СПЕЦІАЛЬНА ОБРОБКА
СПЕЦІАЛЬНА ОБРОБКА
В умовах використання противником ядерної та хімічної зброї особовий склад, озброєння, техніка, матеріальні засоби і місцевість можуть бути заражені радіоактивними та отруйними речовинами.
Термін зараження радіоактивними речовинами зі зниженням до безпечних рівнів радіації зберігається протягом кількох діб а в холодну пору року - до кількох тижнів.
Предмети речового майна і техніка заражені парами ОР, особливо типу зарін, небезпечні до випарювання з них ОР.
Радіоактивні речовини заражують об'єкти головним чином зверху і лише частково проникають вглиб пористих матеріалів. Отруйні речовини швидко проникають у пористі матеріали (дерево, шкіра, тканини та ін.) і просочуються в лакофарбовані покриття та гуму. Непористі матеріали) скло, непофарбований метал та інші заражуються тільки зверху.
Для забезпечення боєздатності військ в умовах використання супротивником зброї масового знищення необхідно проведення спеціального оброблення.
Заходи та види спеціальної обробки.
Спеціальна обробка військ є одним із найважливіших заходів щодо ліквідації наслідків застосування противником зброї масового знищення і проводиться з метою не допустити ураження особового складу, що підпав під зараження РР і ОР. Воно складається із санітарної обробки особового складу, дегазації, дезактивації і дезінфекції місцевості та оборонних споруд, озброєння, техніки, обмундирування, взуття, спорядження, індивідуальних засобів захисту, медичного майна.
Санітарне оброблення полягає у видаленні з особового складу радіоактивних отруюючих речовин чи їх знешкодженні, видаленні та знешкодженні бактеріальних засобів.
Дегазацією зветься знезараження заражених об'єктів шляхом руйнування (нейтралізації) чи видалення отруйних речовин.
Дезактивація — усунення радіоактивних речовин із заражених поверхонь до величин, безпечних для людини.
Дезінфекцією називається знищення патогенних мікроорганізмів і токсинів з заражених об'єктів.
Залежно від обставин, наявності часу і існуючих засобів спеціальна обробка може виконуватись у повному обсязі або частково і відповідно поділяється на повну і часткову.
Часткова спеціальна обробка включає:
часткову спеціальну обробку особового складу;
часткову дезактивацію, дегазацію та дезинфекцію озброєння і техніки.
Повне спеціальна обробка включає:
повну санітарну обробку особового складу;
повну дезактивацію, дегазацію та дезінфекцію озброєння, техніки.
Дегазація. Розрізняють два види дегазації: природну (пасивну) та штучну (активну). Природна – відбувається без участі людини (випаровування, гідроліз вологою та ін.). Швидкість її залежить від метеорологічних умов, стійкості ОР, щільності зараження. Штучна – проводиться із застосуванням спеціальних засобів.
Існує декілька способів дегазації:
механічні - видалення та ізоляція (закидання землею і т.ін.);
фізичні - видалення за допомогою розчинів, розчинників, сорбентів;
хімічні - більш досконалі та надійні, за допомогою дегазуючих речовин;
змішані.
Дегазуючі речовини та розчини. Залежно від механізму знешкоджуючої дії поділяються на окислювально-хлоруючі речовини (хлорне вапно, ДТСГК, хлорамін і т. ін.) та речовини лужного характеру, які вступають в обмінні реакції та прискорюють гідроліз ОР.
Для дегазації застосовуються розчини та рецептури стандартного складу:
розчин №1 (2% р-н діхлораміну в діхлоретані);
розчин №2 ащ (водний розчин 2% NaOH, 5% моноетаноламіна, 25% р-н аміаку;
розчин №2 бщ (10% NaOH, 25% моноетаноламін);
дегазуючі рецептури РД-2, РДА;
водні розчини (суспензії, кашки) гіпохлоридів кальцію - ДТСГК, НГК, ГКС щ (слаболужний).
При відсутності табельних розчинів можуть бути використані водні розчини порошку СФ-2У (0,3%), органічні розчинники, які сприяють швидкому змиву ОР.
