Документальне оформлення аудиторської перевірки складається з двох видів документації – робочої та підсумкової. Аудитор зобов’язаний вести документацію зі справ, які стосуються прийнятих рішень по результатах проведеної аудиторської перевірки і які в свою чергу будуть покладені в основу аудиторського висновку. Приклади таких документів були наведені у попередніх главах.

Дана глава присвячена підсумковій документації, яка складається з аудиторського висновку та документації, яка передається замовникові перевірки. Аудиторський висновок є обов’язковим компонентом підсумкової

документації.

Приведемо приклад аудиторського висновку про окрему позицію фінансової звітності:

Облік дебіторської заборгованості.

Аудиторський висновок для __________________________________________

„Ми провели аудиторську перевірку обліку дебіторської заборгованості (назва підприємства) станом на __ ___________ 200__ р.,яка є невід’ємною частиною аудиторського висновку. За правильність і достовірність підготовки відомості обліку несе відповідальність персонал підприємства. Нашим обов’язком є висловлення висновку про відомість обліку, який ґрунтується на результатах нашої перевірки.

Перевірка проводилася відповідно до Міжнародних аудиторських стандартів (або національних нормативів аудиту). За цими стандартами ми повинні планувати і проводити аудиторську перевірку з метою отримання достатнього рівня впевненості в тому, що в обліку немає суттєвих перекручень. Аудиторська перевірка включає вивчення (шляхом тестування) доказів, які підтверджують показники обліку, а також оцінку принципів бухгалтерського обліку і суттєвих оцінок, зроблених співробітниками підприємства, оцінку загального уявлення про рахунки дебіторів та кредиторів. На нашу думку, проведена перевірка забезпечує розумну основу для аудиторського висновку.

На нашу думку, облік правдиво і неупереджено відображає (або „представляє об’єктивно у всіх відношеннях”) стан справ щодо рахунку дебіторів та кредиторів підприємства у році, який закінчився _______________ 200__ р. Відповідно до ...”.

За аналогією до закордонною практикою аудиторський висновок може мати чотири варіанти:

- висновок, що не включає ніяких зауважень та обмовок;

- висновок з незначними зауваженнями;

- висновок з обмовками, що взагалі признають правильність ведення обліку, але включають у себе вимоги змінити або виправити деякі данні;

- висновок взагалі не підтверджуючий правильність ведення обліку та складання звітності.

По результатам аудиту дебіторської заборгованості у аудитора складається певне уявлення про достовірність бухгалтерської звітності. Проміжні висновки про те, що порядок розрахунків з дебіторами та кредиторами незадовільний, можуть стати основою для складання аудитором негативного висновку. Моменти, які можуть негативно вплинути на достовірність бухгалтерської звітності були визначені у попередніх главах. Отже наведемо приклад загального бланку аудиторського висновку, а точніше його елемент, що стосується дебіторсько-кредиторської заборгованості.

Висновки і пропозиції

При плануванні та здійсненні аудиторських процедур, оцінці отриманих матеріалів і представленні результатів перевірки дебіторсько заборгованості аудитор повинен враховувати, що невиконання клієнтом вимог законодавчих та нормативно-правових актів України може стати причиною перекручення фінансової звітності підприємства й істотно вплинути на фінансові результати діяльності клієнта.

Важливим етапом на шляху успішного проведення аудиторської перевірки стану дебіторської заборгованості та підготовки достовірного висновку про стан його господарства та фінансів є перевірка наявності та аналіз формування облікової політики підприємства, а саме моменти, що стосуються обліку дебіторської та кредиторської заборгованості.

Результати аудиту системних питань мають ключове значення для формування уявлення аудитора про бухгалтерську звітність. Данні, що отримуються при аудиті цього розділу, кореспондують з іншими сегментами аудиту.

Аудиторові необхідно досягнути такої обізнаності про системи обліку та внутрішнього контролю дебіторсько-кредиторської заборгованості, яка дозволить йому спланувати аудит і розробити ефективний підхід до його проведення. Аудитору слід використовувати професійні знання для оцінки ризику аудиту і підготовки аудиторських процедур, необхідних для зменшення ризику для сприятливого рівня.

Аудитор повинен планувати свою роботу так, щоб мати можливість ефективно провести аудиторську перевірку. Планування має ґрунтуватися на попередньому вивченні особливостей бізнесу клієнту.

Планування – вироблення головної стратегії конкретних підходів до характеру, періоду, а також часу проведення аудиту. Аудиторський план дебіторської заборгованості розробляється з огляду на те, що в ньому визначається час проведення кожної конкретної аудиторської процедури.

У програмі аудитор оцінює розмір ризику внутрішнього контролю та свій особистий ризик не виявлення суттєвих помилок у звітності, який існує під час проведення аудиторських процедур , визначає термін проведення аудиторських тестів і незалежних процедур – координує роботу всіх можливих помічників підприємства, визначає присутність інших виконавців аудиту, якщо такі беруть участь у роботі.

Записи і висновки аудитора по кожному розділу аудиторської програми фіксуються в робочій документації і є тим фактичним матеріалом, котрий використовується аудитором у процесі підготовки і обґрунтуванні аудиторського звіту керівництву клієнта.

При проведенні перевірки дебіторсько-кредиторської заборгованості аудитор повинен приділяти увагу контролю рахунків, при якому перевіряється характер сальдо та його очевидність; логіка кореспонденції рахунків; критична кореспонденція рахунків; зв’язку рахунків між собою. Для цього аудиторові, по-перше, треба виявити типову кореспонденцію рахунків.

По результатам аудиту дебіторсько-кредиторської заборгованості у аудитора складається певне уявлення про достовірність бухгалтерської звітності. Проміжні висновки про те, що порядок розрахунків