Гранату кидають за командою «Гранатою вогонь!», а в бою, крім того, і самостійно.

Послідовність метання: взяти гранату в пра-ву руку і пальцями міцно натиснути на спусковий важіль (мал. а); продовжуючи натискувати на спусковий важіль, лівою рукою стиснути (випрямити) кінці за-побіжної чеки (мал. б); утримуючи спусковий важіль у притисненому положенні, висмикнути запобіжну чеку (мал. , в), розмахнутись і кинути гранату в ціль (при метанні оборонної гранати одразу після кидка сховатись).

При метанні гранати стоячи з місця треба стати обличчям до цілі, взяти гранату в праву, а зброю в ліву руку (мал. , а), висмикнути запобіжну чеку, правою ногою зробити крок назад, зігнувши її в коліні, і, повер-таючи корпус праворуч, зробити замах гранатою по дузі вниз і назад (мал. б); швидко випростуючи праву ногу і повертаючись грудьми до цілі, кинути гранату, проносячи її над плечем і випускаючи з додатковим рив-ком кисті (мал. в). Вагу тіла в момент кидка перенес-ти на ліву ногу, зброю енергійно відвести назад (мал. г).

При метанні гранати з коліна треба прийняти по-ложення для стрільби з коліна, утримуючи гранату пра-

вою рукою, а зброю — лівою; висмикнути запобіжну че-ку, зробити замах гранатою, відхиляючи корпус назад і повертаючи його праворуч; трохи піднятись і кинути гранату, проносячи її над плечем і різко нахиляючись в кінці руху до лівої ноги (мал. ).

При метанні гранати лежачи треба прийняти поло-ження для стрільби лежачи, покласти зброю ва землю і взяти гранату в праву руку. Лівою рукою висмикнути запобіжну чеку і, спираючись об землю, відштовхнутись

від неї. Відсунувши праву ногу трохи назад, встати на ліве коліно (не зсовуючи його з місця) й одночасно про-вести замах. Випростуючи праву ногу, повертаючись грудьми до цілі і падаючи вперед, кинути гранату в ціль; взяти зброю і підготуватись до стрільби. ; При метанні гранати в русі (кроком або бігом) тре-ба, утримуючи гранату правою напівзігнутою рукою, а зброю — лівою, висмикнути запобіжну чеку. Під крок лівої ноги винести руку з гранатою вперед, назад і вниз (мал. а); на другому кроці (правою ногою) рука про-довжує рух по дузі вниз з одночасним повертанням кор-пуса праворуч (мал. б); на третьому кроці, виставив-ши ліву ногу в напрямі до цілі на носок і зігнувши пра-ву ногу в коліні, закінчити поворот корпуса і замах ру-кою (мал. в). Використовуючи швидкість руху і вкладаючи у кидок послідовно силу ніг, корпуса і ру-ки, кинути гранату, проносячи над плечем.

Для метання гранати з траншеї або окопу потрібно покласти зброю на бруствер, взяти гранату в праву руку і висмикнути запобіжну чеку; відставити (на скільки можна) праву ногу назад, прогинаючись у поясі і трохи

згинаючи обидві ноги, відвести праву руку з гранатою назад; спираючись на ліву руку, різко випростатися; ки-нути гранату в ціль (мал. ), після чого сховатись у траншеї (окопі).

У вікна і двері будинків, проломи у стінах, в амбра-зури (це вертикальні цілі) кидати гранату треба по тра-єкторії, яка наближається до прямої лінії. При цьому цілитися слід у верхній край цілі, оскільки до кінця сво-го польоту граната втрачає швидкість і поступово відхи-ляється вниз. Кидати можна стоячи, з коліна або з поло-ження лежачи.

Для ураження живої сили противника в окопі (тран-шеї) треба кидати гранату під кутом до горизонту при-близно 35—40 градусів, щоб вона падала по навісній траєкторії і менше перекочувалася через траншею і не відкочувалася вбік.

При метанні гранати спусковий важіль відходить убік під дією бойової пружини, яка передає енергію ударнику. Ударник своїм жалом наколює капсуль-запальник. Іскра від капсуля-запальника переходить на

уповільнювач, запалює його і, пройшовши крізь нього, передається капсулю-детонатору, який підриває розрив-ний заряд гранати. Корпус гранати розривається, оскол-ки розлітаються у різні боки.

ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА

Тактична підготовка є основою польової виучки особо-вого складу підрозділів і частин, їй підпорядковано вив-чення усіх інших предметів бойової підготовки. Вона об'єднує в єдиний комплекс знання, вміння та навички, здобуті особовим складом на заняттях з вогневої, техніч-ної, інженерної, стройової і фізичної підготовки, з цивіль-ної оборони та інших навчальних предметів. Критерієм тактичної підготовленості особового складу підрозділів і частин є перемога в бою.

У цьому підрозділі підручника даються основи теоре-тичних знань, описуються прийоми і способи дій солда-та у сучасному бою, сформовані досвідом минулих воєн, військових навчань і локальних конфліктів.