Розчини для дегазації отруйних речовин приведені в табл.1.
Таблиця 1
Види ОР та розчини їх дегазації
Отруйні речовини | Дегазуючі речовини та розчини, розчинники
Табельні | Допоміжні
V-гази та іприти | ІПП-8(9),N1,РД,РД-2, ІДП-1,СН-50,суспензія ДТС | Гаряча мильна вода, ОФ-2У, діхлоретан, трихлоретилен, спирт, бензин, гас, дизельне паливо
Зоман, зарин | ІПП-8(9), ІДП-1, 2-бш (аш), РД, РД-2, СН-50, суспензія ДТС-ГК | Гаряча мильна вода, СФ-2У, NaOH - водний розчин, діхлоретан, спирт, бензин, гас, диз. паливо
Люїзит | ІПП-8(9), ІДП-1, N1, РД, РД-2, СН-50, суспензія ДТС-ГК | Гаряча мильна вода, СФ-2У, аміачна вода, водний р-н NaOH, діхлоретан, трихлоретилен, спирт, бензин, гас, дизельне паливо
Адамсит | ІПП-8(9), ІДП-1, РД, РД-2, СН-50, суспензія ДТС-ГК | Гаряча вода
Хлорацетофенон | ІПП-8(9), СФ-2У, СН-50 суспензія ДТС-ГК | 5% р-н бісульфата Na, гаряча мильна вода, діхлоретан, трихлоретилен, спирт, бензин, гас, дизельне паливо
Cl-EC, Cl-Ap. | ІПП-8(9), ІДП-1, 2-бщ (ащ), РД-1, РД, СН-50, суспензія ДТС-ГК | Гаряча вода, СФ-2У, аміачна вода, водний р-н NaOH, діхлоретан, трихлоретилен, спирт, бензин, гас, дизельне паливо
B-Z | ІПП-8(9), ІДП-1, N1, 2-бщ (ащ), РД, РД-2,СН-50, суспензія ДТС-ГК | Гаряча мильна вода, СФ-2У, аміачна вода, водний р-н NaOH, діхлоретан, трихлоретилен, спирт, бензин, гас, дизельне паливо
Дифосген хлорпікрин | ІПП-8(9), ІДП-1, РД, РД-2, 2-бщ (ащ) | Гаряча мильна вода
Дезактивація. Дезактивація за аналогією з дегазацією поділяється на природну (пасивну) та штучну (активну). Під природною дезактивацією слід розуміти зменшення радіоактивності продуктів ділення у часі. Швидкий спад радіоактивності в перші години після вибуху пояснюються великою кількістю в ПЯВ ізотопів з малим періодом напіврозпаду. Наявність довгоіснуючих ізотопів вимагає проведення штучної дезактивації фізичними способами їх знезараження із заражених об'єктів, а саме:
дезактивація, яка грунтується на миючій дії деяких речовин (поверхнево-активні речовини - мило, сульфанол та ін.);
дезактивація, в основі якої є використання хімічних реагентів, що викликають розчинення або руйнування поверхневого шару об'єкта (органічні розчинники – дихлоретан, бензин, кислоти, луги, окислювачі);
дезактивація, яка грунтується на сорбційних процесах (карбоферогель);
дезактивація, яка грунтується на іонному обміні (цеоліт, глауконіт, сульфовугілля, іонно-обмінні смоли);
дезактивація, в основі якої є використання комплексоутворювачів (гексаметафосфат, триполіфосфат натрію, щавелева, лимонна, винна кислоти та ін.).
Табельною дезактивуючою речовиною є порошок СФ-2У (сульфанол - 25%, триполіфосфат Na - 50%, сульфат Na), що міститься в сульфанолі (- 18%). Застосовуються 0,075 і 0,15 % водні суспензії порошку.
2. Технічні засоби спеціальної обробки
Технічні засоби, які використовують під час спеціального оброблення, мають своє особливе призначення. Вони відповідають вимогам зручності, простоти
