дохід" відбивається інформація про суми іншого доходу, отриманого від операційної діяльності підприємства. Це, зо-крема, дохід від реалізації іноземної валюти, інших оборотних активів, дохід від операційної оренди активів, від операційної курсової різниці за операціями в іно-земній валюті, відшкодування раніше списаних активів, дохід від списання креди-торської заборгованості, по якій закінчився термін позовної давності, і т. п.
За кредитом рахунка 72 "Дохід від участі в капіталі" відображається інформація про суми доходу від інвестицій, які здійснені в асоційовані, спільні або дочірні під-приємства й облік яких ведеться за методом участі в капіталі.
За кредитом рахунка 73 "Інші фінансові доходи" показують суми доходів від фі-нансової діяльності підприємства: дивіденди, належні від інших підприємств; вина-города за здані у фінансову оренду основні засоби тощо.
За кредитом рахунка 74 "Інші доходи" показують суми доходів, які виникають у процесі звичайної діяльності підприємства і які не пов'язані з операційною і фінан-совою діяльністю: дохід від реалізації необоротних активів, дохід від неопераційних курсових різниць, дохід від безоплатно отриманих активів та ін.
За кредитом рахунка 75 "Надзвичайні доходи" відображають інформацію про суми доходів, що виникли від надзвичайних подій: відшкодування витрат від над-звичайних подій (наприклад, визнана страховою організацією сума), а також сумі, відшкодування витрат на попередження витрат від надзвичайних подій.
Слід зазначити, що за дебетом рахунків доходів (71 і 74) відображаються суми непрямих податків (наприклад, ПДВ), а у відповідних рядках Звіту зазначені суми доходів відображаються за вирахуванням цих податків.
У кінці звітного періоду зазначені рахунки також закриваються записами по де-бету рахунків 71-75 і кредиту рахунка 79.
Рис. 2. Предметна область аудиторського дослідження інформації про доходи
Із метою перевірки достовірності відображеної в обліку на рахунках доходів ін-формації аудитор повинен вивчити:
· елементи облікової політики суб'єкта господарювання з питань доходів і фі-нансових результатів;
·
достовірність операцій з обліку доходів і фінансових результатів;
· записи в первинних документах, регістрах обліку і звітності за доходами і фі-нансовими результатами;
· інформацію про доходи і фінансові результати, що знайшла відображення в попередніх перевірках.
Предметна область аудиторського дослідження інформації за доходами і фінан-совими результатами показана на рис. 2.
2 . Організація і методика аудиту обліку доходів за видами діяльності
Метою ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності за Законом Укра-їни "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є надання користу-вачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фі-нансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів суб'єкта господарювання.
Якісна фінансова інформація зменшує інформаційний ризик споживачів фінан-сових звітів. Недоброякісна, тобто викривлена інформація з фінансових результатів, яка узагальнюється, спотворює макроекономічні показники та призводить до прий-няття неадекватних управлінських рішень на загальнодержавному рівні.
При перевірці правильності відображення доходів і фінансових результатів ау-дитору необхідно впевнитися, що при складанні Звіту про фінансові результати під-приємство виконало основні вимоги до річних звітів:
· всі операції повинні бути зареєстровані;
· всі операції повинні бути зареєстровані і представлені належним чином;
· зареєстровані операції повинні відповідати реальності;
· занесені в правильний період;
· правильно оцінені;
· всі операції стосуються підприємства;
· занесені у відповідний рахунок;
· правильно представлені в річних звітах.
Перевірка звіту про фінансові результати
У процесі підтвердження достовірності інформації звіту з фінансових результа-тів, який здійснюється аудитором під час аудиту фінансової звітності, можуть вини-кнути три ситуації, коли:
· інформація, зафіксована у звіті, відображає реальний результат від фінансо-во-господарської діяльності;
· інформація у звіті викривлена без наміру, тобто через помилки обліку, непра-вильне тлумачення законів, невірну інтерпретацію господарських фактів і з інших причин;
· інформація у звіті викривлена через неправильне її відображення працівни-ками підприємства з попереднім наміром, тобто шляхом застосування дій, спеціально підготовлених для викривлення певної інформації.
Важливою якісною характеристикою інформації звітності з фінансових резуль-татів є повнота інформації, яка в Україні найчастіше стає причиною викривлення цієї звітності. Так, за даними численних публікацій та експертних опитувань, пито-ма вага господарських операцій, здійснених у тіньовому секторі економіки, складає від 40 до 55% за оцінкою різних фахівців.
Якщо мова йде про викривлення показників із фінансових результатів, то слід визначити його мету — це заниження базових показників звітності, на основі яких визначається балансовий прибуток, або їх завищення. У зв'язку з тим, що показни-ки звітності з фінансових результатів пов'язані з податковою звітністю, мета зани-ження таких показників полягає в ухиленні від сплати податків. У разі, коли базові показники з фінансових результатів завищені, і на їх основі — балансовий прибу-ток, мета такого викривлення — покращення показників фінансової звітності для подачі її користувачам.
Однак під час здійснення такої складної процедури, як підтвердження достовір-ності і повноти показників звітності з фінансових результатів, не слід обмежувати-ся лише такими мотивами її викривлення.
Основними напрямками емпіричного дослідження є:
· визначення зовнішніх обставин, пов'язаних із діяльністю підприємства, під тиском яких не відображаються реальні результати фінансово-господарської діяльності;
· вивчення особистих мотивів, які спонукають посадових осіб, що мають від- ношення до фінансової та податкової звітності, впливати на достовірність ін- формації в цій звітності;
· виявлення причин, які сприяють приховуванню фактів недостовірного відобра-ження інформації про фінансові результати у фінансовій і податковій звітності;
· виявлення мотивацій (психоаналітичний підхід), здатних виправдати факт недостовірного відображення інформації про фінансові результати у фінан-совій та податковій звітності;
· виявлення способів приховування фактів про невідповідність реальних да-них з фінансових результатів, наданих у фінансовій і податковій
звітності;
· визначення заходів, які можуть сприяти більш якнайдостовірнішому відоб-раженню результатів фінансово-господарської діяльності у фінансовій і податковій звітності.
Фінансовий облік виконує дві основні функції:
· вимірює і відображає фінансовий результат;
· відображає фінансовий стан підприємства: його активи,