на кг маси тіла хворого.
Об'єм інфузійної терапії повинен не перевищувати 600-800 мл на добу з використанням поляризуючої суміші, альбуміну, реополіглюкіну, концент-рованої плазми і добавками у вигляді АТФ, кокарбоксилази, панангіну курантілу, тренталу та цитохрому у звичайних дозах.
На етапі спеціалізованої медичної допомоги рекомендується ультрафіль-трація крові з виведенням 2-3 л не протязі 2 годин.
В більш пізній період для боротьбі з інфекційними ускладненнями і, на-самперед, для попередження пневмоній необхідне призначення антибіотиків і сульфаніламідних препаратів.
Велику роль в терапії уражень грають режим і дієта. Отруєним необхідний повний спокій, тепле, сухе приміщення, яке добре провітрюється. На протязі всього гострого періоду уражені повинні отримувати їжу в обмеженій кіль-кості.
У відновному періоді ураженим призначається комплексна вітаміно-терапія.
6.3. Лікування уражених у вогнищі хімічного зараження та на етапах медичної евакуації наведене в додатку.