В організації лікувально-евакуаційних заходів в осередках ядерного, хімічного і бактеріального ураження є суттєва різниця викликана характером вражаючої дії цих видів зброї і умовами роботи в осередку.

В осередку ядерного ураження характер санітарних втрат визначається видом і потужністю ядерного вибуху. Так, при використанні ядерних боєприпасів малих і зверхмалих калібрів будуть виникати переважно радіаційні ураження, а середніх і великих калібрів -травматичні і опікові ураження в поєднанні з радіаційними. Ведення рятувальних робіт істотно утруднює радіоактивне забруднення місцевості, великі розрухи, пожежі, задимленість. Більшість уражених буде знаходитись в середині пошкодженої бойової техніки. зруйнованих фортифікаційних спорудах, що утруднює їх збір і надання першої медичної допомоги.

Найбільші труднощі являє робота в осередках наземних ядерних вибухів, де виникають високі рівні радіації. В цих умовах необхідно визначати найбільш доцільні варіанти організації рятувальних робіт на основі оцінки радіаційної обстановки. Особовий склад, що приймає участь в рятувальних роботах в зонах радіоактивного забруднення, за послаблення дії проникаючої радіації працює в захисних засобах, а перед входом в осередок приймає радіопротектор. Для обліку фактичної дози опромінення особового складу проводиться дозиметричний контроль.

При використанні противником хімічної зброї виникають осередки уражень, які в залежності від фізико-хімічних властивостей ОР можуть бути стійкими і нестійкими. До стійких відносяться осередки, в яких вражаюча дія ОР зберігається на протязі години і більше до нестійких - осередки, ефективна дія ОР в яких припиняється на протязі декількох хвилин "до 1 години", в залежності від часу виникнення основних симптомів отруєння в уражених розрізняють осередки ураження швидкодіючими ОР - ФОВ, синильна кислота "клініка отруєння розвивається на протязі 1 години після застосування" і осередки ураження ОР повільної дії - іприти "признаки отруєння можуть проявитися через 1 годину і пізніше".

При організації лікувально-евакуаційних заходів в осередках хімічного забруднення необхідно рахувати наступні особливості;

- одномоментне /при використанні противником швидкодіючих ОР/ або тривале /ОР повільної дії/.

- одномоментне або тривале формування санітарних втрат в осередку;

- можливісь виникнення при оприділених умовах комбінованих уражень особового складу /застосування хімічної зброї після ядерної, сумісне застосування хімічної і вогнепальної зброї/;

- необхідність надання медичної допомоги по невідкладним показни-кам великій кількості уражених в найкоротші терміни;

- можливість вторинних уражень поранених і хворих, а також медичного персоналу внаслідок десорбції ОР з зараженого обмундирування /спорядження, зброї/ уражених, що евакуюються до проведення повної санітарної обробки і дегазації обмундирування.

Надання медичної допомоги ураженим ОР повинно передбачати:

-проведення заходів по негайному припиненню подальшого поступлення ОР в організм ураженого;

-знезараження /нейтралізація/ отрути в організмі, зменшення ефекту її дії з допомогою специфічних медикаментозних засобів /антидотів/;

-комплексне використання засобів специфічного /антидоти/ і неспецифічного лікування на етапах медичної евакуації для усунення основних патологічних змін, що викликані дією ОР.

Особливу увагу необхідно звернути на своєчасність надання першої медичної і долікарської допомоги в осередку і організацію виносу /вивозу/ поранених і хворих на етапах медичної евакуації можливо в короткий термін; наближенням всіх видів медичної допомоги до осередку: скороченням термінів перебування уражених ОР в засобах захисту.

Проведенням лікувально-евакуаційних заходів в осередках бактеріального забруднення залежить від характеристики вражаючої дії застосованих засобів. Найважливішим завданням медичної служби є організація бактеріологічної розвідки і найшвидше і установлення виду застосованих БЗ. Зразу після встановлення факту застосування противником БЗ у військах, що діють в зоні можливого зараження проводиться екстрена неспецифічна профілактика: особовий склад приймає антибіотик, що знаходиться в АІ. Після ідентифікації виду застосованого збудника організується специфічна профілактика з проведенням при необхідності відповідних запобіжних щеплень. При установленні режиму обсервації або карантину медична служба здійснює активний нагляд за особовим складом з метою своєчасного виявлення хворих і підозрілих на захворювання, їх ізоляцію і госпіталізацію.

При ліквідації наслідків використання противником БЗ медичний склад приймає участь в організації дезинфекції озброєння, техніки, обмундирування і спорядження, дезинфекції, дезинсекції і дератизації найбільш важливих ділянок місцевості і оборонних споруд, що проводяться силами і засобами хімічної служби.

Для прийому уражених із осередків масових санітарних втрат в першу чергу використовуються медичні пункти підрозділів і частин, що попали під дію ядерної, хімічної, бактеріологічної зброї противника, а також медичні пункти спеціально виділені для цієї мети. Розгортаються вони, як правило у межі осередку ураження на шляхах виносу /вивозу/ уражених. Шляхи евакуації уражених повинні бути позначені помітними вказівками.

Медичні пункти покладаються наступні завдання:

- прийом уражених, що поступають з осередків, проведення медичного сортування;

- проведення часткової санітарної обробки уражених, що мають забруднення РР, ОР і БЗ;

- надання ураженим медичної допомоги у відповідності з установленим обсягом;

- підготовка уражених до подальшої евакуації:

Робота МПП розгорнутого біля осередку масових уражень буде мати ряд специфічних особливостей. Це насамперед поступлення в короткі терміни великої кількості уражених, із яких багато буде у важкому стані, потребуючи проведення невідкладних заходів, а також наявності серед поранених і хворих забруднених РР,ОР і БЗ і тому небезпечних для оточуючих. При інтенсивному надходженні уражених особливе значення приймає правильно організоване медичне сортування. До нього слід залучати найбільш досвідчений