При завантажуванні камер дегазаційних машин заражене обмундирування, захисний одяг, кожухи розвішують на плечиках, чоботи, черевики, ватне обмундирування та шапки завантажують навалом на сітчасте дно камери на всю висоту камери.

Обслуга АГВ-3М складається з командира відділення АГВ-3М, командирів і шоферів силової та дегазаційних машин, шофера підсобної машини і п'яти хіміків-дегазаторів, всього 13 чоловік.

Бучильна установка (БУ-4М) призначена для дегазації та дезінфекції бавовняного обмундирування, білизни, індивідуальних засобів захисту і брезентів. Крім того, бучильна установка може бути використана для дезактивації та дегазації казанків, ложок, металевих фляг та іншого кухонного устаткування.

БУ-4М являє собою автомобіль, у кузові якого розміщено обладнання. Основне обладнання складається з двох бучильників, у яких проводиться обробка заражених речей кип'ятінням або пароаміачним способом.

Пральні машини призначені для гігієнічного прання обмундирування, можуть бути використані для дегазації та дезактивації білизни і обмундирування. Найбільше використання має пральна машина СМ-50, продуктивність якої 50 кг сухих виробів за цикл прання.

2.4. Табельні засоби дегазації та дезактивації води

Модернізована автофільтрувальна станція МАФС-3 призначена для дезактивації, дегазації та дезінфекції води. Спеціальне обладнання станції розміщене на автомобілі ЗІЛ-131 та одноосному причепі 1-АП-1,5. Незйомне обладнання її складається з фільтра, двох дихлораторів та трубопроводів, до системного обладнання належать дві мотопомпи М-600 (М-800), чотири резервуари відстійники РЕ-6000, два резервуари-збірники води (РЕ-6000), лабораторний набір для підбору доз хлорного вапна та коагуляторів.

При одночасному зараженні води ОР та хвороботворними мікробами очищення її полягає у попередньому хлоруванні високими дозами хлору, послідовною фільтрацією через фільтр, споряджений іонітами, дехлоратори, споряджені активованим вугіллям або карбоферогелем-М. Надлишок хлору усувається при фільтруванні води через фільтр іонітовий. Дезактивація води за допомогою МАФС-3 здійснюється фільтруванням іонним обміном або фільтруванням через шихту із карбоферогеля-М та сульфовугілля.

Продуктивність станції 3500-4000 л/год. Пересувна опріснювальна установка ПОУ призначена для дезактивації та дезінфекції води, а також для отримання із гірко-солоних вод прісної (дистильованої) води. Спеціальне обладнання установки змонтоване на шасі автомобіля ЗІЛ-131, продуктивність її біля 250-300 л/год. Із 700 л зараженої води 300 л переганяється і збирається у вигляді конденсату у ємність для чистої води, інші 400 л скидаються в ямку для стічних вод.

3. Організація і проведення часткового і повної спеціальної обробки у військах

Організує проведення часткового спеціального оброблення командир підрозділу. Вона здійснюється особовим складом без припинення виконування бойових завдань (у ході бойових дій),а також обов'язково повторно після виходу з осередку зараження ОР,РР,БР. Спеціальна обробка проводиться з використанням табельних і підручних речей безпосередньо у підрозділах з метою подальшого введення бойових дій без засобів захисту і в разі входу до колективних засобів.

Повне спеціальна обробка проводиться поза зоною зараження після виконання бойового завдання частинами хімічних, інженерних військ за розпорядженням старших начальників як безпосередньо в районах бойових дій, так і в районах спеціального оброблення (РСО), які розгортаються підрозділами хімічних військ за участю речової та медичної служб.

Часткове санітарне оброблення внаслідок зараження РР і порядок її проведення. Часткове санітарне оброблення (ЧСО) проводиться, якщо можна, протягом першого часу після зараження, безпосередньо в зоні радіоактивного забруднення і повторюється після виходу з неї. Вона полягає у видаленні РР з відкритих ділянок тіла і дезактивації одягнутого обмундирування і засобів захисту та виконується після дезактивації зброї і техніки. Для її проведення в зоні зараження використовуються підручні засоби, радіометричний контроль до і після її проведення не проводиться. На МПП для вирішення питання про проведення часткового санітарного оброблення поранених та хворих, які поступають із зони зараження РР, проводиться радіометричний контроль.

При проведенні ЧСО в зараженому районі необхідно протерти або обмести, не знімаючи, протигаз (респіратор) і засоби захисту шкіри, обмести і стряхнути обмундирування, спорядження та взуття, якщо не було одягнуто засобів захисту шкіри.

Під час виходу із зони радіоактивного зараження ЧСО проводиться в наступній послідовності:

Обробка обмундирування та взуття не проводиться , якщо вони не були заражені РР внаслідок своєчасного використання особовим складом засобів захисту:

При нестачі води оброблення відкритих ділянок шкіри і лицевої частини протигазу проводиться шляхом обтирання їх вологим рушником , тампоном або носовиком, причому протирання проводиться в одному напрямі. Взимку обмундирування, спорядження та взуття можна обробити, протираючи незараженим снігом.

Часткове санітарне оброблення при зараженні крапельно-рідкими ОР та їх аерозолями. При зараженні особового складу, поранених та хворих крапельно-рідкими ОР і їх аерозолями (при несвоєчасному використанні засобів захисту) ЧСО проводиться негайно після зараження і полягає в обеззаражуванні ОР на відкритих ділянках шкіри та прилеглих до них ділянках обмундирування (знезаражуються також видимі краплі ОР на обмундируванні і лицьовій частині протигазу) з використанням індивідуального протихімічного пакета (ІПП-8).

Якщо в момент зараження особовий склад знаходився в протигазах і засобах захисту шкіри, то ЧСО проводиться після виходу із зараженого району (при знятті засобів захисту).

Обмундирування, яке заражене парами ОР типу зарин, зоман, обробляється за допомогою дегазуючого пакету силікагелевого (ДПС), після чого можна зняти протигаз.

При проведенні ЧСО особового складу, зараженого одночасно ОР і РР,