Таблиця 1

Структура санітарних втрат військ за досвідом різних війн,

локальних конфліктів та розрахунків, у % до підсумку

Категорії

санітарних

втрат | Велика Вітчизняна війна

1941-1945 рр. | Війна в

Афганістані

1979-1989 рр. | Чеченська

Республіка,

за станом на 1.9.95 р. | Розрахункові дані

Бойові СВ,

в тому числі:

Поранені

Уражені із закритою

травмою та контужені

Опіки

Відмороження

Небойові СВ,

в тому числі:

Небойова травма

Хворі

Інші | 64,7

61, 0

1,6

0,5

1,6

35,3

0,6

34,7

- | 7,2

6,9

0,3

-

-

92,8

3,3

89,0

0,5 | 44,2

40,8

-

2,3

1,1

55,8

18,7

36,7

0,4 | 72,0

62,0

6,0

4,0

-

28,0

3,0

25,0

-

Разом | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0

Застосування у воєнних конфліктах останніх десятиріч нових видів вогнепальної зброї призвело до значної зміни структури вогнепальних поранень. Так, під час війни у В’єтнамі при застосуванні кулькових бомб, у порівнянні з даними Великої Вітчизняної війни, значно збільшилася питома вага поранень голови, хребта, грудної клітки і живота з одночасним зменшенням частки поранень кінцівок (табл. 2).

Таблиця 2

Структура вогнепальних поранень за даними Великої Вітчизняної війни

та війни у В’єтнамі

Локалізація поранень | Структура поранень, %

Велика Вітчизняна війна | Війна у В’єтнамі

Череп | 5,53 | 13,0

Обличчя, щелепи, очі | 6,08 | 14,3

Хребет | 0,57 | 6,0

Грудна клітка | 10,34 | 20,6

Живіт | 2,39 | 7,0

Кінцівки | 75,09 | 39,1

Всього: | 100,0 | 100,0

Розрахункова величина ймовірних санітарних втрат механізованої (танкової) бригади в сучасних воєнних конфліктах наведена в таблиці 3.

Таблиця 3

Величина ймовірних санітарних втрат механізованої (танкової) бригади

в сучасних воєнних конфліктах за добу бою (у %)

Вид зброї | Наступ | Оборона

Звичайна зброя | до 8,0 | до 5,0

Сильнодіючі отруйні речовини | до 1,5 | до 1,5

Хворі | 0,08-0,1 | 0,08-0,1

На даний час при розрахунках величини імовірних санітарних втрат використовують Тимчасову методику розрахунку втрат особового складу на воєнний час, затверджену начальником Генерального штабу Збройних Сил України 9 березня 2002 р., яка дозволяє враховувати інтенсивність операції (бойових дій), ступінь участі частин та підрозділів в операції (бойових діях) та коефіцієнти імовірних середньодобових санітарних втрат для кожного підрозділу, частини та угруповання, які беруть участь в операції (бойових діях).

Протягом останніх років підрозділи та частини Збройних Сил України беруть активну участь у міжнародних навчаннях спільно з військовими формуваннями країн-членів НАТО. Тому офіцерам медичної служби Збройних Сил України необхідно знати і використовувати у своїй практичній діяльності розрахункові показники санітарних втрат особового складу військ, які прийняті в арміях країн-членів НАТО.

Директивою Союзного Командування Європи від 26 жовтня 1993 р. № “Принципи, політика та параметри планування медичного забезпечення Союзного Командування Європи” встановлені показники загальних бойових втрат (ЗБВ), які складаються із вбитих (В), полонених та зниклих без звістки (ПлЗ), поранених в бою (П) та постраждалих від бойового стресу (БС). Структура ЗБВ представлена в табл. 4.

Таблиця 4

Структура загальних бойових втрат (у %)

Категорія загальних бойових втрат | Кількість (у %)

Безповоротні втрати, в тому числі: | 25

Вбиті в бою | 17

Полонені та зниклі без звістки | 8

Бойові санітарні втрати, в тому числі: | 75

Поранені в бою | 58

Постраждалі від бойового стресу | 17

Всього: | 100

Вище вказаною директивою визначені показники ЗБВ на день для підрозділів, частин, з’єднань та об’єднань Сухопутних військ. Для бригади показник ЗБВ складає 8,3% від чисельності особового складу.

Небойові санітарні втрати складаються із хворих (Х) та постраждалих від небойових уражень (НБУ). При генеральному плануванні використовують показник перебування хворих у закладах медичної служби – 0,135% на день та показник перебування постраждалих від небойових уражень у закладах медичної служби – 0,03% на день. Таким чином небойові санітарні втрати складуть 0,165% на день.

Виходячи із показників ЗБВ для бригади (8,3% на день), структури бойових санітарних втрат та структури небойових санітарних втрат розрахункові санітарні втрати для бригади складуть 6,39% на день (табл. 5).

Таблиця 5

Структура санітарних втрат Сухопутних військ Союзного Командування Європи НАТО (у % на день до чисельності особового складу)

Категорія санітарних втрат | Санітарні втрати (у %)

Бойові санітарні втрати,

в тому числі: | 6,225

Поранені в бою | 4,814

Постраждалі від бойового стресу | 1,411

Небойові санітарні втрати,

в тому числі: | 0,165

Хворі | 0,135

Постраждалі від небойових уражень | 0,03

Всього: | 6,390

Контрольні питання для самоперевірки

1. Умови діяльності військово-медичної служби у воєнний час.

2. Величина ймовірних санітарних втрат механізованої (танкової) бригади в різних видах бойових дій.

3. Величина і структура санітарних втрат особового складу в арміях країн-членів НАТО.

Розділ 2. Завдання, організаційна структура медичної служби механізованої (танкової) бригади

Завдання медичної служби механізованої бригади

На медичну службу механізованої (танкової) бригади покладаються наступнi основні завдання:

- розшук поранених i хворих, надання їм першої медичної допомоги, їх збiр, вивiз (винiс) з поля бою (з пiдроздiлiв);

- евакуацiя поранених i хворих з пiдроздiлiв в медичну роту бригади i в військовий польовий пересувній госпіталь;

- медичне сортування поранених та хворих та своєчасне надання їм долікарської, першої лiкарської та невідкладних заходів квалiфiкованої медичної допомоги, а також пiдготовка до подальшої евакуацiї тих iз них, хто цього потребує;

- тимчасова госпіталізація нетранспортабельних поранених та хворих;

- лiкування легкопоранених i легкохворих iз термiнами вiдновлення боєздатностi до 10 дiб;

- проведення нагляду за умовами військової праці, виконанням санітарно-гігієнічних норм і правил розміщення, харчування, водопостачання, лазнево-прального обслуговування особового складу, захоронення загиблих в бою та померлих військовослужбовців;

- проведення протиепідемічних заходів, спрямованих на попередження виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань;

- організація та проведення медичної розвiдки в смузi бойових дiй (району розташування) бригади;

- медичний контроль за збереженням здоров`я особового складу бригади, організація і здійснення медичних заходів щодо його зміцнення;

- проведення спеціальних медичних заходiв із захисту особового складу бригади вiд зброї масового ураження;

- забезпечення