слід чітко визначити завдання всім посадовим особам від заступника командира полку до командира відділення, що, до якого терміну і в якій послідовності вони повинні робити для профілактики правопорушень. Для зручності використання план може бути виконаний у вигляді функціональної матриці.

Щодо методичних рекомендацій з підготовки та проведення профілактичних заходів, то їх необхідність вимагає саме життя. Від кожної посадової особи, необхідно вимагати, що і до якого терміну він має зробити, але якщо йому не пояснити, як це робити, то успіх навряд чи буде досягнутий. Ці рекомендації особливо необхідні молодим офіцерам та посадовим особам, які прибули з інших військових частин і ще не засвоїли специфіки завдань, які вирішує конкретна частина. Наявність таких рекомендацій дає моральне право при здійсненні контролю відкидати заяви підлеглих посадових осіб, наприклад: “Я не знав, як це зробити”.

Практика свідчить, що завдання посадовим особам щодо профілактики правопорушень, план роботи по зміцненню правопорядку та дисципліни, а також методичні рекомендації доцільно оформити як додаток до рішення, а рішення разом з додатками зареєструвати в діловодстві на окремий інвентарний номер.

Що необхідно робити для впровадження цієї системи в практичну діяльність посадових осіб?

Вивчені рішення і додати до нього зі всіма категоріями посадових осіб від заступника командира частини до командира відділення включно.

Добитися, щоб кожний з них мав функціональні обов’язки та виписки з плану в робочих зошитах і врахував їх при плануванні особистої роботи на день, тиждень, місяць.

Оформити і мати і військовій частині, кожному підрозділі до роти включно плакати, ілюстрований перелік основних заходів, які повинні проводити відповідні посадові особи щоденно, щотижнево, щомісячно.

Здійснювати підведення підсумків стану правопорядку та дисципліни, роботи посадових осіб з їх зміцнення з аналізом виконання заходів наказу і заходів, виконаних в доповнення до нього.

Зобов’язати посадових осіб бути готовими доповісти про виконання рішення, функціональних обов’язків з профілактики правопорушень і наслідках проведеної роботи на підведенні підсумків, а також на заслуховуваннях, які спеціально проводяться командуванням:

а) у військових частинах – не менше 1 разу на місяць;

б) в батальйонах, окремих підрозділах – 2 рази на місяць;

в) в ротах – щотижня.

Вивчати хід роботи з профілактики правопорушень щомісячно посадовими особами полку у не менш, ніж двох підрозділах.

При цьому особливу увагу необхідно звернути на:

повноту і якість виконання посадовими особами своїх функціональних обов’язків і заходів, передбачених планом з профілактики правопорушень;

ефективність роботи, рівень її впливу на реальний стан правопорядку і дисципліни;

нові прояви у взаємовідносинах особового складу і причини, які їх обумовлюють, досвід неординарного вирішення психолого-педагогічних проблем;
причини і