Методами називають способи передачі і засвоєння знань, формування у слухачів високої національної свідомості, відданості ідеї державної Незалежності України. Вони орга-нічно поєднують викладання, навчання, керівництво пізна-вальною діяльністю і чітко визначають функції керівників і слухачів.

Методи навчання можна поділити на словесні, наочні та практичні.

Усне (словесне) навчання застосовується переважно при поданні нового матеріалу (розповідь, лекція, пояснення).

Розповідь - це короткий, образний виклад навчального матеріалу, що містить переважно фактичні дані. Тривалість розповіді, як правило, має бути 20-30 хв. і поєднується з демонстрацією наочного матеріалу (схем, карт тощо). При вивченні тем гуманітарної підготовки з історії України, її війська доцільно проводити показ коротких відеофільмів з тематики занять.

Лекція - розгорнуте повідомлення, науковий аналіз вик-ладеного матеріалу. Головне призначення лекції - допомог-ти слухачам у їхній самостійній роботі. Лекція застосовуєть-ся для викладання найважливіших тем гуманітарної підго-товки. При підготовці лекції в групах офіцерів, прапорщиків необхідно якнайширше використовувати можливості бібліо-тек, клубів частин, залучаючи до їх проведення фахівців наукових та навчальних установ. В цьому випадку доціль-но проводити загальне заняття всіх груп слухачів даних категорій.

Керівникам груп гуманітарної підготовки слід пам'ятати, що при проведенні занять лекційним методом викладають-ся основні, найскладніші положення теми, аналізуються літе-ратурні джерела і даються поради, як під час самостійної підготовки працювати над визначеною проблемою. В лекції" тісно поєднуються елементи повідомлення та аналізу фактів і прикладів, пояснень і доказів, узагальнень та висновків. Основні вимоги до лекції - переконливість матеріалу, дос-тупність, міцність його засвоєння, а також застосування наочності.

Пояснення - це такий вид усного мовлення, коли керів-ник прагне розкрити сутність теми, ніби відповідаючи на запитання: «Що це таке?», «Чому?», «У зв'язку з чим?», «До чого це призведе?». Цей метод доцільний при висвітленні тем з сучасної суспільно-політичної та економічної ситуації в країні. Він досягає кращих результатів, якщо підкріплюєть-ся демонстрацією наочних матеріалів.

Пояснення має бути переконливим і доказовим, спира-тися на глибокі знання керівником занять навчального ма-теріалу, на систематизовані й відпрацьовані факти і при-клади, бути логічним, зрозумілим, дохідливим, послідовним і наочним, поєднуватись з іншими методами навчання.

До практичних методів відносяться самостійна підго-товка та семінар.

Самостійна робота слухачів - необхідний елемент на-вчального процесу. Без самостійної роботи неможливо роз-раховувати на глибоке і міцне засвоєння навчального ма-теріалу. Основне завдання самопідготовки - навчити слу-хачів працювати з першоджерелами. Слід привчати слу-хачів робити нотатки з прочитаного, використовуючи їх під час семінарів. У зв'язку з цим заступник командира части-ни з виховної роботи повинен постійно турбуватися про поповнення бібліотеки частини літературою та періодични-ми виданнями з суспільно-політичних, економічних та пра-вових питань, по можливості залучаючи для цього шефські зв'язки.

При організації самостійної підготовки в групах військо-вослужбовців строкової служби важливим засобом само-стійного вивчення і закріплення навчального матеріалу може бути перегляд тематичних телевізійних передач. Велика роль у підвищенні якості самостійної підготовки належить її організації, визначенню обсягів завдання, контролю і наданню допомоги слухачам з боку керівників.

Перевірка знань слухачів, глибини засвоєння ними на-вчального матеріалу проводиться під час семінарських занять з гуманітарної підготовки. До семінарських занять доцільно доручати кращим слухачам групи готувати рефе-рати з пропонованої тематики, з якими вони під час семіна-ру мають виступити. Краще, коли з одного й того ж питання готуватимуться два або більше слухачів, що мають різні погляди на висвітлення теми. Створення під час заняття проблемної ситуації підвищує інтерес слухачів до заняття і в такий спосіб сприяє активізації їх розумової діяльності.

Звичайно, запропоновані методи не є догмою і не явля-ють собою спробу скувати ініціативу керівника групи гума-нітарної підготовки. Це лише поради, які можуть бути вико-ристані ним під час занять і творчо розвинуті.

Методика проведення аналізу стану та підведення підсумків гуманітарної підготовки в частині (підрозділі)

При підведенні підсумків гуманітарної підготовки необхід-но проаналізувати її вплив на бойову та мобілізаційну го-товність частин та підрозділів, зміцнення військової дис-ципліни, що знаходить свій вираз насамперед у морально-психологічній готовності особового складу виконати постав-лені завдання. Тобто до проблеми оцінки результативності гуманітарної підготовки треба підійти з позицій не простого констатування досягнення військовослужбовцями певно-го рівня знань, а оцінити ці знання через призму конкретних практичних результатів життєдіяльності військ.

Слід враховувати те, що гуманітарна підготовка, як нія-ка інша дисципліна, дає можливість оцінити ефективність впливу форм і методів навчання і виховання на військові колективи, окремі групи і категорії особового складу.

Збір та аналіз інформації про стан гуманітарної підготов-ки за вищеозначеними критеріями проводиться в окремих частинах протягом місяця під час перевірок ходу гумані-тарної підготовки та вивчення її впливу на стан справ у підрозділах.

У з'єднаннях, об'єднаннях протягом місяця перевіряєть-ся не менше 10% груп гуманітарної підготовки. Групи, які пе-ревіряються, повинні мати не менше 90% особового складу.

Ретельно вивчаються і узагальнюються доповіді, що над-ходять з частин, з'єднань.

При вивченні стану справ з організацією та ходом гума-нітарної підготовки слід розглянути такі блоки питань:

організаційне забезпечення;

методичне та матеріально-технічне забезпечення;

оціночні показники.

У частинах при розгляді першого блоку питань проана-лізувати випадки зриву або переносу занять; для військо-вослужбовців, що пропустили заняття через виконання службових обов'язків, - проведення та рівень додаткових занять, відрив особового складу від занять, виявити його причини та характер цих причин.

В об'єднаннях, з'єднаннях до цих питань додаються вив-чення якості відпрацювання установчих наказів з організації гуманітарної підготовки в підлеглих частинах, з'єднаннях, а також планування і організації інструктивно-методичних за-нять,