розташування сил і засобів медичної служби, відповідність цього розташування бойовому завданню частини і умовам бойової обстановки;

ступінь заповнення медичних пунктів пораненими і хворими, їх евакуаційна характеристика; існуючий порядок медичної евакуації;

можливість використання засобів посилення і місцевих ресурсів;

потреба медичної служби в силах та засобах на підставі проведених розрахунків можливих санітарних втрат;

можливості медичної служби по наданню медичної допомоги пораненим і хворим, а також відповідність цих можливостей ймовірному об’єму роботи.

Можливі висновки: | забезпеченість силами і засобами медичної служби , їх стан і готовність до виконання бойового завдання; потреба в засобах посилення;

відповідність існуючого угрупування сил і засобів медичної служби бойовому завданню і заходам по переміні місця розташування медичних пунктів;

необхідна допомога з боку старших начальників для виконання наказаного завдання.

При оцінці сил і засобів медичної служби начальник медичної служби полку проводить такі розрахунки:

розрахунки потреб сил і засобів медичної служби

(тільки для надання медичної допомоги

при вогнепальних пораненнях та хворим)

розрахунок потреб санітарних транспортерів ( ГТ—СМ);

розрахунок потреб ланок санітарів - носіїв;

розрахунок потреб санітарного транспорту ( УАЗ—452А );

розрахунок потреб вантажного транспорту (машино-рейси );

розрахунок потреб лікарських бригад для надання 1-ої лікарської допомоги пораненим від вогнепальної зброї і хворим;

розрахунок потреб антибіотиків;

розрахунок потреб білкових кровозамінників і крові.

Зауваження: Розрахунок санітарних втрат від ЗМУ і розрахунки потреб сил та засобів для надання медичної допомоги начальник медичної служби полку проводить після застосування противником ЗМУ.

розрахунок потреб сил та засобів медичної служби

Довідкові дані:

розрахунок проводиться тільки на уражених вогнепальною зброєю;

до розрахованої потреби треба додати 1/3—1/4 від цієї кількості для утворення резерву;

вивіз на санітарному транспорті буде потрібний 50% ( в полку);

гусеничний транспортер за 1 годину вивозить 4—10 поранених, а за добу 30—40 поранених;

ланка санітарів – носіїв за день бою може винести 6—8 поранених;

добовий пробіг санітарного автомобіля 100—150 км;

санітарний автомобіль розрахований на 5 осіб (на ношах );

в середньому ємність одного вантажного автомобіля 12—15 сидячих поранених.

1. Розрахунок потреби засобів збирання, виносу і вивозу

поранених з поля бою

а) розрахунок потреби санітарних транспортерів

Нт | = | Cпо·Кв | ,

Вт

де:

Спо | санітарні втрати від вогнепальної зброї;

Вт | можливість вивозу 1 транспортером за день бою (30—48 осіб)

Кв | коефіцієнт потреби вивозу на сан. транспортерах (0,7—0,9), який береться, виходячи із можливості використання сан. транспортерів в цієї місцевості.

б) розрахунок потреб ланок санітарів-носіїв

Нз | = | Cпо·Кв | ,

Вн

де:

СПо | - сан. втрати від вогнепальної зброї;

Вн | - завантаженість однієї ланки за добу (8,0) ;

Кв | - коефіцієнт потреби виносу з поля бою (0,1—0,3)

( вибір коефіцієнта залежить від обраного коефіцієнта вивозу транспортерами ).

2. Розрахунок потреб санітарного транспорту

за формулою:

ПТс | = | Cпо·К·Р | ,

Е·Д

де:

ПТс – | необхідна кількість санітарного транспорту;

СПо– | санітарні втрати за добу бою;

К– | коефіцієнт потреби вивозу санітарним транспортом (К = 0,5);

Р– | середня тривалість рейсу ;

Е – | місткість сан. автомобілях;

Д– | добовий пробіг автомобіля.

мін. відстань від МПБ до МПП + мах. відстань від МПБ до МПП

Р =

2

3. Розрахунок потреб вантажного транспорту

ПТр | = | Cпо·К | ,

Е

де:

ПТр | потреба рейсів транспорту підвозу;

К | коефіцієнт потреб вивозу вантажним транспортом (К= 0,5);

Е | кількість місць в одному автомобілі (12 –15 осіб);

Зауваження: | Розрахунки потреб засобів збору і евакуації поранених проводяться тільки на санітарні втрати від вогнепальної зброї, розрахунок потреб цих засобів для евакуації з вогнища ЗМУ не проводиться, тому що для цього наказом командира частини виділяються спеціальні рятувальні команди для ліквідації наслідків ядерного нападу із розрахунків:

на 100 уражених потрібно:

- 6-8 автомобілів загального призначення ( тобто 6-8 уражених на 1 машину);

| - 12-16 допоміжних санітарів (по 2 на кожний автомобіль), це при умові, що 50% виходять із вогнища самостійно.

4. Розрахунок потреб лікарських бригад

при санітарних втратах тільки від вогнепальної зброї за формулою:

ВРо | = | Cпо·К·t | ,

T

де:

СПо – | санітарні втрати;

К– | коефіцієнт потреби першої медичної допомоги на МПП (К = 0,2);

t– | час надання першої лікарської допомоги одному пораненому (t = 0,3 – 0,5);

Т– | розрахунковий час, протягом якого лікарська допомога має бути надана всім за показаннями, тобто час протягом якого МПП буде працювати на місці і приймати поранених і уражених. Він дорівнює в обороні – 12 год., в наступі – 6 год.

Розрахунок потреб лікарських бригад для надання першої лікарської допомоги пораненим і ураженим хірургічного профілю при застосуванні противником ядерної зброї

СП в+я · Тв+я · Кв+я

ВР в+я = ,

Т

де:

ВР в+я – | необхідна кількість лікарських бригад для надання першої лікарської допомоги пораненим і ураженим вогнепальною та ядерною зброєю;

СП в+я – | обсяг санітарних втрат від вогнепальної і ядерної зброї;

К в+я – | коефіцієнт потреби в наданні першої лікарської допомоги;

В залежності від об’єму мед. допомоги він буде дорівнювати:

при повному обсязі – 0,6-0,7 (тобто з усіх поранених і уражених 60 –70 % потребують першої лікарської допомоги);

при скороченому обсязі (перша медична допомога по невідкладним показникам) – 0,1-0,15 (тобто потребують заходів першої групи 10-15% усіх поранених та уражених);

Т о+я – | час, потрібний для надання першої лікарської допомоги одному пораненому і ураженому в годинах. В середньому він