6 | Сума податку (30 %) | 120 | 177 | 78 | 132

7 | Чистий прибуток | 279 | 413 | 182 | 308

Зазначимо, що валовий прибуток і чистий прибуток є найнижчими при зас-тосуванні методу ЛІФО, найвищими при застосуванні методу ФІФО і серед-німи при застосуванні методу середньозваженої собівартості

Оскільки метод ідентифікованої собівартості базується на фактичних витра-тах, валовий прибуток і чистий прибуток будуть найбільш достовірними

Порівняння впливу на залишки окремих статей фінансової звітності застосування різних методів оцінки надходження та вибуття запасів:

(грн.)

Метод оцінки |

Собівартість реалізованих запасів |

Валовий прибуток |

Сума податку |

Чистий прибуток |

Нерозподілен-ий прибуток |

Грошові кошти*

Середньозваженої собівартості |

1 301 |

1 399 |

120 |

279 |

2279

(2 000 + 279) | 13360

ФІФО |

1 110 |

1590 |

177 |

4ТЗ |

2413

(2 000 + 413) | 13303

ЛІФО |

1 440 |

1 260 |

78 |

182 |

2 182

(2 000 + 182) | 13402

Ідентифікованої собівартості |

1 260 |

1 440 |

132 |

308 |

2308

(2 000 + 308) | 13348

* Грошові кошти на кінець місяця = Залишок грошових коштів на початок місяця + Продаж — Придбання запасів — Операційні витрати — Сума податку.

Метод середньозваженої собівартості: 13 360 = 14 000 + 2 700 - 2 200 - 1 000 - 120

Метод ФІФО: 13 303 = 14 000 + 2 700 - 2 200 - 1 000 - 177

Метод ЛІФО: 13 402 = 14 000 + 2 700 - 2 200 - 1 000 - 78

Метод ідентифікованої собівартості: 13 348 = 14 000 + 2 700 - 2 200 - 1 000 - 132

Таким чином, застосування методу ЛІФО приводить до збільшення грошових коштів на кінець звітного періоду через найнижчу суму податків Умова прикла-ду передбачає зростання цін, але якщо ціни падають, вплив буде зворотним.

2.18. Аналіз впливу на чистий прибуток застосування різних методів оцінки руху запасів.

Метод ідентифікованої собівартості.

Застосовуючи цей метод, підприємство може регулювати свій прибуток шляхом реалізації більш дорогих або найбільш дешевих одиниць запасів.

Метод собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

У результаті застосування методу ФІФО вартість кінцевих запасів наближе-на до їх поточної ринкової вартості, а собівартість реалізованої продукції зни-жується, що призводить до максимального значення чистого прибутку.

Якщо ціни зростають у звітному періоді за методом ФІФО, виникає найниж-ча собівартість реалізованої продукції внаслідок низьких цін на раніше прид-бану продукцію і як результат - найвищий чистий прибуток.

Метод собівартості останніх за часом надходження запасів (ЛІФО).

Результатом застосування методу ЛІФО є максимально наближена до дійсності собівартість реалізованої продукції (оскільки її складають останні придбання за поточ-ними ринковими цінами), менший в порівнянні з іншими методами оцінки чистий прибуток (за умови зростання цін) і занижена оцінка запасів на кінець періоду.

Якщо ціни у звітному періоді зростають, відповідно при використанні мето-ду ЛІФО підприємство матиме найвищу собівартість реалізованої продукції (за високих цін) і найменший чистий прибуток.

Метод середньозваженої собівартості.

Чистий прибуток, розрахований при використанні цього методу, набуває середнього значення (найбільш рівну величину прибутку) у порівнянні з ре-зультатами застосування методів ФІФО та ЛІФО.

В умовах зростання цін собівартість запасів на кінець звітного періоду зви-чайно є нижчою за ринкову вартість.

Таким чином, при виборі методу оцінки руху запасів слід ураховувати, що:

1) інформація стосовно руху і наявності запасів відображається як в Балансі, так і в Звіті про фінансові результати;

2) метод ЛІФО - найбільш придатний для показників, що відображаються у Звіті про фінансові результати, оскільки найкраще зіставляє дохід від реа-лізації запасів з їх собівартістю, але не є найкращим методом оцінки поточ-ної балансової вартості матеріальних цінностей, коли існує продовжена тенденція підвищення або зниження цін.

3) метод ФІФО - найбільш придатний для складання Балансу, тому що со-бівартість запасів на кінець звітного періоду є найбільш близькою до поточ-них цін і, отже, найдостовірніше відображає вартість активів підприємства.

4) метод середньозваженої собівартості забезпечує найбільш рівну величину прибутку, зазнає меншого впливу коливання купівельних цін. Але застосу-вання цього методу потребує здійснення більш складних розрахунків.

2.19. Облік запасів.

Для своєчасного і достовірного надання інформації про наявність і рух то-варно-матеріальних цінностей на підприємстві бухгалтерська служба повинна забезпечити правильне документальне оформлення та систематичний облік надходження, видатку і переміщення запасів.

Документальне оформлення оприбуткованих матеріальних цінностей зале-жить від джерел їх надходження на підприємство. Так, товарно-матеріальні цінності можуть бути придбані:

- у постачальника;

- підзвітними особами в торговельній мережі за рахунок коштів, виділених на господарські потреби;

- вироблені у власному виробництві;

- отримані від ліквідації основних засобів, списання малоцінних та швидко-зношуваних предметів у процесі капітального ремонту.

Товарно-матеріальні цінності, що надходять від постачальників, супровод-жуються такими документами: товарно-транспортними накладними, рахунка-ми-фактурами, рахунками, накладними, платіжними вимогами-дорученнями, ярликами, кіпними картами, свідоцтвами якості та іншими документами, які підтверджують кількість вантажу, що надійшов, посвідчення постачальника і порядок розрахунків.

Важливим документом при оприбуткуванні товарно-матеріальних цінно-стей є вантажна квитанція, яка засвідчує дійсність відправлення вантажу, служить підставою для його отримання і для пред'явлення претензій транспор-тним організаціям при частковій або повній втраті вантажу.

Одержання товарно-матеріальних цінностей безпосередньо у постачальни-ка або у транспортної організації здійснюється матеріально відповідальною особою, на яку виписується доручення встановленого зразка, відповідно до Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернених та використаних дору-чень на отримання цінностей, затвердженій наказом Міністерства фінансів Ук-раїни від 16.05.96 р. № 99 (зі змінами та доповненнями).

Матеріальні цінності приймаються відповідно до встановлених правил і термінів. При порушенні цих правил і термінів підприємства втрачають мож-ливість пред'явлення претензій постачальникам або транспортним організаці-ям при нестачах або зниженні якості