гідрогеологічні та грунтові характеристики місцевості, де відбулася аварійна ситуація;—

характер сільськогосподарського використання території, яка зазнала радіоактивного забруднення;—

умови водопостачання та харчування населення, характер його трудової діяльності;—

щільність заселення та характер забудови території, яка зазнала впливу радіоактивних опадів;—

час, що пройшов з моменту аварійного викиду РР.

Радіаційні аварії на АЕС можуть супроводжуватись як одноразовими (короткочасними), так і багаторазовими (тривалими) викидами радіоактивних речовин в навколишнє середовище.

При одноразовому викиді радіонуклідів в атмосферу, як правило, необхідний радіоактивиний захист населення та особового складу військ по ходу радіоактивної хмари. При багаторазових і тривалих викидах РР зараженню може піддатись значно більша за площею територія. Це вимагає проведення крупномасштабних заходів по радіоактивнному захисту населення.

Крім того картина зараження місцевості може змінюватись під впливом атмосферних явищ. Так внаслідок аварії на ЧАЕС сформувались різні за конфігурацією, напрямками, рівнями радіації зони радіоактивного забруднення території. Під впливом вітру можливе вторинне підняття в повітря випалих на грунт радіонуклідів і перенесення їх на інші ділянки місцевості. Атмосферні опади, осаджуючи РР з повітря, приводять до підвищення щільності забруднення території. Крім цього, рясні дощові опади можуть підсилювати проникнення радіонуклідів в глибокі шари грунту і сприяти їх змиву у відкриті водойми. Непостійність, а також аномальність метеоумов приводять до нерівномірного (плямистого) радіоактивного забруднення місцевості, при якому у відносно чистих районах можуть зустрічатись ділянки території з високою щільністю зараження. В забруднених же районах можуть знаходитись відносно чисті ділянки місцевості.

Час появи забруднених повітряних мас над даною територією визначається її віддаленістю від джерела викиду. Тому час початку радіоактивних опадів для різних територій і населених пунктів неоднаковий. З віддаленням джерела аварійного викиду щільність радіоактивного забруднення, як правило, зменшується. Iз збільшенням відстані за рахунок сепарації РР, які поступили в атмосферу, може мінятись як нуклідний склад, так і фізико-хімічна форма радіоактивного забруднення місцевості.

Гідрогеологічні і грунтові характеристики території можуть істотно впливати на формування радіаційної обстановки. Високий рівень грунтових вод зумовлює більш високий рівень радіоактивного забруднення відкритих водойм і шахтних колодязів.

Використання під сільськогосподарські потреби територій, які зазнали радіоактивного забруднення, може істотно вплинути на накопичення радіонуклідів у рослинах і сільськогосподарських тваринах, від чого, в свою чергу, залежить рівень поступання радіонуклідів в організм людини.

Рівень радіаційного впливу на населення, а також доза внутрішнього опромінення в значній мірі залежать від особливостей його водопостачання та харчування. Артезіанські води не є радіаційно небезпечними для населення та особового складу військ. Шахтні колодязі, обладнані у відповідності із санітарно-технічними вимогами, також, як правило, не мають істотних забруднень радіонуклідами. Поверхневі водойми (ріки, озера, водосховища) можуть мати різні рівні забруднення в залежності від їх площі, глибини, ємкості та гідрогеологічних умов.

Внаслідок можливого поверхневого, а потім структурного забруднення, харчові продукти слід розглядати як потенційно небезпечні у відношенні внутрішнього опромінення населення та особового складу військ.

В разі виникнення радіаційної (ядерної) аварії Міністерством охорони здоров‘я України встановлені тимчасові дозові межі та допустимі рівні радіоактивного забруднення питної води, харчових продуктів, тощо. Вони наведені в табл. 4.

Для особового складу військ, які дислоковані на забруднених радіонуклідами територіях, застосовуються такі ж допустимі рівні опромінення та радіоактивного забруднення, як і для цивільного населення.

Від чисельності населення, що проживає на забрудненій території, залежить величина колективної ефективної дози, а також кількість віддалених радіаційних наслідків.

Для ілюстрації наслідків аварії на АЕС можна привести наступне

Таблиця 4.

Допустимі рівні деяких радіонуклідів у питній воді

та продуктах харчування (Бк/л, Бк/кг)

Назва радіонукліду та продукту | Допустимий рівень радіонуклідів

Цезій –137

1. Вода питна

2. Молоко та молокопродукти

3. Молоко сухе

4. М’ясо та м’ясопродукти

5. Хліб та хлібопродукти

6. Картопля та коренеплоди

7. Овочі, фрукти, ягодм (сухі)

8. Сухофрукти

10. Гриби свіжі

11. Гриби сушені

12. Чай сухий

13. Дитяче харчування всіх видів

Стронцій-90

1. Вода питна

2. Молоко

3. Молочні продукти

4. Хліб та хлибопродукти

5. Картопля

6. Дитяче харчування всіх видів |

18,5

370

1 110

740

370

592

592

2 960

1 480

7 400

7 400

7 400

185

3,7

37–

37

37

3,7

В 1993-1994 роках спеціалістами Міністерства надзвичайних ситуацій була змодельована максимальна проектна аварія на найбільшій в Україні Запорізькій АЕС. Моделювання передбачало, що трубопровід теплоносія великого діаметру внаслідок певної причини може розірватись, і теплоносій першого контуру під тиском 160 атм. при температурі 3000° С вийде в захисну оболонку реактора. Остання побудована так, що зможе витримати можливі в таких випадках максимальний тиск і температуру.

Розрахунок дозових навантажень на населення внаслідок проектної аварії проводився з урахуванням найгірших погодних умов: категорія вертикальної стійкості повітря — інверсія, швидкість вітру—1 м/с. Напрямок вітру був спрямований на міста Нікополь (відстань 17 км) і Марганець (відстань 15 км).

Результати моделювання показали наступне.

Прогнозовані оцінки щільності забруднення території тридцяти-кілометрової зони при розвитку максимальної проектної аварії:—

тривалість забруднення — близько 4 місяців;—

80 % радіаційної активності буде викинуто протягом першої доби, решту – протягом 100 діб;—

висота викиду РР – 30 м.

Колективні дози опромінення при максимальній проектній аварії можуть становити для Нікополя 366,0 бер.

Основний внесок у дозове навантаження при випромінюванні від грунту дасть цезій -137 (понад 95%), в деяких випадках значний внесок зробить йод-131 – за рахунок інгаляції радіонуклідів.

Зони радіоактивного забруднення місцевості, які можуть утворитися внаслідок аварії 7-го рівня (за шкалою МАГАТЕ) на Запорізькій АЕС, сформуються та будуть спрямовані під впливом середнього вітру і матимуть форму еліпсів.

З урахуванням таких вихідних даних, як: вертикальна стійкість повітря – – інверсія, швидкість вітру – 2 м/с, кількість викиду радіоактивних речовин – — 10%, — розміри прогнозованої зони радіаційної небезпеки (М) на сліду хмари можуть становити: довжина