В активі майно наведене з урахуванням ступеня ліквідності. Найменш ліквідні статті (« Нематеріальні активи», «Основні кошти») розміщені на початку, а легко реалізовані активи («Каса» , «Розрахунковий рахунок») - наприкінці балансу.

У багатьох країнах з розвитий ринковою економікою втримування бухгалтерського балансу будується у зворотному ступені ліквідності, тобто на початку показуються легкореалізовані види майна, а наприкінці балансу - найменш ліквідні активи.

У кожному разі майно підприємства - актив (А) повинен відповідати його зобов'язанням (П) і власному капіталу (К): А=П+К.

Розкладання правої сторони балансу на дві складові в зазначеній послідовності має глибокий економічний зміст. У випадку ліквідації економічного суб'єкта через неспроможність (банкрутства) чинне законодавство в першу чергу передбачає задоволення зобов'язань кредиторів (П) у строго встановленій черговості. Причому вимоги кредиторів кожної черги підлягають задоволенню тільки після повного погашення зобов'язань перед кредиторами попередньої черги. У той же час інвестори на вкладений капітал (К) одержують тільки ту частину, що залишається після платежів по зобов'язаннях.

Статті балансу залежно від їхньої економічної сутності розподілені на шість розділів:

Актив балансу включає три розділи, представлені по економічній однорідності з погляду ліквідності майна наступними основними групами.

Права сторона балансу (пасив) розкриває втримування власного капіталу й зобов'язань як довгострокового, так і короткострокового характеру.

Види балансу.

Бухгалтерський баланс є багатим джерелом інформації, на базі якого розкривається фінансово-господарська діяльність економічного суб'єкта.

Не зрячи тому серед форм бухгалтерської звітності бухгалтерський баланс значиться на першому місці.

Залежно від стадії розвитку того або іншого економічного суб'єкта й цільового призначення розрізняють різні види бухгалтерських балансів:

-вступний;

-поточний;

-заключний (річний);

-розділовий;

-передатний;

-зведений (консолідований);

-ліквідаційний.

Балансуючим показником у вступному балансі виступає статутний капітал, оскільки на цьому етапі немає іншого джерела надходження через відсутність господарської діяльності.

При складанні остаточного балансу таким показником виступає фінансовий результат (прибуток або збиток) організації.

Для всіх інших видів бухгалтерського балансу балансуючим показником можуть виступати як статутний капітал організації, так і фінансовий результат її діяльності.

Наведений перелік бухгалтерських балансів по суті своєї відповідає життєвому циклу юридичної особи. На цьому шляху трансформація в організаційній структурі даної особи відбувається головним чином під впливом його фінансового стану й місця на відповідному сегменті ринку товарів, робіт і послуг.

Варто особливо виділити поняття самостійного балансу. Його ведуть суб'єкти, наділені правами юридичної особи. При відсутності таких прав складається окремий баланс. Такий підхід поширюється на структурні підрозділи економічного суб'єкта (цехи, філії, ділянки та ін.).