на шкіру 1-1,5 г зарину в крапельно-рідкому стані виникає важке або смертельне ураження.
Бойове використання заріну можливе як в крапельно-рідкому, так і в аерозольному станах. Внаслідок порівняно високої температури кипіння та значної щільності парів, зарін здатен досить тривалий час утримуватись на місцевості (літом до 6-10 годин), хоча в цьому відношенні значно поступається стійким отруйним речовинам.
2.2. Токсичність зоману в кілька разів переважає токсичність заріну.При попаданні зоману на шкіру в кількості 0,5-0,6г розвивається важке отруєння, що нерідко закінчується смертю ураженого. Мінімальна смер-тельна доза зоману при поступанні його через непошкоджену шкіру дорівнює 7-9 мг/кг. Дози зоману 0,02-0,04 мг/кг при пероральному поступанні і концентрації 0,02-0,03 мг/л з експозицією в 5 хвилин при інгаляційному оцінюються як смертельні (Frank, 1967).
В бойових умовах може застосовуватись в крапельно-рідкому і аеро-зольному станах. Висока температура кипіння, обмежена леткість і висока щільність парів дозволяють віднести зоман до групи стійких отруйних речовин.
2.3. Токсичність речовин із групи V-газів. Ці речовини є найотруйнішими із всіх відомих в теперішній час. Вони в десятки разів токсичніші, ніж зарін. За матеріалами Stohr (1963) при попаданні на незахищену шкіру їх абсолютно смертельна доза складає 0,1-0,01 мг/кг. При вдиханні протягом 1-3 хвилин парів (аерозолю) V-газів смертельна концентрація дорівнює 0,001 мг / л (Stohr, 1963); а CtL50 — 0,04 мг . хв / л (В.Н. Александров, 1969).
Як бойова отруйна речовина вони можуть використовуватись в аеро-зольному та крапельно-рідкому станах, а також у формі в’язких рецептур. За думкою іноземних фахівців вони є найбільш стійкими з усіх відомих отруйних речовин. У вогнищі хімічного зараження крапельно-рідка отруйна речовина з групи V-газів зберігає уражаючі властивості протягом 2-3 тижнів, а при низьких температурах і відповідних метеорологічних умовах значно довше.
Важливою відмінністю цієї групи від інших ФОР є їх стійкість у відношенні до лугів. Тому в якості дегазуючих засобів використовуються хлорактивні сполуки.
Величина смертельних токсодоз ФОР в залежності від шляхів поступання наведена в табл. 1.
Таблиця 1.
Смертельні токсодози в залежності
від шляху надходження ОР
Найменування Шлях проникнення в організм
ФОР
Інгаляційний Перкутанний Пероральний
(г . хв/м3) (мг/кг) (мг/кг)
Зарін 0,1 7 - 9 1,5
Зоман 0,03 1 - 1,5 0,5
V-гази 0,04 0,05 0,009
3. Засоби доставки та бойового використання ФОР.
Засобами доставки та бойового використання ФОР є снаряди стволової та реактивної артилерiї (зарін i V-гази), авiацiйнi хiмiчнi бомби i касети (зарін), хiмiчнi бойовi частини ракет (зарін), хiмiчнi фугаси (V-гази), виливні авіаційні прилади (V-гази, зарін), бiнарнi боєприпаси — артилерiйськi снаряди, авiацiйнi бомби (Бiг-ай), виливні авіаційні прилади (зарін - 2, V-гази - 2).
Хiмiчнi боєприпаси (прилади) в армiї США позначаються трьома зеленими кiльцями з шифром: зарін — GВ, зоман — GD, V-гази — Vx. Основний бойовий стан заріну — пара та неосiдаючий аерозоль, які уражують особовий склад iнгаляцiйним шляхом; V-газiв — дрібнодисперсний аерозоль, що уражає особовий склад тим же чином, а також грубодисперсний аерозоль i краплі V-газiв, якi дiють через шкiрнi покриви.
4. Особливості ФОР як засобів хімічного нападу.
Як вже вказувалось, ФОР завдяки ряду характерних особливостей за-ймають провідне місце серед відомих в теперішній час отруйних речовин. Ці особливості багато в чому визначають конкретні форми організації та надан-ня медичної допомоги ураженим, а тому вимагають більш детального розгляду:
1. ФОР токсичніші інших отруйних речовин. Особливо токсичні речовини з групи V-газів (див. табл. 2.). Необхідно відмітити, що їх токсичність при пероральному введенні в 10 разів вища за зарін, а при перкутантному — в 1000 разів.
Таблиця 2.
Порівняльна токсичність деяких отруйних речовин при різних
шляхах впливу на організм
(приводяться концентрації та дози, які викликають
важке або смертельне ураження)
Назва При інгаляційній дії (мг/л) При нанесенні При попаданні
отруйної Тривалість експозиції (в хвилинах) на шкіру через ШКТ
речовини 1 3 5 15 (мг/кг) (мг/кг)
ФОР:
— зарін 0,10 - 0,48 - 0,01 20 - 25 0,5
— зоман - - - 6 - 10 -
— V-гази - - - 0,05 - 0,1 -
Синільна
кислота 0,8 0,3 0,13 - 0,15 - 0,8 - 0,1
Іприт 0,35 50 2
Люізит - 0,10 - 0,25 25 - 30 -
Фосген 1,5 - 3,5 0,10 - 0,60 - -
2. На відміну від більшості інших отруйних речовин, ФОР не мають за-паху, кольору або смаку. Тому у випадку несвоєчасного попередження на-селення та особовий склад військ застосують засоби захисту із запізненням, вже при наявності відчутних симптомів отруєння.
3. За швидкістю розвитку клінічної картини отруєння ФОР можуть бути співставлені тільки з синільною кислотою.
4. На місці проникнення крапельно-рідких або пароподібних ФОР в організм відсутня місцева реакція з боку шкірних покривів.
5. Висока токсичність і легкість проникнення ФОР через шкірні покриви зумовлюють терміновість обробки зараженої шкіри дегазуючими розчинами. Ефективною є дегазація, проведена на протязі 5 хвилин після контакту з отруйною речовиною.
6. Здатність ФОР викликати бронхоспазм, бронхорею, гіпоксію і посилену салівацію обмежує можливість тривалого перебування ураженого в протигазі. Опір диханню та шкідливий простір поглиблюють гіпоксію, що несприятливо відбивається на перебізі отруєння.
7. Легкість проникнення ФОР в організм, обмеженість терміну пере-бування в протигазі, а також стрімкість перебігу отруєння диктують необхідність термінової евакуації всіх уражених із вогнища хімічного ураження.
Розглянуті особливості групи ФОР в значній мірі визначають характер заходів по захисту населення та особового складу військ від ураження та збереження життя потерпілим.
5. Характеристика