(12-15 км/год), командир взводу визнач аг необхідний час витягнення колони взводу до заняття свого місця в колоні роти з таким розрахунком, щоб у визначений командиром роти час і у вказаному пункті зайняти своє місце в колоні роти. З отриманням сигналу (розпорядження) про початок руху командир взводу подає команду на витягнення колони. Одночасно він рушає з місця на своїй машині, спостерігаючи за діями підлеглих. При витягненні колону взводу потрібно вести вздовж узлісь, по ярах і інших місцях, що забезпечують дотримання заходів маскування. Командир взводу йде в голові колони. Він зобов'язаний суворо дотримуватись встановленого порядку маршу, не допускати ^затримок руху, стежити за маршрутом, вести безперервне спостереження за сигналами командира роти, своєчасно оповіщати особовий склад про противника, радіоактивне, хімічне і бактеріологічне (біологічне) зараження.
Машини в колоні рухаються по правій стороні дороги, залишаючи ліву вільню для зустрічного руху або обгону, з встановленими дистанціями і швидкістю руху, дотримуючись заходів безпеки. Для захисту від високоточної зброї противника максимально використовуються поля радіолокаційної невидимості, утворені складками місцевості та місцевими предметами, а також придорожня рослинність. На відкритих ділянках маршруту не допускаються скупчення та зупинка машин, швидкість руху і дистанції між машинами збільшуються.
Вночі машини рухаються з використанням приладів нічного бачення або світломаскувальних пристроїв, а під час руху по ділянках місцевості, які проглядаються противником, і в світлу ніч — з повністю виключеним світлом і приладами нічного бачення.
Управління взводом на марші здійснюється встановленими сигналами. Радіозасоби працюють лише на прийом.
Зенітні засоби знаходяться в готовності до відкриття вогню.
За сигналом оповіщення про повітряного противника взвод продовжує рух. Вогневі засоби, виділені для ведення вогню, готуються до його відкриття. Люки бойових машин піхоти (танків, бронетранспортерів), крім необхідних для ведення вогню, закриваються. Протигази переводяться в положення "напоготові". Вогонь відкривається по команді командира взводу або старшого командира.
За сигналами оповіщення про радіоактивне, хімічне і бактеріологічне (біологічне) зараження взвод продовжує рух. Люки машин закриваються, включається система захисту від зброї масового ураження. Особовий склад у відкритих машинах одягає протигази (респіратори). Зони з високими рівнями радіації, райони руйнування, пожеж і затоплень на маршруті рух взвод (в складі колони роти), як правило, обходить. При неможливості обходу вони долаються з максимально можливою в умовах, що склалися швидкістю з використанням системи захисту від зброї масового ураження і засобів індивідуального захисту.
У ході маршу не виключений раптовий напад наземного противника, а також ведення бою на заздалегідь виділених рубежах вірогідної зустрічі з ним. У цьому випадку взвод стрімко розгортається в бойовий порядок відповідно до місця, що займається в колоні роти або отриманої задачі і у взаємодії з сусідами рішуче атакує противника, захоплює рубіж, що забезпечує успішне виконання задачі роти. У всіх випадках командир взводу повинен прагнути до випередження противника в розгортанні і відкритті вогню, а також до проведення маневру з метою заняття вигідного положення для ведення вогню по найвразливішому місцю противника або виходу йому у фланг і тил.
На привалах машини зупиняються на правому узбіччі дороги не ближче 10 м одна від одної або на дистанціях, установлених командиром.
Взвод на марші може призначатися в головну (бокову, тильну) похідну, а іноді і в нерухому бокову заставу або головний (тильний) дозор із завданням виключити раптовий напад противника на колону, що охороняють, забезпечити їй вигідні умови для вступу в бій і не допустити проникнення до неї наземної розвідки противника. Взводу можуть придаватися засоби посилення.
Для безпосередньої охорони, а також для огляду місцевості від головної (бокової) похідної застави (головного дозору) в напрямку руху, а від головних сил батальйону (нерухомої бокової застави) в сторони флангів, яким загрожують (на напрямки, яким загрожують), може висилатися дозорне відділення (танк) на віддалення, яке забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем.
У головній (боковій, тильній) похідній заставі (головному, тильному дозорі) організовується спостереження за наземним і повітряним противником, призначається спостерігач для прийому сигналів від дозорного відділення (танка) і підтримується постійна готовність до зустрічі з противником.
Командир взводу, призначеного в похідну охорону, під час з'ясування одержаного завдання та оцінки обстановки повинен:
- з'ясувати завдання колони, яку охороняє, своє завдання і час готовності до його виконання;
- вивчити по карті маршрут руху і характер місцевості, визначити місця імовірної зустрічі з противником, а також місця можливих його засад і намітити порядок дій під час зустрічі з противником дозорного відділення (танка) і головних сил взводу;
- визначити склад чергових вогневих засобів та спостерігачів;
- порядок підготовки взводу до маршу.
У бойовому наказі командир взводу вказує:
- відомості про противника;
- завдання взводу: маршрут і швидкість руху, шикування колони, дистанцію між машинами, вихідний пункт і час його проходження, завдання відділенням (танкам) і порядок дій під час зустрічі з противником;
- дозорне відділення (танк), його завдання і віддалення;
- час готовності до маршу;
- своє місце та заступника.
Під час організації взаємодії командир взводу вказує:
- порядок спостереження, зв'язку, відкриття і ведення вогню по повітряних цілях;
- місця ймовірної зустрічі з противником та дії при зустрічі з ним дозорного відділення (танка), взводу і засобів посилення;
- порядок додержування маскування та користування приладами нічного бачення (світломаскувальними пристроями);
- сигнали оповіщення, управління та взаємодії.
Після віддання бойового наказу та організації взаємодії командир взводу дас вказівки щодо забезпечення маршу, захисту від високоточної та запалювальної зброї, організовує поповнення ракет, боєприпасів, пального і продовольства