Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Історія розвитку аудиту в світі та характеристика тенденцій, що впливають на нього

Історія розвитку аудиту в світі та характеристика тенденцій, що впливають на нього

Аналізуючи вітчизняну економічну літературу і літературу країн СНД, можна помітити, що низка економістів ототожнює аудит з ревізією. Це ототожнення ґрунтується на наявності загальних рис і елементів у їх організації та методології. Оскільки існують принци-пові відмінності в меті, здійсненні, розв'язанні ними завдань, су-б'єктах, видах контрольної інформації, її обробці та реалізації, то такий підхід не можна вважати правильним.

У МСА виділяють поняття зовнішній і внутрішній аудит, фі-нансовий і управлінський (операційний). Названі види аудиту ма-ють різну мету і завдання.

Зовнішній аудит здійснюють незалежні аудитори (аудиторські фірми), зі сертифікатом аудитора, що дає їм право займатися ауди-торською діяльністю. З 2001 р. в Україні ліцензія стала необов'яз-ковою, а аудиторські фірми підлягають реєстрації в АПУ.

Внутрішній аудит виконують штатні працівники підприємства з метою надання допомоги керівництву в прийнятті управлінських рішень. У перелік функціональних обов'язків внутрішнього аудито-ра входять: перевірка фінансової звітності, обліку, первинних доку-ментів щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господа-рювання; перевірка системи внутрішнього контролю за використан-ням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, оцінка економічної ефективності господарських операцій; складання і перевірка вико-нання бізнес-планів тощо.

Поділ обліку на фінансовий і управлінський відповідно пород-жує різновидність аудиту: фінансовий і управлінський (операцій-ний). Управлінський аудит є різновидністю внутрішнього аудиту і здійснюється з метою розробки рекомендацій щодо економії та ефективного використання ресурсів для досягнення кінцевого фінан-сового результату господарської діяльності підприємства, вдоско-налення чинної системи обліку і контролю за процесами виробниц-тва.

Для правильного тлумачення аудиту його слід відрізняти від поняття "аудиторська діяльність". У ст. 3 Закону України "Про аудиторську діяльність" зазначено, що аудиторська діяльність охо-плює організаційне і методологічне забезпечення аудиту, практичне здійснення аудиторських перевірок (аудиту) і пов'язаних з ним експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналіз фінансово-господарської діяльності й інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних і юридичних осіб.

Сказане наводить на думку про те, що намагання низки еконо-містів у зміст терміну "аудит" вводити мету і завдання різних видів аудиту (зовнішній, внутрішній, фінансовий, управлінський тощо), а також окремих елементів, притаманних терміну "аудиторська діяльність", помилкове. Потрібно чіткіше вирізняти аудит і ревізію та інші форми контролю. Конкретизувати мету, завдання і функції, притаманні окремим видам аудиту, слід у визначеннях: "аудит зов-нішній", "аудит внутрішній", "аудит фінансовий", "аудит управлін-ський".

Існує суттєва різниця між загальним визначенням суті аудиту як форми економічного контролю і визначеннями понять конкрет-них видів аудиту. Розглядаючи аудит як загальне поняття, харак-терне для всіх видів цієї форми контролю, можна дати таке визна-чення:

Аудит — це процес, за допомогою якого компетентний праців-ник збирає і накопичує дані про господарські явища і факти з метою їх об'єктивної кількісної та якісної оцінки, визначення відповідно-сті встановленим критеріям і надання зацікавленим користувачам достовірної інформації про об'єкти дослідження.

Визначення поняття "фінансового аудиту", запропоноване у Законі України "Про аудиторську діяльність", де зазначається, що аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-госпо-дарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чин-ному законодавству та встановленим нормативам.

У вітчизняній економічній літературі недостатньо уваги приді-ляється розкриттю поняття "управлінський аудит". Зарубіжні вчені по-різному визначають "управлінський (операційний) аудит".

Ми надаємо перевагу терміну "управлінський аудит" з таких причин:

- аудиторський контроль — невід'ємна функція управління;

- користувачами інформації цього виду аудиту є тільки праців-ники управління підприємства;

- функцією управлінського аудиту є не тільки поточний конт-роль за господарськими операціями, а й прогнозування, ана-ліз інших функцій управління господарською діяльністю. Отже, управлінський аудит — це процес вивчення й оцінка господарських явищ і фактів з метою надання рекомендацій управ-лінню суб'єкта господарської діяльності щодо економічного й ефек-тивного використання матеріальних, трудових і фінансових ресур-сів, досягнення кінцевого фінансового результату і програмних ці-лей.

У практичній діяльності зарубіжних країн управлінський аудит зазвичай здійснюють внутрішні аудитори. Якщо на підприємстві відсутня служба внутрішнього аудиту або недостатня кваліфікація внутрішніх аудиторів, то для виконання цього виду послуг можна залучати зовнішніх аудиторів.

Незважаючи на різні підходи українських і зарубіжних економіс-тів щодо визначення аудиту і його видів, існують однакові їх погля-ди стосовно того, що за основу визначень цих понять доцільно брати об'єкти аудиту, мету і завдання.

Аналіз спеціальної наукової літератури засвідчує, що серед віт-чизняних і зарубіжних економістів спостерігаються різні думки щодо визначення мети і завдань аудиту. Економісти зупиняються переваж-но на конкретних завданнях аудиту, які здебільшого збігаються з функціональними обов'язками аудиторів (аудиторських фірм). Вод-ночас мало звертається уваги на стратегічні завдання аудиту. Адже визначення стратегічних завдань аудиту необхідне для розуміння суспільно-економічної потреби існування аудиту в умовах ринкової економіки.

Завдання аудиторського контролю поділяються на окремі та загальні. Розв'язання окремих завдань стосується перевірки однієї зі сторін господарської діяльності (використання сировини у вироб-ництві, випуск продукції та її собівартість, збереження цінностей), а загальні — на всю господарську діяльність суб'єктне господарю-вання зі встановленням рентабельності, конкурентоспроможності продукції, прибутковості підприємства.

Незалежно від підходу до аудиторської перевірки, особливостей використання аудиторських процедур, окрім основних завдань, ау-дитори зобов'язані виконувати функціональні завдання. ННА визна-чено такі функціональні завдання: коригування, оперативного конт-ролю, стратегічні.

Завдання коригування передбачає надання аудитором керівниц-тву підприємства (замовнику) тих чи інших вказівок і рекоменда-цій про можливе виправлення виявлених суттєвих помилок у сис-темі бухгалтерського обліку і звітності.

Завдання оперативного контролю вирішуються аудитором у тих випадках, коли він співпрацює з суб'єктом перевірки впродовж


Сторінки: 1 2 3 4 5