надання конкретної практичної допомоги посадовим особам, особливо молодим офіцерам і тим, які не мають достатнього практичного досвіду;

детальне підведення підсумків зі всіма категоріями військовослужбовців, проведення роботи з досягнення реальних змін до кращого в стані правопорядку і дисципліни.

Під час проведення проблемно-цільової роботи в підрозділах важливо переконати підлеглих посадових осіб у зручності сумлінного виконання своїх функціональних обов’язків для їх же службового і особистого благополуччя, ширше вживати заходи морального і матеріального заохочення, визначені статутами і наказами МО України.

Такими є загальні вимоги щодо розробки і впровадження єдиної системи профілактики правопорушень. Враховуючи, що кожен підрозділ має свою специфіку, до створення системи необхідно підходити творчо і враховувати:

реальний стан правопорядку і дисципліни;

характер і специфіку завдань, що вирішуються;

організаційно-штатну структуру, укомплектованість і район дислокації військової частини;

взаємовідносини з місцевим населенням;

найбільш вірогідні передумови до скоєння пригод і злочинів, короткотерміновий та довготривалий прогноз стану правопорядку і дисципліни.

чітке визначення індивідуальних обов’язків, сфер відповідальності посадових осіб, контроль за їх виконанням, тобто створення і функціонування системи роботи посадових осіб спонукає кожного з офіцерів відповідально займатись своєю справою, ефективно організувати і проводити роботу щодо профілактики правопорушень.

Основні фактори підвищення ефективності системи роботи щодо зміцнення військової дисципліни і правопорядку в частині (підрозділі)

Ефективність діяльності офіцерів частини (підрозділу), які реалізують у своїй роботі чітку систему зі зміцнення дисципліни і правопорядку, залежить від цілого ряду об’єктивних та суб’єктивних чинників. Серед них:

По-перше, розуміння важливості дисципліни в цілому і особистої дисципліни зокрема, переконання в життєвій необхідності суворого і ретельного виконання військовослужбовцями встановлених порядку і правил. Якщо відсутнє розуміння важливості дисципліни, переконання в її необхідності, то дисципліна не може бути міцною. А саме дотримання порядку і правил стає неможливим через прагнення людей ухилитись від їх виконання.

Обов’язком посадових осіб частин (підрозділів) є необхідність сформувати у підлеглих зацікавленість до зміцнення дисципліни (правопорядку). Це є головний мотив суворого і точного виконання порядку і правил. Він не може бути замінений або компенсований іншим. Необхідно на переконливих фактах довести, як від дисципліни залежить бойова готовність, управління військами, бойова підготовка, утримання, експлуатація, використання техніки і зброї, повсякденна служба і бойове чергування, побут і дозвілля особового складу, моральний дух і взаємодія, стосунки у військових колективах тощо. Тут не обмежитись голими деклараціями. Особливо важливим і переконливим повинен бути показ військовослужбовцю можливих наслідків порушення ним тих чи інших правил. Суспільна думка повинна бути направлена проти порушень.

Якщо в колективі відсутня атмосфера високої вимогливості, несприйняття порушень дисципліни, то намагання досягти порядку стають проблематичними. Як показують проведені опитування, тільки 36 % опитаних офіцерів вважають, що в їх колективах створена засуджуюча обстановка для порушників дисципліни. Цікаві такі факти. З 1000 військовослужбовців – свідків проявів нестатутних відносин – тільки 12% намагались заважати порушникам, 51 % засудили казармених хуліганів, але нічого не зробили, а 16 % зайняли позицію “моя хата скраю”, заявивши, що це їх не стосується.

По-друге, знання тих правил, яких необхідно дотримуватись, уміння, навики і воля у їх суворому і точному виконанні. Ось чому так важливо забезпечити глибоке розуміння кожним членом військового колективу порядку і правил як найважливішої передумови високої ефективності тієї діяльності, якою вони займаються.

По-третє, важливо зосередити увагу на міжособистісних відносинах військовослужбовців, а також на стосунках начальників та підлеглих.

По-четверте, важливим фактором є статутний порядок. На жаль, його іноді ототожнюють лише з внутрішнім порядком в частині (підрозділі). Таке спрощене поняття суперечить інтересам справи. Забезпечити статутний порядок – це досягти чіткої організації навчального процесу, зразкового несення бойового чергування, вартової та внутрішньої служби. Статутний порядок зумовлює високу виконавчу дисципліну, здорові стосунки військовослужбовців, суворе виконання розпорядку дня, розумну організацію дозвілля особового складу. Тобто весь уклад життя, служби та побуту воїнів повинен виконуватися в суворій відповідності з дотриманням керівних документів.

Статутний порядок дає чітку організацію всього укладу військового життя. Добре відомо: одними приваблюючими гаслами та закликами правопорядку не зміцнити. Хіба може бути порядок і підрозділі або частині, якщо військовослужбовці проживають в нетопленій казармі, якщо є перебої в харчуванні, забезпеченні всіма належними видами постачання? Коли загострюються такі елементарні питання, дисципліну підтримувати дуже важно.

По-п’яте, до важливих об’єктивних факторів забезпечення дисципліни та правопорядку відносяться сприятливі умови в сім’ї, родині, гарнізоні і суспільстві.

Завдання офіцерського складу по впровадженню системи роботи щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку у частинах (підрозділах)

Розглядаючи питання теми, слід звернути увагу на те, що головним завданням офіцерського складу по впровадженню в життя системи роботи щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку у частинах (підрозділах) є в першу чергу суворе дотримання вимог законів та військових статутів у повсякденній діяльності всіма військовослужбовцями. Офіцер – це завжди організатор, вчитель, керівник, який відповідає повною мірою за життєдіяльність ввіреного йому колективу. І тому структура його діяльності повинна відповідати таким вимогам:

Виступає як ініціатор.

Створює умови, за яких військовослужбовці можуть найбільш раціонально і продуктивно виконувати покладені на них обов’язки.

Створює здоровий морально-психологічний клімат, у військовому колективі.

Планує всю діяльність, нормує навантаження.

Ставить завдання, видає накази у відповідності зі своїми повноваженнями та обов’язками, аналізує, корегує і контролює їх виконання.

Виступає як джерело енергії, стимулює, заохочує, подає приклад.

Надає допомогу молодшим, найменш, досвідченим командирам (не підміняючи їх).

Виступає як вихователь, педагог, систематично та цілеспрямовано впливає на духовний та фізичний розвиток особистості.

Піклується про побут, харчове, медичне, грошове забезпечення особового складу, дотримання заходів безпеки військовослужбовцями, дозвілля