Курсова робота

з дисципліни

«Інформаційний менеджмент»

на тему:

«Інформаційно-аналітичний процес: суть, принципи, інструментарій »

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………………..3

Розділ 1 Інформаційно-аналітичний процес: суть, принципи, інструментарій…………………………………………………………………….5

Суть та основні принципи організації інформаційно-аналітичного процесу……………………………………………………………….5

Етапи і порядок підготовки інформаційно-аналітичних документів. «Пастка часу»………………………………………….8

Інформаційна робота як процес творчого мислення……………..14

Оціночна діяльність і прогнозування в інформаційно-аналітичному процесі………………………………………………17

Розділ 2 Інформаційно-аналітична діяльність у системі управління………23

Інформаційне забезпечення управління…………………………23

Види інформаційно-аналітичної діяльності……………………..31

Класифікація оглядово-аналітичної інформації…………………42

Висновки………………………………………………………………………..47

Посилання на використану літературу……………………………………….48

Вступ

На сучасному етапі розвитку суспільства стрімко збільшуються обсяги повідомлень. До того ж спостерігаються випереджаючі темпи зростання інформаційного шуму порівняно з темпами збільшення власне корисної для певних суб’єктів інформації. В результаті підвищуються витрати часу на перевантаження» різних ланок управління. У свою чергу, стрімке поширення новітніх засобів зв’язку визначило ще й новий етап розвитку різноманітних інформаційно-психологічних операцій. Тому актуальність інформаційно -аналітичного процесу на сьогоднішній день є досить значною, бо він являє собою процес пошуку, збору, переробки та подання інформації у формі придатній для її використання при прийнятті управлінських рішень. Адже глибокого розуміння змісту повідомлень, своєчасного виявлення та нешкодження впливу факторів, що можуть призводити до викривлення інформації.

Дане питання порушувалось у працях відомих авторів, зокрема, Матвієнко О.В., Кумицького С.П., Бідняка М.Н., Андрушківа Б.Н. та багато інших.

У першому розділі висвітлюється суть, принципи та інструментарій інформаційно-аналітичного процесу; етапи та порядок підготовки інформаційно-аналітичних документів, а також проілюстровано інформаційну роботу як процес творчого мислення.

У другому розділі йдеться про інформаційно- аналітичну діяльність у системі управління, наводяться види інформаційно- аналітичної діяльності та класифікація оглядово-аналітичної інформації, також висвітлюється інформаційне забезпечення управління.

Мета даної курсової роботи полягає у чіткому обґрунтуванні суті, принципів та інструментарію інформаційно-аналітичного процесу та його діяльність у системі управління.

Об’єктом дослідження є інформаційно-аналітичний процес.

Предметом дослідження є інформаційно-аналітичний процес управління у всіх сферах людської діяльності.

Виходячи з предмета дослідження, об’єкта дослідження та мети курсової роботи поставлені такі завдання:

Висвітлити особливості суті та основних принципів організації інформаційно-аналітичного процесу.

Визначити етапи і порядок підготовки інформаційно-аналітичних документів.

Висвітлити особливості поняття «Пастка часу».

Визначити особливості інформаційної роботи як процесу творчого мислення.

Визначити особливості інформаційного забезпечення управління.

Висвітлити види інформаційно- аналітичної діяльності.

Визначити особливості класифікації оглядово-аналітичної інформації.

Розділ 1 Інформаційно-аналітичний процес: суть, принципи, інструментарій.

Суть та основні принципи організації інформаційно-аналітичного процесу

Для розуміння суті та механізмів організації інформаційної діяльності у сфері

управляння різними соціальними системами(підприємствами, установами, громадськими організаціями та ін.) розглянемо ключову ланку цієї форми діяльності — інформаційно-аналітичний процес у сфері підготовки та прийняття управлінських рішень.

Отже, інформаційно-аналітичний процес у сфері управління являє собою процес пошуку, збору, переробки та подання інформації у формі, придатній для її використання при прийнятті управлінських рішень.

Треба зазначити, що управлінські рішення, на відміну від рішень,які приймаються, наприклад, у сфері теоретичних, фундаментальних наук, спрямовані на розв’язання конкретних питань, як правило, мають чіткі термінові межі та у встановлений період повинні втілюватись у життя. Особливо наочно це проявляється в бізнесі, де термін виконання ділових угод завжди визначений. Це ж стосується й військової сфери, особливо під час бойових дій. Та й у політиці, по при, здавалося б досить часту невизначеність та швидку зміну впливу багатьох факторів, рішення, спрямовані на управління тим чи іншим політичним процесом, мають більш-менш чітко визначений термін реалізації. Звичайно, йдеться про політичні рішення — чи то прийняття якогось законодавчого акта, чи то проведення PR-кампанії — а не про так звані декларації про наміри.

Тому продукт, створений у результаті інформаційно-аналітичного процесу повинен бути придатним для використання замовником, корисним для нього вже в момент свого створення. Сам же результат інформаційно аналітичної діяльності, як правило, матеріалізується у формі будь-якого документа. Із всього наведеного випливають основні принципи організації інформаційно-аналітичного процесу, сформульовані ще кілька десятиріч тому фахівцем зі стратегічної розвідки американським генералом Вашингтоном Плетом: повідомляти достовірно, своєчасно та ясно. Достовірність повідомлення є ключовою ознакою при оцінці будь-якого інформаційного документа, створеного в результаті аналітичної діяльності. Вона забезпечується завдяки правильному поєднанню ряду моментів, що визначають результативність роботи аналітика. Головними серед них є :

· глибоке розуміння дійсності тим, хто аналізує повідомлення;

· правильний відбір фактів, які стосуються об’єкта аналізу;

· виділення на підставі аналізу фактів, основних моментів явищ і

процесів, причинно-наслідкових зв’язків[7].

Як бачимо, вирішальну роль при підготовці достовірних аналітичних матеріалів має рівень кваліфікації виконавців робіт — професійні знання, ерудиція, вміння орієнтуватись і робити висновки в нестандартній ситуації тощо. Другим основним принципом організації інформаційно-аналітичного процесу є своєчасна підготовка документів. Своєчасність отримання інформації багато в чому визначає її цінність для користувача. Значення своєчасного подання інформації особам, які приймають рішення, може бути настільки великим, що заради нього варто навіть дещо поступитися достовірністю повідомлень. Звичайно, йдеться не про суттєву зміну змісту повідомлення, а лише про певне зниження ступеня його точності. Адже, як зазначалось достовірність інформації визначається її здатністю відображати реально існуючі об’єкти з необхідним ступенем точності. По суті, ситуації, коли доводиться йти на певне зниження ступеня достовірності інформації заради своєчасного її подання, трапляються не настільки рідко, як здається на перший погляд. Ілюстрацією розв’язання дилеми “достовірність інформації — своєчасність інформації” є поведінка фінансових і фондових ринків. Розв’язання дилеми“достовірність — своєчасність” полягає в синтезі цього протиріччя, перетворенні його на тріаду.

Третім основним принципом організації інформаційно-аналітичного процесу є ясність викладення матеріалу. Суть реалізації цього принципу полягає в тому, щоб зробити доступними для інших результати роботи аналітика. Адже