Ураження шкірних покривів обмежуються ерітематозним дерматитом без розвитку ерозій та звиразкування.

Основні клінічні прояви зникають через 3-4 тижні, проте повне виздо-ровлення наступає значно пізніше.

При середньому ступені ураження наслідки отруєння є надзвичайно несприятливими, хоча і не виникає безпосередньої загрози життю.

Важкий ступінь ураження. Скритий період триває не більше 1-2 годин. В періоді клінічних проявів явища ураження органів дихання поєднуються з симптоматикою з боку центральної нервової системи.

До неприємних відчуттів в очах приєднуються набряк кон’юнктиви, спазм повік і, пізніше (на 2-гу добу), помутніння рогівки.

З боку органів дихання характерний розвиток бронхопневмонії та гнійно-некротичного бронхіту. Виникає безперервний вимучуючий кашель з виділенням рясного гнійного харкотиння, який супроводжується задишкою та явищами гострої дихальної недостатності. Вогнищева пневмонія часто закінчується абсцедуванням або переходить в хронічну форму. Температура тіла піднімається до 39° С.

Уражені загальмовані, часто розвивається оглушення або сопор.

На шкірних покривах можлива поява ерітематозно-бульозного дерма-титу.

В крові визначаються помірні гемоглобінемія та еритроцитоз з вираженим лейкоцитозом, досягаючим 15000-20000, який характеризується зсувом лей-коцитарної формули вліво і лімфопенією.

В сечі в невеликій кількості з’являється білок, іноді еритроцити, гіалінові та зернисті циліндри, прогресивно зменшується добовий діурез.

При неускладненому перебігу отруєння стан уражених починає по-кращуватись на 4-5 добу, проте стійке одужання наступає лише через 2-4 місяці. Якщо перебіг ураження ускладнюється гострою дихальною та серцево-судинною легеневою недостатністю, можливий летальний наслідок.

1.5.2. Клінічна картина уражень крапельно-рідким іпритом. Клінічні прояви ураження іпритом в крапельно-рідкому стані відрізняються склад-ністю і різноманітністю в залежності від місця аплікації, дози чи концентрації отруйної речовини, часу впливу та інших факторів. Проте всіх їх об’єднує низка характерних особливостей, властивих саме іпритним ураженням:—

відсутність подразнюючої дії та болючості в момент контакту отруйної речовини з організмом (“німий контакт”);—

порівняно повільний розвиток клінічних симптомів ураження, наяв-ність прихованого періоду та етапність перебігу;—

повільний затяжний перебіг та колікваційний характер запально-некротичних процесів, трофічні та імунологічні порушення, схильність до інфікування, повільне загоєння;—

кумулятивні властивості та підвищена чутливість до отрути при по-вторних ураженнях.

Розглянемо особливості клінічних проявів при ураженнях крапельно-рідким іпритом різних органів і систем.

1.5.2.1. Клінічна картина уражень при дії рідкого іприту на шкірні покриви. При попаданні крапельно-рідкого іприту на шкірні покриви основна маса отрути проникає всередину дифузно , а частина — по волосяних мішеч-ках, вивідних протоках сальних і потових залоз. Найчастіше ураження шкіри виникають на відкритих ділянках та в місцях щільного прилягання обмунди-рування (пояс, комір).

Симптоми ураження шкіри з’являються після скритого періоду, тривалість якого тим менша, чим вищою була доза (концентрація) отрути. В залежності від цього фактора виділяють ряд стадій (форм) ураження.

Ерітематозна стадія (форма) виникає при малій дозі (концентрації) іприту. Тривалість латентного періоду переважно не менша 12 годин. Після нього на шкірі з’являється пляма блідо-рожевого кольору з нечіткими роз-митими краями. Ерітема плоска, мало набрякла, не піднімається над здоровою шкірою, не щезає при натискуванні. Iноді в її центрі спостерігається ішемічна блідість. Ерітема малоболюча, відмічається тільки свербіння, особливо при її зігріванні.

Через кілька днів симптоми ураження починають слабнути і поступово зникають. На місці ерітеми на тривалий час залишається пігментація. Виздоровлення наступає на 7-10 доби.

Везикуло-бульозна стадія (форма) розвивається у випадку більш важ-кого ураження. Через 12-24 години після попадання крапель іприту на шкіру по краях ерітеми виникають дрібні міхурці (везикули), наповнені бурш-тинового кольору прозорою рідиною. Оточуючи уражену ділянку шкіри, міхурці утворюють так зване “іпритне намисто”. З 4-6 доби міхурці починають спадатись, а на їх місці утворюються ерозії, які потім покриваються твердою кірочкою. В подальшому на місці ураження залишається ділянка депіг-ментованої шкіри.

Бульозна стадія (форма). Через 5-8 годин після виникнення везикул по-чинається їх злиття і утворення великих міхурів. В залежності від дози отруй-ної речовини, вони можуть бути різними за розмірами і поширюватись на значні за площею ділянки шкіри. Iпритні міхурі малоболючі, напружені.

Патоморфологічно розрізняють поверхневі міхурі, дно яких складає сосочковий шар дерми, і глибокі, коли процес захоплює дерму аж до під-шкірної жирової клітковини.

На 7 день поверхневі міхурі починають лопатись, і на їх місці від-кривається ділянка ерозії, яка згодом покривається струпом. Через 2-4 тижні струп відпадає. Бульозна форма розглядається як показник ураження середнього ступеня важкості.

Бульозно-виразкова стадія (форма) розвивається при попаданні на шкіру великих доз іприту. Скритий період переважно не перевищує 2-4 годин.

При вскритті глибоких міхурів на їх дні утворюються некротичні вираз-ки, які в наступні 5-10 діб збільшуються в розмірах і характеризуються відтор-гненням некротичних мас. Повільний процес загоєння починається лише в кінці місяця.

У випадку неускладненого перебігу, одужання наступає через 2-4 місяці. На місці виразок утворюються рубці, які часто приводять до рубцевих котрактур.

Дуже часто відбувається інфікування виразок, що ще більше затримує процес загоєння.

Бульозно-виразкову стадію розцінюють як ознаку ураження важкого ступеня. Вона супроводжується вираженими симптомами резорбтивної дії.

Гангренозно-некротична стадія (форма) виникає в результаті тривалого контакту рідкого іприту з поверхнею шкіри. При цій формі ураження міхурі не утворюються. Характерним є глибоке некротизування уражених ділянок. Через 2-3 дні некротизована тканина відторгується з утворенням глибоких виразкових дефектів. Загоєння розтягується на невизначений період.

Завдяки всмоктуванню значної кількості отруйної речовини та продуктів некрозу гангренозна форма переважно перебігає з важкими формами ре-зорбтивної дії іприту.

За важкістю перебігу іпритні ураження поділяються на три ступені:—

I ступінь — поверхнева ерітематозна форма;—

II ступінь — поверхнева везикуло-бульозна форма;—

III ступінь — глибока бульозно-виразкова форма.

Гангренозно-некротична форма виділяється в особливу форму ураження.

1.5.2.2. Клінічна картина уражень при дії рідкого іприту на орган зору. Очі найбільш чутливі до іприту. Попадання рідкого іприту в