Бойове використання заріну можливе як в крапельно-рідкому, так і в аерозольному станах. Внаслідок порівняно високої температури кипіння та значної щільності парів, зарін здатен досить тривалий час утримуватись на місцевості (літом до 6-10 годин), хоча в цьому відношенні значно поступається стійким отруйним речовинам.

2.2. Токсичність зоману в кілька разів переважає токсичність заріну.При попаданні зоману на шкіру в кількості 0,5-0,6г розвивається важке отруєння, що нерідко закінчується смертю ураженого. Мінімальна смер-тельна доза зоману при поступанні його через непошкоджену шкіру дорівнює 7-9 мг/кг. Дози зоману 0,02-0,04 мг/кг при пероральному поступанні і концентрації 0,02-0,03 мг/л з експозицією в 5 хвилин при інгаляційному оцінюються як смертельні (Frank, 1967).

В бойових умовах може застосовуватись в крапельно-рідкому і аеро-зольному станах. Висока температура кипіння, обмежена леткість і висока щільність парів дозволяють віднести зоман до групи стійких отруйних речовин.

2.3. Токсичність речовин із групи V-газів. Ці речовини є найотруйнішими із всіх відомих в теперішній час. Вони в десятки разів токсичніші, ніж зарін. За матеріалами Stohr (1963) при попаданні на незахищену шкіру їх абсолютно смертельна доза складає 0,1-0,01 мг/кг. При вдиханні протягом 1-3 хвилин парів (аерозолю) V-газів смертельна концентрація дорівнює 0,001 мг / л (Stohr, 1963); а CtL50 — 0,04 мг . хв / л (В.Н. Александров, 1969).

Як бойова отруйна речовина вони можуть використовуватись в аеро-зольному та крапельно-рідкому станах, а також у формі в’язких рецептур. За думкою іноземних фахівців вони є найбільш стійкими з усіх відомих отруйних речовин. У вогнищі хімічного зараження крапельно-рідка отруйна речовина з групи V-газів зберігає уражаючі властивості протягом 2-3 тижнів, а при низьких температурах і відповідних метеорологічних умовах значно довше.

Важливою відмінністю цієї групи від інших ФОР є їх стійкість у відношенні до лугів. Тому в якості дегазуючих засобів використовуються хлорактивні сполуки.

Величина смертельних токсодоз ФОР в залежності від шляхів поступання наведена в табл. 1.

Таблиця 1.

Смертельні токсодози в залежності

від шляху надходження ОР

Найменування Шлях проникнення в організм

ФОР

Інгаляційний Перкутанний Пероральний

(г . хв/м3) (мг/кг) (мг/кг)

Зарін 0,1 7 - 9 1,5

Зоман 0,03 1 - 1,5 0,5

V-гази 0,04 0,05 0,009

3. Засоби доставки та бойового використання ФОР.

Засобами доставки та бойового використання ФОР є снаряди стволової та реактивної артилерiї (зарін i V-гази), авiацiйнi хiмiчнi бомби i касети (зарін), хiмiчнi бойовi частини ракет (зарін), хiмiчнi фугаси (V-гази), виливні авіаційні прилади (V-гази, зарін), бiнарнi боєприпаси — артилерiйськi снаряди, авiацiйнi бомби (Бiг-ай), виливні авіаційні прилади (зарін - 2, V-гази - 2).

Хiмiчнi боєприпаси (прилади) в армiї США позначаються трьома зеленими кiльцями з шифром: зарін — GВ, зоман — GD, V-гази — Vx. Основний бойовий стан заріну — пара та неосiдаючий аерозоль, які уражують особовий склад iнгаляцiйним шляхом; V-газiв — дрібнодисперсний аерозоль, що уражає особовий склад тим же чином, а також грубодисперсний аерозоль i краплі V-газiв, якi дiють через шкiрнi покриви.

4. Особливості ФОР як засобів хімічного нападу.

Як вже вказувалось, ФОР завдяки ряду характерних особливостей за-ймають провідне місце серед відомих в теперішній час отруйних речовин. Ці особливості багато в чому визначають конкретні форми організації та надан-ня медичної допомоги ураженим, а тому вимагають більш детального розгляду:

1. ФОР токсичніші інших отруйних речовин. Особливо токсичні речовини з групи V-газів (див. табл. 2.). Необхідно відмітити, що їх токсичність при пероральному введенні в 10 разів вища за зарін, а при перкутантному — в 1000 разів.

Таблиця 2.

Порівняльна токсичність деяких отруйних речовин при різних

шляхах впливу на організм

(приводяться концентрації та дози, які викликають

важке або смертельне ураження)

Назва При інгаляційній дії (мг/л) При нанесенні При попаданні

отруйної Тривалість експозиції (в хвилинах) на шкіру через ШКТ

речовини 1 3 5 15 (мг/кг) (мг/кг)

ФОР:

— зарін 0,10 - 0,48 - 0,01 20 - 25 0,5

— зоман - - - 6 - 10 -

— V-гази - - - 0,05 - 0,1 -

Синільна

кислота 0,8 0,3 0,13 - 0,15 - 0,8 - 0,1

Іприт 0,35 50 2

Люізит - 0,10 - 0,25 25 - 30 -

Фосген 1,5 - 3,5 0,10 - 0,60 - -

2. На відміну від більшості інших отруйних речовин, ФОР не мають за-паху, кольору або смаку. Тому у випадку несвоєчасного попередження на-селення та особовий склад військ застосують засоби захисту із запізненням, вже при наявності відчутних симптомів отруєння.

3. За швидкістю розвитку клінічної картини отруєння ФОР можуть бути співставлені тільки з синільною кислотою.

4. На місці проникнення крапельно-рідких або пароподібних ФОР в організм відсутня місцева реакція з боку шкірних покривів.

5. Висока токсичність і легкість проникнення ФОР через шкірні покриви зумовлюють терміновість обробки зараженої шкіри дегазуючими розчинами. Ефективною є дегазація, проведена на протязі 5 хвилин після контакту з отруйною речовиною.

6. Здатність ФОР викликати бронхоспазм, бронхорею, гіпоксію і посилену салівацію обмежує можливість тривалого перебування ураженого в протигазі. Опір диханню та шкідливий простір поглиблюють гіпоксію, що несприятливо відбивається на перебізі отруєння.

7. Легкість проникнення ФОР в організм, обмеженість терміну пере-бування в протигазі, а також стрімкість перебігу отруєння диктують необхідність термінової евакуації всіх уражених із вогнища хімічного ураження.

Розглянуті особливості групи ФОР в значній мірі визначають характер заходів по захисту населення та особового складу військ від ураження та збереження життя потерпілим.

5. Характеристика