необхідно ще раз акцентувати увагу на тому, що виконання відповідальних завдань, покладених на офіцерський склад, залежить від рівня організованості і відповідальності кожного, спроможності кожного виконати функціональні обов’язки, від всього колективу військовослужбовців військової частини (підрозділу).
Система роботи по зміцненню військової дисципліни та правопорядку у військовій частині (підрозділі) – це певний порядок у діях офіцерів, прапорщиків і сержантів по досягненню у підпорядкованих військових колективах високого стабільного рівня морально-психологічного стану особового складу, бездоганного неухильного додержання ними порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншими законами України.
Безумовно, ця система повинна відповідати вимогам Міністра оборони України, начальника Генерального штабу ЗС України, начальника ГУВР МО України, командувачів видів Збройних Сил, оперативних командувань та армійських корпусів, інших старших командирів і начальників.
Вона включає:
глибоке вивчення й осмислення офіцерами, прапорщиками і сержантами Військових Статутів Збройних Сил України, Військового законодавства України та права, наказів Міністра оборони про зміцнення військової дисципліни у Збройних Силах України на 2001 навчальний рік та інших керівних документів (в частині, що їх стосується).
Регулярну роботу посадових осіб у підпорядкованих їм підрозділах по усесторонньому вивченню стану служби військ, військової дисципліни та правопорядку, виконанню у повсякденній життєдіяльності вимог законів, статутів, наказів, директив і вказівок Міністра оборони України й інших старших начальників; наданню практичної допомоги в знятті психологічної напруги у військових колективах та забезпеченні стабільного керованого морально-психологічного стану особового складу.
Морально-психологічний стан особового складу – це ступінь загальної готовності військовослужбовців військових колективів до активних дій по виконанню поставлених задач. Він забезпечує інтелектуальну, емоційну та вольову єдність особового складу.
У воєнний час високий морально-психологічний стан виявляється в боєздатності частин і підрозділів, результатах їхніх бойових дій. При наявності високого морально-психологічного стану вони здатні тривалий час успішно вирішувати покладені на них бойові задачі. В мирний час найважливішим показником морально-психологічного стану, особового складу є успішність виконання навчально-бойових завдань, якість несення бойового чергування, повсякденна бойова готовність, організованість і дисципліна.
Заслуховування в органах військового управління звітів командирів підрозділів, інших посадових осіб про стан військової дисципліни, їх особистий внесок в її зміцнення. При цьому, так як і при роботі в підлеглих підрозділах, звертається увага на всі основні напрямки зміцнення військової дисципліни та її морально-психологічного забезпечення:
підбір, розстановка, навчання і виховання кадрів (офіцерів, прапорщиків, сержантів і активістів). Контроль за їхньою діяльністю, виконанням ними своїх посадових обов’язків та надання їм практичної допомоги;
вивчення та аналіз морально-психологічного стану особового складу; планування, підготовка і проведення необхідних заходів щодо його підвищення й підтримання на належному стабільному рівні;
національно-патріотичне, військове, правове, морально-етичне, культурне, екологічне і фізичне виховання військовослужбовців;
морально-психологічний супровід повсякденної життєдіяльності підрозділів (частин);
своєчасність, повнота і якість доведення до військовослужбовців встановлених норм речового, харчового, фінансового, медичного та інших видів забезпечення;
підтримання статутного порядку в частині (підрозділі) – організація бойового вишколу та служби військ.
Велике значення має продумане організаційно-методичне забезпечення занять, вивчення особовим складом настанов, тактичних нормативів, проведення показових занять, обмін досвідом бойової роботи спеціалістів, ретельна підготовка техніки, організація постійного і дієвого контролю за виконанням кожним військовослужбовцем своїх функціональних обов’язків та статутних норм.
Як бачимо, треба створювати умови, які батальйон сприяли бойовому вишколу і вихованню воїнів, формуванню надійного захисника-громадянина своєї країни.
Сприятливі умови – це така обстановка, яка формує і зміцнює позитивне ставлення особового складу до повсякденної діяльності військ, навчально-виховного процесу, вимог статутів, наказів, директив і розпоряджень командирів та начальників.
Досвідчені офіцери знають, що не стільки заходи виховують воїна, як умови, в яких він знаходиться. Тому вони в першу чергу створюють виховні, дисциплінуючі умови.
Несприятливі умови – це така обстановка, яка негативно впливає на бойовий дух і морально-психологічний стан військовослужбовців, на зміцнення дисципліни, порядку й організованості, бойового чергування внутрішньої, вартової і гарнізонної служб, підвищення боєготовності підрозділів і частин, не сприяє мобілізації її духовних і фізичних сил.
Таке трапляється там, де офіцерський склад не згуртований як слід і в своїй більшості не налаштований на сумлінну службу, де допускаються факти зловживання службовим становищем, нецензурщини, пияцтва, нестатутних взаємостосунків між начальниками і підлеглими, старшими і молодшими тощо. Де недостатньо приділяється увага бойовій і гуманітарній підготовці особового складу, його продовольчому, речовому, грошовому, медичному, культурно-просвітницькому, побутовому забезпеченню. Де відсутні належні умови для заняття спортом і відпочинку воїнів, процвітає казармове хуліганство та інші негативні явища. В таких умовах важко проводити виховні й морально-психологічні заходи, які часто не дають очікуваного результату.
Методи морально-психологічного забезпечення військової дисципліни – це способи впливу на свідомість, психіку, діяльність, поведінку, мотиви та інтереси воїнів з метою досягнення бездоганного їх ставлення до виконання службових обов’язків.
До них відносяться:
метод довіри і поваги до особистості військовослужбовця;
метод формування у свідомості особистості воїна (переконань, суджень, понять, оцінок);
метод особистого прикладу командира (начальника);
метод доручення підлеглому;
метод завдання підлеглому;
метод вправи з підлеглим;
метод створення у військовому колективі спеціальних виховних ситуацій, націлених на формування колективної думки;
метод заохочення військовослужбовців;
метод осуду негідної поведінки військовослужбовця;
метод примусу;
психодіагностичні, психокорекційні та психореабілітаційні методи тощо.
Форми морально-психологічного забезпечення військової дисципліни – це низка заходів, які цілеспрямовано плануються, ретельно готуються і якісно проводяться з метою досягнення бездоганного і неухильного дотримання всіма військовослужбовцями вимог законів України, військових статутів та моральних норм поведінки. Форми залежать від стану військової дисципліни та правопорядку в частині (підрозділі), рівня морально-психологічного стану особового складу, поставлених завдань та інших чинників.
Найчастіше застосовуються такі форми, як лекції, доповіді, збори, індивідуальні й колективні бесіди, співбесіди, розмови, поради, допомога, рекомендації, консультації, вислуховування, заслуховування звітів, спонукання до прийняття