Крім зазначених базових умов поставки, передача ризиків і вигод, пов'яза-них з правом власності на товарно-матеріальні цінності, а також управління та контроль за реалізованими активами обумовлені консигнаційними угодами

Так, до складу запасів включаються також товари, передані торговельним агентам за консигнаційними угодами.

Консигнаційна угода передбачає, що власник товару передає його торго-вельному агенту для реалізації. Агент не купує цей товар, проте він приймає на себе відповідальність за його збереження. Після реалізації агент передає його власнику виручку за вирахуванням зазначених у консигнаційній угоді витрат і комісійних. Таким чином, товари, які знаходяться на реалізації у агента, входять до складу запасів підприємства-постачальника, що передало їх агенту, а не агента

Одночасно, коли підприємство має у своєму розпорядженні предмети, які є власністю інших фізичних та юридичних осіб (наприклад, на відповідальному зберіганні тощо), ці предмети не будуть включатися до складу запасів підприє-мства, а облічуватимуться на забалансових рахунках.

Якщо наміри сторін щодо передачі ризиків і вигод, пов'язаних із правом власності, незрозумілі, то потрібно врахувати всі сукупні обставини, а потім, на підставі зібраної інформації, вирішити, коли ж фактично право власності пе-рейшло від продавця до покупця.

Недотримання критерію переходу ризиків і вигод, пов'язаних із правом власності, може призвести до перекручення даних фінансових звітів.

Приклад 7. Дані про рух запасів на дату балансу такі:

- загальна вартість запасів складає 400 000 грн.;

- вартість запасів, що знаходяться на відповідальному зберіганні, у сумі 30 000 грн., було враховано у загальній вартості запасів;

- придбані запаси на суму 20 000 грн. (ПДВ — 4 000 грн.), що знаходяться в дорозі (на умовах "франко-станція відвантаження"), не було враховано при визначенні загальної вартості запасів;

- реалізовані запаси на суму 15 000 грн., що знаходяться в дорозі (на умовах "франко-станція відвантаження"), не було враховано при визначенні загаль-ної вартості запасів.

Необхідно проаналізувати: як наведена інформація впливатиме на загальну вартість запасів.

Рішення:

1. Вартість запасів, що знаходяться на відповідальному зберіганні, у сумі 30 000 грн. повинна вираховуватись із загальної вартості запасів.

2. Вартість запасів, що придбані на умовах "франко-станція відвантаження" у сумі 20 000 грн. (ПДВ - 4 000 грн.), повинна додаватися до загальної вартості запасів.

3. Вартість запасів, що реалізовані на умовах "франко-станція відвантаження", у сумі 15 000 грн. не повинна включатись у вартість запасів на дату балансу.

Таким чином, загальна вартість запасів на дату балансу становить:

400 000 - 30 000 + 20 000 = 390 000 (грн.).

2.10. Методи оцінки руху запасів.

П(С)БО 9 "Запаси" передбачені такі методи оцінки руху запасів:

- ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

- середньозваженої собівартості;

- собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

- собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);

- нормативних затрат,

- ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове при-значення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наве-дених методів.

2.11. Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів.

Конкретна ідентифікація означає, що облік витрат і розрахунок собівартості здійснюється за кожною відповідною одиницею запасів. Цей метод застосо-вується для визначення собівартості запасів, які відпускаються, та послуг, що надаються для спеціальних замовлень і проектів (виробництво літаків, ко-раблів і т. д.), а також запасів, які не замінюють одне одного (торгівля автомо-білями, ювелірними виробами тощо).

Приклад 8. Інформація про здійснені протягом місяця записи щодо руху виробу така:

Показник | Виріб | Залишок одиниць

Одиниць | Ціна за одиницю, грн. | Загальна вартість, грн.

Залишок на початок періоду. | 80 |

12 |

960 |

80

Придбано вперше | 100 |

15 |

1 500 |

180

Реалізовано вперше | 60 |

120

Придбано вдруге | 40 |

18 |

720 |

160

Реалізовано вдруге | 30 |

130

Залишок на кінець періоду |

130

Необхідно: визначити собівартість реалізованого виробу та собівартість залиш-ку на кінець періоду, застосовуючи метод оцінки ідентифікованої собівартості відповідної одиниці.

Рішення:

Дата | Придбано |

Вибуло |

Залишок

Кіль-кість, од. |

Ціна, гри. |

Сума, грн. |

Кіль-кість, од |

Ціна, грн. |

Сума, грн |

Кіль-кість, од |

Ціна, грн. |

Сума, гри.

1 |

2 |

3 |

4 |

5 |

6 | 7 |

8 |

9 |

10

Початок |

80 |

12 |

960

Придбано вперше | 100 | 15 | 1 500 |

80 |

12 |

960

100 |

15 |

1 500

Реалізовано вперше |

60 |

12 |

720 |

20 |

12 |

240

100 |

15 |

1 500

Придбано вдруге | 40 | 18 | 720 |

20 |

12 |

240

100 |

15 |

1 500

40 |

18 |

720

Реалізовано вдруге |

30 | 18 | 540 | 20 |

12 |

240

100 |

15 |

1 500

10 |

18 |

180

Разом |

140 |

2200 |

90 |

1 260 |

130 |

1 920

При застосуванні методу ідентифікованої собівартості заздалегідь відомо, де і за якими цінами розміщений виріб і які одиниці вибувають.

2.12. Метод середньозваженої собівартості.

Оцінка запасів проводиться по кожній одиниці запасів за формулою:

Сс=(Сп+Сн)/(Кп+Кн), де:

Сс - середньозважена собівартість;

Сп і Кп- відповідно собівартість і кількість запасів на початок періоду;

Сн і Кн - відповідно собівартість і кількість запасів, що надійшли протягом періоду Алгоритм застосування методу середньозваженої собівартості розглянемо на прикладі.

Приклад 9. На підставі даних попереднього прикладу необхідно визначити со-бівартість реалізованого виробу та собівартість залишку виробу на кінець періоду, застосовуючи метод оцінки середньозваженої собівартості.

Рішення:

Дата | Придбано | Вибуло |

Залишок

Кіль-кість | Ціна, грн. | Сума, грн. | Кіль-кість |

Ціна, грн. |

Сума, грн. |

Кіль-кість | Ціна, грн. |

Сума, грн.

1 | 2 |

3 |

4 |

5 |

6 |

7 |

8 |

9 |

10

Початок |

80 | 12 |

960

Придбано вперше | 100 | 15 | 1 500 |

180 | 14,45 | 2601

Реалізовано вперше | 60 | 14,45 | 867 | 120 | 14,45 | 1 734

Придбано вдруге | 40 | 18 |