Внаслідок подразнення чутливих нервових закінчень з’являються больові відчуття в носоглотці, гортані, за грудиною, а також рефлекторні реакції, які викликають кашель, сповільнення чи тимчасову затримку дихання, гіперсе-крецію слизових оболонок носа, слинних, слізних залоз.

При проникненні арсинів в нижні відділи дихальних шляхів (трахею, бронхи, альвеоли), крім сильних больових відчуттів за грудиною, спосте-рігаються задишка, спазм бронхів і явища бронхореї.

В результаті одночасного подразнення нервових закінчень верхніх і нижніх відділів дихальних шляхів виникають антагоністичні за результатами рефлекси. З центральної нервової системи одночасно поступають збуджуючі та гальмуючі дихання сигнали, внаслідок чого воно стає поверхневим, нерівномірним, спазматичним, конвульсивним. Подразнюючі отруйні речовини, впливаючи безпосередньо на слизову оболонку, викликають її гіперемію та набряк, що веде до додаткового подразнення нервових закінчень і розвитку обструктивного синдрому.

3.2. Механізм токсичної дії лакріматорів. Фіксуючись на вологому епітелії кон’юнктиви, сльозоточиві отруйні речовини (хлорацетофенон і бромбензилціанід) подразнюють чутливі закінчення трійничного нерва, викликаючи больові відчуття в місцях аплікації та захисні рефлекси у вигляді спазму м’язів повік і стимуляції слізних залоз (нестримна сльозотеча).

Хлорпікрин здатен впливати на організм як місцево, так і резорбтивно. Подразнюючи нервові закінчення слизових оболонок очей, він викликає блефароспазм, пекучі болі, сльозотечу. Внаслідок впливу на слизову верхніх дихальних шляхів розвиваються першіння в горлі, вимучуючий кашель, болі за грудиною.

В більших концентраціях хлорпікрин впливає на організм як отруйна речовина задушливої дії, викликаючи ТНЛ, крововиливи в міокард та внутрішні органи, збудження, а потім пригнічення нервової системи. Суть токсичної дії даної отрути полягає в тому, що, проникаючи в ендотеліальні клітини судинної стінки та нервові закінчення, вона, як нітросполука, відновлюється з утворенням токсичного гідроксиламіну.

4. Клінічна картина уражень.

4.1. Клінічна картина уражень стернітами. При вдиханні аерозолів отруйних речовин подразнюючої дії в перші ж хвилини розвивається симптоматика подразнення дихальних шляхів.

Скритий період не виражений.

В клініці уражень арсинами в залежності від важкості виділяють три ступені отруєння: легкий, середній та важкий.

При легкому ступені ураження відмічається незначне подразнення слизової верхніх дихальних шляхів. З’являються помірний кашель, пекучі болі в носових ходах, зіві, симптоми подразнення трахеї, болі за грудиною і відчуття стискання в грудях. Об’єктивно відмічається гіперемія слизових оболонок.

Середній ступінь отруєння характеризується більш вираженою симптоматикою подразнення слизових носа та носоглотки і втягненням в процес середніх відділів дихальних шляхів. Приєднується головний біль, болі в яснах, зубах, щелепах, вухах. Відмічається надлишкова ринорея, сухий кашель, чхання, слинотеча, нудота, блювота.

При сильному подразненні (важкий ступінь) уражаються всі відділи дихальних шляхів. Болі за грудиною стають нестерпними. Рефлекторно порушується механіка і ритм дихання, серцева діяльність (брадикардія, підвищення артеріального тиску, сповільнення та патологічні ритми дихання, аж до його зупинки — апное).

Тривалість симптомів ураження при впливі бойових концентрацій отруйних речовин кілька годин. Важкі відчуття продовжують наростати на протязі 10-15 хвилин після виведення потерпілого з отруєної атмосфери. Вони бувають настільки сильними, що уражений намагається зняти протигаз із-за болю, слинотечі, ринореї, блювоти. Через 1-3 години явища подразнення поступово зникають, так як частинки отрути змиваються виділеннями з носа, трахеї, ротової поражнини, очей.

При більш тривалому впливі арсинів можуть виникати симптоми загаль-норезорбтивної дії, які супроводжуються моторними, сенсорними та психічними порушеннями.

4.2. Клінічна картина при ураженнях лакріматорами характеризується тим, що на передній план виступає різке подразнення кон’юнктиви і рогівки очей. Через 5-10 сек. перебування в отруєній атмосфері, потерпілий починає відчувати сильні різь і печію в очах, світлобоязнь і головний біль, які супроводжуються значною сльозотечею. При рефлекторному змиканні повік болі та різь зменшуються.

В залежності від дози отруйної речовини виділяють легкий, середній і важкий ступені ураження.

При легкому ступені відмічаються незначні пекучі болі в очах, помірна сльозотеча і невелика гіперемія кон’юнктиви, які швидко проходять після виходу із зараженої атмосфери. Подразнення дихальних шляхів відсутнє.

При ураженні середнього ступеня відмічаються різко виражений кон’юнктивіт, спазм повік, світлобоязнь, надлишкова сльозотеча, болі в ділянці орбіт. Ці явища зберігаються тривалий час (годинами) після виведення із забрудненої атмосфери, потім зникають без будь-яких наслідків.

При важкому ступені, крім значного ураження очей, відмічається по-дразнення верхніх дихальних шляхів і симптоми загальнотоксичної дії. З’яв-ляється печія в горлі, ринорея, вологий кашель. Як правило, ці симптоми доповнюються сильнми головними болями, запамороченням, нудотою, блювотою, загальною слабістю. Тривалість одужання при цьому ступені ураження — 4-5 діб.

При дії лакріматорів на перший план виступають симптоми ураження очей, однак при важких формах відрізнити їх дію від стернітів дуже важко.

4.3. Клінічна картина при ураженнях іритантами комбінованої дії. При дії СS уражаються очі та верхні дихальні шляхи. Раптово починається сильне запалення кон’юнктиви, яке супроводжується болями в очах, надлишковою сльозотечею, блефароспазмом. Одночасно з’являються і наростають ознаки подразнення слизової оболонки носа, пекучі болі в горлі і відчуття різкого дискомфорту, сильний кашель. Якщо дія отруйної речовини триває, то почуття дискомфорту поширюється на грудну клітку, виникають затруднене дихання, стиснення, болючість, а потім біль в грудях. Дихання набуває аритмічного характеру. Потерпілий стає тривожним, дратівливим, заляканим, схильним до паніки.

Після припинення контакту з СS швидко (приблизно через 10 хвилин) наступає полегшення. На деякий час залишається незначні гіперемія кон’юнктиви та сльозотеча.

Шкірна реакція