протязі 20 -30 хв.

Скритий період 15 - 20 хв. Скритий період 2 - 12 год.

Еритема інтенсивно-червона, різко Еритема малоболюча, ненабрякла,

болюча, набрякла, виступає над здоро- свербить.

вою шкірою.

Уражені ділянки зливаються з ото- Ділянки ураження різко обмежені.

чуючою тканиною.

Різко виражена набряклість оточую- Набряклість оточуючих тканин не

чих тканин. виражена.

Поява міхурів через 12 - 13 год. Утворення міхурів через 20 - 24 год.

Утворення здебільшого одиноких Утворення по краю ураження дріб-

зливних міхурів. них міхурів у вигляді "іпритного нами-

ста", які зливаються в подальшому в

один міхур.

Максимальний розвиток ураження Патологічний процес досягає макси-

до кінця другої доби. мального розвитку через 12 - 20 днів.

Виразка яскраво-червоного кольору. Дно виразки бліде.

Загоєння переважно швидке — 2 - 3 Загоєння переважно повільне — 1-15

тижні. місяців.

Пігментація відсутня. Виражена пігментація навколо місця

ураження.

Вторинна інфекція зустрічається рід- Переважно приєднується вторинна

ко. інфекція.

3.2.5. Профілактика та лікування уражень люїзитом.

Дані заходи проводяться за тими ж принципами, що і при іпритних отруєннях. Проте є ряд істотних відмінностей.

3.2.5.1. Профілактика уражень люїзитом полягає в своєчасному ви-користанні засобів захисту органів дихання та шкіри. При попаданні отрути на шкіру профілактика може бути достатньо ефективною, якщо люїзит видале-ний з її поверхні не пізніше ніж через 3 хвилини. З цією метою необхідно про-мити шкіру великою кількістю води з милом або із застосуванням інших луж-них розчинів. Всі дегазатори іприту також досить швидко руйнують люїзит і можуть бути використані.

У випадку попадання отрути в очі їх необхідно рясно промити чистою водою і закласти в кон’юнктивальний мішок 30 % унітіолову мазь. При відсутності мазі можна промити очі 2 % р-ном бікарбонату натрію або 0,25 % р-ном хлораміну.

3.2.5.2. Антидотна терапія. Специфічними антидотами при люїзитному отруєнні є речовини типу димеркаптопропанолу, до яких відносяться унітіол (димеркаптопропансульфонат натрію), англійський середник БАЛ — ”Бри-танський антилюїзит” (дитіопропанол) і угорський препарат дикаптол.

Унітіол випускається у вигляді 5 % р-ну в ампулах по 5 мл, вводиться довенно, дом’язево або підшкірно із розрахунку 1 мл р-ну на 10 кг маси тіла ураженого. Перша ін’єкція повинна бути зроблена якомога раніше після отруєння, далі — 3-4 рази протягом першої доби, 2-3 рази — другої; в наступні 4-5 днів вводять по 1-2 дози.

СН2 — SН СН2 — SН

| |

СН2 — SН СН2 — SН

| |

СН2 — SO3Na — Н2O СН2 — OH

Унітіол БАЛ

БАЛ є складовою частиною дикаптолу. Це найбільш ефективні з сучасних антидотів. Вони мають в своєму складі по дві сульфгідрильні групи, за допо-могою яких утворюють з люїзитом стійкі циклічні сполуки. При взаємодії з отрутою унітіолу утворюється тіоарсеніт, який менш токсичний, добре розчин-ний у воді і виводиться з сечею:

СН2—SН СН2 —S

| |

СН2—SН + Cl2= As—CH=CHCl ???CН2—S— As—CH=CHCl+2HCl

| |

СН2.SO3Na—Н2O СН2 —SO3Na

Унітіол Люїзит Тіоарсеніт

3.3.Організація надання медичної допомоги у вогнищі ураження іпритом і люїзитом та на етапах медичної евакуації наведена в додатку.