Вступ
Курсова робота
Тема: “Механізований взвод на марші та в похідній обороні”
Зміст
Вступ
Основна частина:
З’ясування завдання
Оцінка обстановки та висновки з неї
Рішення на марш в ГПЗ
Бойовий наказ командира взводу на марш в головній похідній заставі
Вказівки командира взводу по взаємодіїВказівки командира взводу на підготовці до маршу
Розпорядження при переході до нічних дій
Заключення
Список використаної літератури
Додаток А (лист топографічної карти № У-41-ХХІІ; № У-41-
ХХIIIМІ:200 000)
Вступ
В умовах ведення сучасних бойових дій марш став домінуючим способом пересування, а відповідно, зростає його вага як одного з чинників досягнення успіху.
Взвод завжди повинен бути готовим до маршу, що зобов'язує командира вимагати ретельної підготовки озброєння, техніки та особового складу до маршу, високої маршової дисципліни і виучки особового складу. Взвод завжди повинен бути готовим до маршу (пересування своїм ходом) і перевезення різними видами транспорту в умовах впливу уражаючих факторів ядерної, хімічної зброї, високоточної зброї та засобів дистанційного мінування противника, дій його авіації повітряних десантів, аеромобільних та диверсійно-розвідувальних груп і зруйнувань доріг та переправ. Це вимагає ретельної підготовки озброєння, техніки та особового складу до маршу, високої маршової дисципліни і виучки особового складу.
Марш — це організоване пересування підрозділів в колонах по дорогах та колонних шляхах з метою своєчасного виходу в. призначений район або на вказаний рубіж. Він може здійснюватися в передбаченні вступу в бій або поза загрозою зіткнення з противником, як правило, вночі та в інших умовах обмеженої видимості.
В усіх випадках командир повинен забезпечити прибуття взводу (відділення, танка) в призначений район або на вказаний рубіж своєчасно, у повному складі і в готовності до виконання бойового завдання. Основні цілі зводяться до своєчасного зосередження військ у вказаному районі або на вказаному рубежі для виконання бойової задачі шляхом наступу на противника, відбиттю його ударів для посилення вже діючих в бою військ або для заміни військ, що втратили боєздатність. Марші можуть здійснюватися також з метою виходу в новий район для доукомплектування, формування, проведення різних робіт і відпочинку. В умовах сучасного бою, враховуючи велику кількість авіації у військах, широке застосування повітряних десантів і диверсійних груп, а також можливий місцевий характер ведення бойових дій, війська на марші повинні постійно підтримувати високу бойову готовність, здібність до негайного ведення непередбачених бойових дій. У всіх випадках марш повинен здійснюватися потайно, в умовах обмеженої видимості.
При здійсненні маршу з вступом в бій вся його організація підпорядковується майбутньому бою. Побудова похідного порядку в цьому випадку повинна повністю відповідати задуму майбутнього бою, забезпечувати можливість нанесення противнику вогневої поразки, швидке розгортання в бойовий порядок і здійснення могутнього удару по противнику з ходу. Такий марш характеризується високими темпами пересування в умовах сильного впливу авіації, артилерії і інших вогневих засобів противника. У цьому випадку взвод може бути призначений в головну (бокову, тильну) похідну заставу, а іноді і в нерухому бокову заставу або головний (тильний) дозор із задачею не допустити раптового нападу противника на колону, що охороняється, виключити проникнення його наземної розвідки і забезпечити вигідні умови для вступу в бій головних сил.
При здійсненні маршу без загрози зіткнення з противником похідний порядок будується з урахуванням зручності руху, досягнення високих маршових швидкостей, найменшого напруження сил особового складу і збереження бойової техніки.
Взвод (відділення, танк) здійснює марш в колоні роти (взводу) з дистанціями між машинами 25—50м. Під час руху по курних дорогах, в умовах обмеженої видимості, в ожеледицю, по дорогах, які мають круті підйоми, спуски та повороти, а також під час руху з підвищеною швидкістю, дистанції між машинами збіль¬шуються.
Для захисту підрозділів від високоточної зброї противника маршрути руху вибираються вздовж ліній електропередач, зв'язку, по просіках в лісі, по ущелинах в горах та в складках місцевості. Під час руху на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником високоточної зброї дистанції між бойовими машинами збільшуються і можуть бути 100—150 м.
Під маршовими можливостями розуміється його здатність долати своїм ходом протягом однієї і більше доби максимально можливу відстань при збереженні високої боєздатності і повної готовності до виконання поставленої бойової задачі.
Основними показниками маршових можливостей взводу є: середня швидкість руху; величина добового переходу.
Визначальним показником маршових можливостей є середня швидкість руху колони - реальна швидкість руху взводу на марші без урахування часу на привали.
Середня швидкість руху сучасної бойової машини (БМП, БТР, танка) досягає по ґрунтовій дорозі 35- 45 км/год, а по шосе 45-60 км/год. Однак досвід маршової підготовки військ показує, що середня швидкість руху колони підрозділу на 25-30% нижча середньотехнічної швидкості одиночної машини.
Командир взводу на основі вивчення маршруту по карті і особистого спостереження за дорожньою обстановкою повинен своєчасно подавати підлеглим команди (сигнали) про зміну швидкості і дистанції для дотримання розрахункового графіка руху і дисципліни маршу.
Середня швидкість руху взводу без врахування часу на привали може бути: на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), танках—20—25 км/год; на автомобілях під час руху у складі окремої автомобільної колони — 25—ЗО км/год; механізованого взводу в пішому порядку — 4—5 км/год, на лижах — 5—7 км/год. У горах, лісисто-болотистій місцевості, взимку та інших несприятливих умовах середня швидкість руху колон може зменшуватися до 15—20 км/год.
В усіх випадках марш повинен здійснюватися з максимально можливою в даних умовах швидкістю.
Привали та денний (нічний) відпочинок
