прохідність ( легко, погано прохідна);

Метео-кліматичні і метеорологічні умови (пора року, температура, опади, рух і вологість повітря).

Сан. епідемічний стан району розміщення військ і району майбутніх бойових дій.

Можливі висновки: | - вплив місцевості і метеоумов на ефективність застосування різних засобів ураження , на характер бойових дій;

- можливі рубежі (райони) максимальних санітарних втрат;

- вплив місцевості і метеоумов на умови розшуку , виносу і евакуації поранених;

- найбільш зручні шляхи евакуації;

- можливі рубежі розгортання МПП і очікуваний маневр силами і засобами

- вплив метеоумов на стан здоров’я о/с.

За умов співвідношення сил, засобів противника і своїх військ , за умов оцінки місцевості і метеоумов, проводяться розрахунки ймовірних санітарних втрат.

розрахунок можливих санітарних втрат

Довідкові дані для розрахунків ( див. далі)

Ймовірні санітарні втрати у підготовчому періоді перед боєм розраховує начальник медичної служби полку тільки від вогнепальної зброї.

Санітарні втрати МСП в % до особового складу за добу бою

Вид бою | Від вогнепальної зброї | Хворі

Наступ | 12-18% | 0,1-0,3

Оборона | 10-15% | 0,1-0,3

Фактори, які визначають кількість санітарних втрат від вогнепальної зброї:

вид бою: його напруженість і характер;

завдання для військ в бою;

співвідношення сил і засобів ( своїх і ворога);

характер місцевості, її вплив на виконання бойового завдання;

характер і ступінь інженерного обладнання місцевості,(захисту військ);

щільність бойових порядків;

моральний стан ,бойовий дух військ ,їх навченість і наявність бойового досвіду;

мистецтво бути полководцем для командирів усіх ступіней.

САНІТАРНІ ВТРАТИ ЗА ПЕРІОДАМИ НАСТУПАЛЬНОГО БОЮ ДІЛЯТЬСЯ:

при виконанні найближчого завдання — 60%

при виконанні наступного завдання — 40%

В обороні розрахунок санітарних втрат по періодам бою не проводиться, а рахують за добу бою.

розрахунок санітарних втрат від ядерної зброї

в окремому вогнищі (після фактичного застосування противником)
за формулою Н.В.Круглікова

СПя = П·В·К·С,

де:

СПя | кількість санітарних втрат в ядерному вогнищі;

П | площа ураження одним боєприпасам у кв. м (визначається по таблиці “Радіуси зон виходу із ладу відкрито розташованого особового складу” з “Методики прогнозування радіаційного стану”);

В | середня щільність військ на 1 кв. км розраховується на підставі численного складу полку і площі, що він займає;

К | коефіцієнт ефективності вибуху. Він дорівнює при розташуванні військ:

на рівній місцевості без укриття 1,0;

при використанні мікрорельєфу місцевості 0,7;

у перекритих ділянках траншей 0,25-0,3;

в окопах, траншеях, танках і БТР 0,3-0,4;

у підбрустверних бліндажах 0,15-0,25;

у сховищах легкого типу 0,1;

С | показник санітарних втрат (співвідношення санітарних втрат від ядерної зброї до загальних), він залежить від калібру ядерного боєприпасу:

при малій потужності (1-10 кт) 0,5-0,6;

| при середній потужності (10-100 кт) 0,6-0,7;

при великій потужності (100кт-1 мгт) 0,7-0,85.

Зауваження: Якщо площа ураження ядерним боєприпасом більша за площу, яку займає підрозділ, або ядерний удар нанесений по колоні підрозділу, який знаходиться на марші, то заміст добутку площі \П\ і середньої щільності військ \В\ розраховується численний склад цього підрозділу, тому що площа , яку він займає, менша за площу ,уражену цим боєприпасом:

СПя = О/С·К·С,

де:

О/С | кількість особового складу , яка потрапила в зону ураження ядерним боєприпасом.

можливі втрати особового складу в районах ,

на які проведено хімічний напад

Розрахунок проведений по “Методиці оцінки радіаційної обстановки по даним розвідки” видання 1967 р. Таблиця № 11, с. 75.

В) Оцінка радіаційної та хімічної обстановки:

нанесення на карту зон / районів зараження/, які існували до початку бою, визначення можливого характеру та масштабів зараження місцевості РР і ОР під час бойових дій;

розрахунок доз опромінення, які може дістати о/с при діях на заражених територіях /по довідникам ,таблицям і графікам /, оцінка можливих санітарних втрат від радіоактивного опромінення; визначення впливу цих факторів на боєздатність військ і діяльність медичної служби;

визначення мір і засобів захисту о/с полку , поранених, хворих, які знаходяться в МПП.

Можливі висновки про: | ступінь впливу радіаційної та хімічної обстановки для виконання бойових завдань частини і медичної служби;

масштаби зараження місцевості РР і ОР і його впливу на стан здоров’я о/с і боєздатності військ;

ймовірні дозах опромінення і розмірах санітарних втрат при діях військ на зараженій території;

заходи по захисту поранених і хворих, о/с частин і підрозділів медичної служби, які знаходяться безпосередньо під загрозою опромінення, або які опинилися на зараженій місцевості;

можливі і найбільш вигідних маршрутах, засобах і термінах виходу із заражених ділянок місцевості частинами і підрозділами медичної служби, санітарним транспортом;

необхідні заходах по наданню допомоги ураженим, виявленню та обліку отриманих доз опромінення, по організації санітарної обробки / з обліком числа уражених/ ;

заходи, які пропонує медична служба по захисту військ.

Г) Оцінка організації тилу:

Глибина військового тилового району , порядок підвозу боєприпасів і матеріального оснащення у підготовчому періоді і під час бою, існуюче креслення військово - автомобільних доріг і можливе продовження їх під час бою, охорона і оборона тилу, організація зв’язку і служби оповіщення.

Можливі висновки: | вплив організації тилу на діяльність медичної служби в конкретних умовах обстановки;

можливість використання уражених для евакуації поранених і хворих;

можливість використання шляхів підвозу для евакуації;

які заходи треба здійснити для медичного забезпечення по лінії інших служб тилу;

порядок охорони і оборони медичних пунктів;

порядок підтримки зв’язку з МПП і МПБ і оповіщення.

Д) Оцінка сил і засобів медичної служби:

укомплектованість підрозділів, частин і закладів медичної служби особовим складом , транспортом