Реферат на тему:

Дії солдата в бою у складі мотострілецького відділення

Солдат у бою, як правило, діє у складі якого-небудь тактичного підрозділу і є його сполучною ланкою, адже якими б знаннями і навичками солдат не володів, він фізично не може водночас бути водієм і снайпером, зни-щувати танки і підносити боєприпаси.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ШТАТНА СТРУКТУРА МОТОСТРІЛЕЦЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ

Перше тактичне об'єднання солдатів для спільних дій називається мотострілецьким відділенням (МСВ). Його завдання — мобільно й ефективно боротися з особо-вим складом противника, його броньованими цілями, проводити розвідку, пересу-ватися з однією одиницею техніки й оберігати її.

До мотострілецького відділення як до організа-ційно-штатної одиниці вхо-дять (мал. ):

К — командир відділен-ня. Озброєний автоматом (АК). Накази віддає голосом або, перебуваючи у своїй бо-йовій машині піхоти (БМП) чи бронетранспортері (БТР), сигналами за допомогою пе-реносної радіостанції (рації). MB — механік-водій БМП. Озброєний автоматом. Ос-новне завдання — утримувати у технічно справному стані бойову машину і вміло водити її за будь-яких обставин. На бойовій машині є рація, прилад для визначення зараже-ності місцевості, система колективного захисту від зброї масового знищення (ЗМЗ). В — водій БТР.

НО — навідник-оператор БМП (БТР). Озброєний ав-томатом. Основне завдання — вести вогонь з бортового озброєння, а саме:

на БМП — із протитанкових керованих ракет, що здатні уражати броньовані цілі на відстані понад 8,5 км; із 30-міліметрової автоматичної гармати, що здатна зни-щувати не тільки наземні цілі, а й повітряні; зі спарено-го з гарматою кулемета 7,62 мм;

на БТР — із великокаліберного кулемета 14,5 мм, що здатний пробивати легкоброньовані цілі на відстані 2 км; зі спареного з ним кулемета 7,62 мм.

Км — кулеметник, озброєний ручним кулеметом (РКК). Завдання — вражати групові цілі противника.

Гм — гранатометник. Озброєний ручним протитан-ковим гранатометом (РПГ). Завдання — уражати броньо-вані цілі противника на відстані до 500 м. СГм — старший гранатометник. ПГм — помічник гранатометника. Озброєний авто-

матом. Основне завдання — переносити гранати, допома-гати гранатометникові, прикривати його від вогню про-тивника.

Сн — снайпер. Озброєний снайперською гвинтівкою (СГ). Завдання — знищувати важливі цілі противника (офіцерів-спостерігачів, гранатометників).

Ст — стрільці. Озброєні автоматами, що мають під-ствольні протипіхотні гранатомети. Основне завдання — знищувати живу силу противника.

ССт — старший стрілець.

У кожного солдата є також одна наступальна й одна оборонна гранати, а на відділення видаються ще ручні та реактивні протитанкові гранати.

Особовий склад відділення — від 8 до 10 чоловік, во-но має одну бойову машину і засоби радіозв'язку.

ПОХІДНИЙ І БОЙОВИЙ ПОРЯДОК

МОТОСТРІЛЕЦЬКОГО ВІДДІЛЕННЯ

При виконанні бойових завдань і залежно від обста-новки мотострілецьке відділення може діяти у похідно-му або бойовому порядку.

Похідний порядок — це шикування відділення в ко-лону по одному або по два. Застосовується на марші, при розвитку наступу, переслідуванні противника, проведен-ні маневру (мал. 164). Похідний стрій повинен забезпе-

чувати високу швидкість руху, шридке розгортання в бо-йовий порядок, якомога меншу вразливість від вогню противника, підтримання стабільного управління.

Бойовий порядок — це шикування мотострілецького відділення для ведення бою. Він має відповідати поставле-ному завданню і забезпечувати: успішне ведення бою; пов-не використання в бою всіх вогневих засобів, бойових мож-ливостей відділення, наслідків вогневих дій і вигідних умов місцевості; здійснення маневру; стійкість і актив-ність в обороні; якомога меншу вразливість від вогню про-тивника; підтримання безперервної взаємодії.

Бойовий порядок відділення в наступі складається з цепу і БМП (БТР). Інтервали між солдатами в цепу — 6—8 м (8—12 кроків). Якщо цепом наступають 7 бійців, то фронт наступу відділення складатиме 50 м. Такі інтер-вали забезпечують успішне виконання поставленого за-вдання і необхідне розосередження відділення з метою зменшення втрат від вогню противника, дають мож-ливість командувати голосом і підтримувати взаємодію між солдатами у цепу.

БМП (БТР) рухається за цепом на фланзі відділення, а іноді й усередині, підтримуючи наступ вогнем (мал. ). Під час атаки (атака — це поєднання стрімкого руху в бойовому порядку підрозділів і частин з вогнем найвищої щільності з метою знищення противника в найвирішальні-ший момент наступу) цеп звичайно рухається за танками на такій відстані, щоб не постраждати від розривів снарядів своєї артилерії і при цьому забезпечувати надійну підтрим-ку танків вогнем стрілецької зброї (мал. ).

Знання кожним солдатом свого місця у похідному і бойовому порядку, вміння швидко і чітко перешиковува-тися забезпечують вирішальну перевагу над противником.

ДІЇ СОЛДАТА У СКЛАДІ ВІДДІЛЕННЯ ПІД ЧАС НАСТУПУ

Під час наступу солдат, використовуючи результати ядерного і вогневого удару по противнику, веде бій з пов-ною віддачею сил, тісно взаємодіючи з іншими солдата-ми відділення.

Перед наступом солдат повинен: чітко зрозуміти своє завдання і завдання свого відділення і взводу, цілі напа-ду і порядок відкриття вогню; знати номер (розпізнавальний знак) танка, з яким буде діяти відділення, порядок взаємодії з ним та іншими бойовими засобами; при атаці в пішому порядку — місце і порядок спішування, місце в цепу відділення; запам'ятати встановлені командиром сигнали; перевірити справність зброї і підготувати її до бою, перевірити наявність боєприпасів і при необхідності поповнити їх; перевірити наявність і справність засобів індивідуального захисту; підігнати спорядження.

За командою командира відділення «Відділення, до спішування — готуйсь!» механік-водій (водій) збільшує швидкість руху бойової машини і наздоганяє танк; у цей час солдат дістає зброю з бійниці, ставить її на за-побіжник і готується до спішування. За командою ко-мандира відділення «До машини!» механік-водій (водій) уповільнює хід або, якщо є укриття, робить коротку зу-пинку. Солдат зістрибує з машини і за командою