Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Інститут менеджменту та економіки ”“Галицька академія

“Аудит і перевірка,контроль роботи за банківськими сферами з боку держави акціонерних товариств в світі і в Україні”

1.

Зміст

Вступ

1.Принципи організації внутрішньобанківського аудиту…….. 3 - 5

2.Внутрішньобанківський аудит касових операцій………..6 - 8

3.Внутрішньобанківський аудит розрахункових операцій…..9 - 10

4.Аудит операцій банків з цінними паперами……….11 - 21

5.Аудиторська діяльність……….21 - 34

Висновок

Література

2.

Вступ

Аудит - це процес, за допомогою якого компетентний незалежний працівник накопичує й оцінює свідоцтва про інформацію, яка піддається кількісній оцінці і відноситься до специфічної господарської системи, щоб визначити в своєму висновку ступінь відповідності цієї інформації встановленими критеріями.

Згідно з Законом України “Про аудиторську діяльність”

від 22 квітня

1993р. аудит - перевірка публічної бухгалтерії звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо стану фінансово-господарської діяльності сб’єктів господарювання з метою вивченням достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Аудитор-латинське слово, яке означає “слухач”. Отже,

не випадково будь-яка аудиторська перевірка починається з попереднього опитування.

Аудит з’явився в результаті інституційних змін, які виникли історично, коли розвиток економіки досяг певного рівня, а саме:

1.функція управління організацією перейшли від власників до професійних менеджерів, і в управлінців з’явилася потреба у незалежному контролі фінансової діяльності організації.

2.акціонування як інструмент концентрації капіталу, розвиток рику цінних паперів обумовили необхідність незалежної фінансової експертизи публічної звітності.

3.

1.Принципи організації внутрішньобанківського аудиту.

У своєму розвитку розвиток аудиту пройшов три етапи:

1.Аудит підтверджу вальний. Цей вид аудиту започаткував розвиток аудиторської діяльності. Перші випадки застосування аудиту зареєстровані у Великобританії, точніше у Шотландії. Різні джерела наводять різні дати і події, пов’язані з початком аудиту, але достовірно відомо, що всі вони стосуються кінця XVIIIст. Відомий навіть історичний факт про те, що Джордж Ват сон , відставний бухгалтер, перевірив бухгалтерські книжки своїх родичів, які вели з самого початку їх вікового бізнесу, і виявилося чимало переплат за податками. Отже, підтверджу вальний аудит зводився до процедури складання аудитором суцільних паралельних записів уже відображених подій. Підтвердження надавалося тоді, коли записи аудитора збігалися з реальними, тобто робився висновок щодо їх правомірності або неправомірності.

2.Системний аудит. Значний вплив на розвиток аудиторської професії здійснило прийняття у 1862р. у Великобританії закону про компанії,в якому як обов’язкова була затверджена перевірка рахунків і в звітів спеціалістами з бухгалтерського обліку і фінансового контролю не менш один раз на рік. Це було пов’язано з переходом від локального до глобального бізнесу, з виникненням перших акціонерних товариств, у яких проводилося перевірки систем бухгалтерського обліку, документації, контролю, роботи менеджерів.

Важливою складовою системного аудиту є аналіз відображення діяльності банку у фінансовій та бухгалтерській звітності. Завдання цього типу аудиту – вивчити, чи є підстави для висновку про те, що діяльність здійснюється без порушень чинного законодавства й

4.

економічний стан банку на момент перевірки дає йому змогу функціонувати нормально і надалі.

3.Попереджувальна аудит. Має за мету не лише підтвердити правдивість інформації, зазначеної у звітності, законність проведених банком операцій, а й проаналізувати перспективи розвитку банку, запобігти можливим витратам, зробити неможливим виникненням порушень, оцінити стратегічні аспекти діяльності банку.

Система ефективного внутрішнього контролю – це важлива складова управління комерційним банком, яка є основою безперебійного його функціонування.

З метою забезпечення надійності, законності, ефективності, а також безпеки банківських операцій та діяльності кожний комерційний банк повинен мати внутрішній механізм, який захищає від потенційних помилок, втрат та різноманітних порушень .Саме цю роль виконує внутрішній контроль банку у вигляді акціонерного, внутрішньо технологічного контролю та внутрішнього аудиту.

Внутрішній аудитор зосереджує свою увагу на таких аспектах, як:

1.дотримання правил бухгалтерського обліку та звітності за операціями, що здійснює банк;

2.стан внутрішнього контролю в банках та його оцінка;

3.дотримання банком положень законодавчих та нормативних актів України;

4.виконання економічних нормативів, установлених Національним банком України.

За змістом та функціями аудит поділяється на операційні і стратегічні. Операційний аудит відображає процеси, що здійснені банком у минулому або

5.

теперішньому часі; Стратегічний аудит передбачає оцінку нинішніх дій банку з позиції досягнення стратегічних цілей у майбутньому.

В Україні сьогодні проводиться лише операційний аудит. Це обумовлено тим, що більшість бухгалтерських процедур не формалізовані і не автоматизовані, а рівень кваліфікації аудиторів не завжди високий.

2.Внутрішньобанківський аудит касових операцій.

Під розрахунково – касовим обслуговуванням банку розуміємо приймання, видач і збереження грошових знаків .Його здійснюється через операційну касу банку, до складу якої (залежно від кількості і обсягів операцій) можуть входити прибуткові й видаткові каси, прибутково – видаткові каси, каси розміру грошей, вечірні каси та каси перерахунку грошової виручки.

Облік касових операцій у банку України регламентуються:

1.Інструкцією Національного банку України щодо організації емісійно-касової роботи в установах банків України за №129 від 7 квітня 1994 р. (з наступними змінами і доповненнями);

2.Інструкцією Національного банку України щодо організації роботи з готівкового обігу установами банків України за №69 від 19 лютого 2001 р. (з подальшими змінами і доповненнями).

Перелічені нормативні документи передбачають:

1.Загальний порядок ведення касових операцій;

2.Правила зберігання грошових знаків;

3.Порядок змін і знищення пошкоджених банкнот і монет;

6.

4.Порядок складання і подання звітності по касі.

Документальними джерелами для здійснення внутрішнього аудиторського контролю касових операцій є:

1.Первинні касові документ ;

2.Касові журнали на прибуток і видатки;

3.Касові книги;

4.Довідки касирів прибуткових і видаткових кас;

5.Виписки з особистих рахунків клієнт, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

Деякі фахівці з банківського аудиту, зокрема доцент Фінансової академії при уряді Російської Федерації С.О. Горіна радить планувати і проводити аудит касових операцій на основі оцінюючої таблиці. За своєю побудовою вона є не


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10