Служба в армії

Україна як незалежна європейська держава прагне стати правовою, цивілізованою країною, а тому активно працює над вдосконаленням та розробкою нових законів, що визначають норми, правила діяльності, поведінки лю-дей, регулюють соціальні відносини, забезпечують норма-льне функціонування та розвиток суспільства.

Важливою складовою суспільства є Збройні Сили. З ме-тою їх нормальної життєдіяльності, зміцнення законності, гарантування прав і свобод військовослужбовців в Україні створено систему законодавства з питань військової служби. Військове законодавство є невід'ємною частиною націона-льного права.

Найвищу юридичну силу в нашій країні має Основ-ний закон — Конституція України. Вона є державно-пра-вовою основою військового законодавства. Воїни Зброй-них Сил користуються всією повнотою прав і несуть усі обов'язки громадян України, що передбачені Конститу-цією. Права воїнів не тільки проголошуються, а й реаль-но забезпечуються. Серед них — права на недоторкан-ність особи, матеріальне забезпечення, освіту, житло, охорону здоров'я, свободу совісті та ін. Ніхто не повинен обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України. Військовослужбовці, як і всі громадяни України, мають виковувати конституційні обов'язки: дотримуватися за-конів держави, сумлінно служити, поважати правила громадського життя.

Законодавство України забезпечує військовослуж-бовцям строкової служби ряд прав і свобод. Вони мають право обирати і бути обраними до Рад народних депута-тів, інших виборних органів держави. Для здійснення цього права командири (начальники) всіх ступенів повин-ні забезпечити належні умови. Військовослужбовці ма-ють право створювати свої громадські об'єднання відпо-відно до законодавства України. Однак вони не можуть бути членами політичних партій, організацій, рухів. Ар-мія і флот перебувають поза політикою, і тому військо-вослужбовці повинні дотримуватися лише загальнодержавної ідеології та законів України. Не допускаються організація військовослужбовцями страйків та участь у їх проведенні.

Воїни Збройних Сил України, інших державних військових формувань мають право оскаржити в суді не-законні дії командирів, військових посадових осіб і орга-нів управління в порядку, передбаченому статутами Збройних Сил.

З утворенням Збройних Сил України докорінно змі-нився підхід до такого права, як свобода совісті. Війсь-ковослужбовці можуть сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, відправляти релігійні обряди, від-крито висловлювати і вільно поширювати свої релігійні або атеїстичні переконання. Проте релігійні переконання воїнів не повинні перешкоджати проходженню ними строкової військової служби. В деяких випадках стро-кова військова служба замінюється на тривалішу невій-ськову (альтернативну) службу.

Військовослужбовцям гарантується право на недо-торканність особи. Арешт військовослужбовця може бу-ти проведений лише на підставі судового рішення, або із санкції прокурора чи за наказом командира, або в разі дисциплінарного арешту в порядку, передбаченому Дис-циплінарним статутом Збройних Сил України. Забороня-ється використовувати військовослужбовців для вико-нання завдань, не пов'язаних з військовою службою. Во-ни можуть залучатися, за рішенням Верховної Ради, до участі в ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійно-го лиха тощо.

У Збройних Силах основні конституційні права та обов'язки громадян дістають свій розвиток і конкретиза-цію у нормах військового законодавства, зокрема в зако-нах «Про оборону України», «Про Збройні Сили Укра-їни», «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військово-службовців та членів їх сімей» та ін.

Закон України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» був прийнятий Верховною Радою України 25 березня 1992 р. Він складається з дев'яти розділів: «Загальні положення», «Підготовка громадян до військової служби», «Служба в запасі», «Військовий облік військовозобов'язаних і призовників» та ін.

Підготовка громадян до служби в Збройних Силах України включає: допризовну підготовку юнаків, підго-товку призовників з військово-технічних спеціальнос-тей, підготовку до^вступу у військові навчальні заклади, військову підготовку студентів вищих навчальних зак-ладів за програмою офіцерів запасу, фізичну підготовку, лікувально-оздоровчу роботу, підвищення рівня загаль-ноосвітньої підготовки, вивчення державної мови, пат-ріотичне виховання.

Важливе значення має допризовна підготовка у нав-чально-виховних закладах. Юнаки, які не пройшли допризовної підготовки у навчальних закладах, не атес-товані або одержали незадовільну оцінку з цього предме-та, повинні обов'язково пройти перед призовом в армію допризовну підготовку в оборонно-спортивному оздоров-чому таборі з відривом від виробництва.

Щороку в січні—березні до призовних дільниць при-писуються громадяни, яким у рік приписки виповнюєть-ся 17 років. Такі юнаки вважаються призовниками і бе-руться на військовий облік.

Підготовка призовників, які досягли 17-річного віку, з військово-технічних спеціальностей проводиться в нав-чальних організаціях Товариства сприяння обороні Укра-їни (ТСОУ) і в закладах професійно-технічної освіти.

Військова служба підрозділяється на строкову війсь-кову службу і військову службу за контрактом; існує також альтернативна служба.

На строкову військову службу в мирний час призи-ваються громадяни України чоловічої статі, які придатні до неї за станом здоров'я і віком і яким до дня відправ-ки у військові частини виповнилося 18 років. Юнаки, які виявили бажання навчатися у військових навчаль-*ЇЇих закладах, можуть бути зараховані до них при досяг-ненні ними 17-річного віку.

Призов громадян на строкову військову службу про-водиться двічі на рік — весною та восени, на підставі Указу Президента України, що публікується у засобах масової інформації не пізніше як за місяць до початку призову. Після оголошення Указу Президента кожний призовник зобов'язаний прибути у той пункт і в той строк, що вказані військовим комісаріатом у повістці.

Громадяни призовного віку, які не пройшли строкової військової служби і без законних підстав не перебувають на військовому обліку, а також призовники, які тимча-сово виїхали з постійного місця проживання в іншу міс-цевість і не стали там на військовий облік, зобов'язані прибути до військового комісаріату у семиденний строк після Указу Президента.

Зміна місця військового обліку призовниками, які досягли 18-річного віку, допускається лише до опубліку-вання Указу Президента України