63, поки матеріали не будуть прийняті й оприбутковані матеріально відповідальними особами.
Такі суми аудитор перевіряє кожну окремо. За документами, при-кладеними до виписок банку, встановлюють дату оплати розрахун-кових документів постачальників і назву цінностей. За матеріаль-ними звітами наступного місяця перевіряють повноту їх оприбутку-вання. Якщо матеріальні цінності не оприбутковані, з'ясовують нор-мативний термін перебування їх у дорозі та яку роботу проведено підприємством щодо їх розшуку.
За авансами, виданими під поставку матеріальних цінностей, ви-ставлених акредитивами, векселями встановлюють повноту оприбут-кування цінностей і з'ясовують, чи не минули строки поставки мате-ріалів, виясняють причини затримки надходження їх.
Основними документами для оприбуткування матеріальних цін-ностей є супровідні документи постачальників, прикладені до звітів матеріально відповідальних осіб: товарно-транспортні накладні, ра-хунки-фактури, специфікації, пакувальні ярлики, посвідчення якості, приймальні квитанції тощо. Під час перевірки повноти оприбутку-вання матеріальних цінностей внутрішні документи (приймальні акти, прихідні накладні) звіряються із супровідними документами поста-чальників.
Аудитору слід перевірити правильність складання актів розбіж-ності кількості та якості матеріальних цінностей, що надійшли, і своєчасність пред'явлення претензій до постачальників або транспорт-ної організації (залізниці). Практика показує, що такі розбіжності зумовлені привласненням матеріальних цінностей і оформленням фіктивних (підроблених) актів із метою приховування нестач або пересортиць матеріальних цінностей.
Для виявлення фактів зміни назв або споживчих якостей ціннос-тей (ґатунку, марки, розміру, вологості тощо), штучного завищення ваги брутто, тари застосовують експертну оцінку документів.
Одночасно з перевіркою повноти оприбуткування матеріальних цінностей вивчають правильність їх оцінки, керуючись Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженим на-казом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. № 246. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Правильна оцінка матеріальних цінностей залежить від органі-зації і постановки їх аналітичного і синтетичного обліку. Тому під час аудиторської перевірки з'ясовують, чи ведеться облік на рахун-ку 20 "Виробничі запаси" у розрізі субрахунків і за кожним найме-нуванням, номенклатурним номером.
Під час дослідження документів застосовують логічну, нормативно-правову, зустрічну перевірку. Перевіривши правильність оприбутку-вання, аудитор приступає до аналізу списання матеріальних цінностей.
Насамперед слід встановити відповідність даних складського облі-ку даним синтетичного обліку за рахунком 20 "Виробничі запаси", для чого загальний підсумок залишків сальдової відомості на кінець місяця звіряють із залишками на кінець місяця, показаними у відо-мості обліку матеріальних цінностей, товарів і тари. Таке зіставлення здійснюють за кожним складом, зокрема, на перше число відповідного періоду. Загальні обороти вибуття матеріалів за місяць за всіма скла-дами і залишки матеріалів на кінець місяця, показані у відомості, зві-ряють із кредитовим оборотом і залишками на рахунку 20 "Вироб-ничі запаси" в Головній книзі. Якщо всі розбіжності були наслідком занедбаності обліку матеріальних цінностей, то перевірка зупиняється до відновлення бухгалтерського обліку матеріальних цінностей.
Для перевірки здійснених операцій щодо списання і відпуску матеріалів у виробництво використовують нагромаджувальні відо-мості щодо витрачання матеріалів зі складів, що виписуються на підставі видаткових документів. Відділи матеріально-технічного постачання на підставі встановлених норм витрачання матеріалів на випуск відповідного виду виробів розробляють ліміти відпуску ма-теріалів у виробництво і відпускання їх здійснюється в межах лімітів.
У таких випадках аудитор повинен особливо ретельно аналізува-ти документи на списання матеріалів і їх нормування. Найбільшого поширення набули лімітно-забірні (лімітні) карти з відривними мі-сячними талонами, акти-вимоги на заміну матеріалів або на допо-міжний їх випуск, комплектуючі відомості, розкрійні карти, забірні листи тощо. Якщо ліміти не встановлені, то відпуск матеріалів у виробництво здійснюється відповідно до затверджених рецептур, калькуляцій.
Аудиторська процедура перевірки видаткових документів не може обмежуватися тільки зіставленням відпущених цінностей з установ-леними лімітами і зустрічною перевіркою документів, що знаходяться на складах і в цехах. Одночасно доцільно здійснити аналіз даних складського обліку після відпуску матеріальних цінностей, за допо-могою чого можна виявити розмір завищених списань матеріалів у виробництво за рахунок обрахування, обважування, заниження ґатун-ку при відпуску матеріалів у цехи, що сприяє утворенню необліко-ваних залишків матеріалів на складах із наступним їх вилученням.
Перевірка обґрунтованості встановлених норм витрачання мате-ріалів може бути проведена за допомогою контрольного запуску си-ровини і допоміжних матеріалів у виробництво (експерименту), про-цедуру якого комісія оформляє спеціальним актом.
Під час перевірки операцій з матеріальними цінностями аудитор може натрапити на такі аномальні явища (відхилення від норм), як:*
завищення або заниження норм витрачання матеріалів;*
недоліки в обліку;*
неправильний залік пересортиці матеріальних цінностей;*
неповне оприбуткування матеріалів, що надійшли;*
безпідставні претензії до постачальників;*
відсутність оперативного контролю за виконанням договорів на постачання і відпуск матеріальних цінностей;*
відсутність договорів про повну матеріальну відповідальність ма-теріально відповідальних осіб;*
недотримання правил зберігання товарно-матеріальних ціннос-тей і охорони;*
дописки товарно-матеріальних цінностей в описи;*
заниження залишку товарів у описах;*
завищення цін на товари;*
крадіжки, підробка документів, привласнення.
Для виявлення вищевказаних аномалій застосовують такі прийоми і способи аудиторських процедур:*
інвентаризацію;*
контрольне порівняння фактичних залишків товарів із даними останньої інвентаризації;*
контрольний запуск сировини і матеріалів у виробництво;*
контрольний обмір;*
зіставлення (порівняння) документальних даних;*
зустрічну перевірку квитанцій, накладних на закупівлю матері-альних цінностей;*
переоцінку й уцінку товарів;*
контроль за використанням доручень на одержання товарів;*
вибіркові перевірки;*
перевірки правильності розрахунків природного убутку товар-но-матеріальних цінностей тощо.
Послідовність аудиту матеріальних цінностей така:*
Інвентаризація матеріальних цінностей.*
Аудит прибуткових і видаткових документів.*
Звіти матеріально відповідальних осіб.*
Регістри аналітичного обліку.*
Головна книга.*
Фінансова звітність.
У табл. 10.1. показано приклад результатів руху матеріальних цінностей, звірених за даними аудиту і бухгалтерськими даними.
Таблиця 10.1. Результати руху матеріальних цінностей за 200__р.
№ з/п | Показники | За бухгалтерськими даними | За даними аудиту | Результат
більше (+) | менше (-)
1 | Залишок матеріалів на 01.01.200 __ р. | 10 000 | 10 000 | _ | _
2 | Надійшло мате-ріалів за 200 __р. | 5 000 | 5 500 | + 500 | _
3