використаних джерел із 67 найменувань. Робота викладена на 117 сторінках друкованого тексту, містить 23 рисунки і 14 таблиць.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТОРГОВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Основи теорії формування фінансових результатів підприємства
Діяльність будь-якого економічного суб’єкта орієнтується на певний результат, який є вираженням поставленої перед ним мети. Цілі підприємства мають свою ієрархію і можуть змінюватися залежно від обставин, умов розвитку, періоду їх досягнення і рівня господарювання. Мета господарюючого суб’єкта є основою формування напрямку дій всіх його структурних підрозділів. На рівні підприємства мету визначає його власник (власники), на рівні структурних підрозділів – вищий управлінський персонал (менеджмент підприємства). Мета, у свою чергу, визначає конкретну форму вираження результату діяльності підприємства [61, ст. 35].
Будь-яка економічна категорія має велику кількість визначень. Це пояснюєть-ся існуванням різних наукових шкіл та на-прямків, які мають власні точки зору. Чітке визначення сутності та змісту понять є за-порукою запобігання помилок при прий-нятті важливих управлінських рішень. Особливо це стосується такої складної ка-тегорії, як фінансовий результат.
Фінансові результати діяльності підприємства є одним з найбільш важливих показників його роботи. Економічні суб’єкти зацікавленні в отриманні стабільних прибутків, загальна величина яких давала б змогу забезпечувати технічний розвиток, розвивати виробництво та виплачувати дивіденди.
Різні сторони виробничої, постачальної і фінансової діяльності підприємства виражені закінченою грошовою оцінкою у системі показників фінансових результатів.
Показники фінансових результатів характеризують абсолютну ефективність господарюючого суб’єкта. Важливішим серед них є показник прибутку, який в умовах ринкової економіки складає основу економічного розвитку підприємства, є базою для самофінансування, розширеного відтворення, вирішення проблем задоволення соціальних та матеріальних потреб персоналу, акціонерів і держави [3].
З розвитком ринкових відносин з’явилось поняття “прибуток” як об’єктивна економічна категорія, що являє собою основу матеріальної зацікавленості людей у здійсненні певних видів економічної і фінансової діяльності. З ним пов’язане і поняття “економічні вигоди”, які отримує господарюючий суб’єкт у вигляді сукупності переваг.
Категорія “прибуток” отримала новий зміст в умовах сучасного економічного розвитку України, формування реальної самостійності підприємств, забезпечуючи інтереси держави, працівників та персоналу підприємств. Тому одним із актуальних завдань сьогодення являється оволодіння керівниками та фінансовими менеджерами економічних методів ефективного управління формуванням та розподілом прибутку і запобігання збиткам у процесі операційної, інвестиційної, фінансової та інших видів діяльності економічного суб’єкта.
Економічна сутність прибутку є однією із найскладніших і дискусійних проблем в сучасній економічній теорії.
В економічній літературі не має єдиного підходу до визначення поняття “прибуток”. Так, І. А. Бланк під прибутком розуміє виражений в грошовій формі чистий дохід підприємства на вкладений капітал, який характеризує його винагороду за ризик здійснення підприємницької діяльності і являє собою різницю між сукупним доходом і сукупними затратами в процесі реалізації цієї діяльності [6, ст. 196]. В працях Ф. Ф. Бутинця можна знайти наступне визначення прибутку, а саме: “прибуток – це позитивна форма фінансових результатів, яка є рушійною силою, метою підприємницької діяльності та показником її ефективності. Він визначається як перевищення суми доходів над сумою витрат, які були понесені для отримання цих доходів” [25, ст. 384]. В. О. Мец розглядає прибуток як частину виробленої та реалізованої додаткової вартості, готової до розподілу і вважає, що підприємство одержує прибуток тоді, коли втілена у створеному продукті вартість буде реалізована і набере грошової форми [35, ст. 117]. С. Ф. Покропивний визначає прибуток як ту частину виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства [20, ст. 212]. Савицька Г. В. розглядає прибуток з двох точок зору, а саме: з економічної точки зору прибуток – це різниця між грошовими надходженнями і грошовими виплатами, і з господарської точки зору прибуток – це різниця у майновому стані підприємства на кінець і початок звітного періоду [54, ст. 347].
Відповідно до Господарського кодексу України прибуток є основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності всіх підприємств незалежно від форм власності [16].
Інші визначення позитивного результату діяльності, які наводяться різними авторами зазначено в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1.
Гранична оцінка існуючих означень фінансових результатів – прибутку
Автор | Визначення
1 | 2
Верига Ю. А. | Прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати
Бойчик І. М. | Прибуток – це частина чистого доходу, що залишається підприємству після відшкодування всіх витрат, пов’язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності
Голов С. Ф. | Прибуток – перевищення доходів звітного періоду над витратами звітного періоду
Гриньова В. М. | Прибуток – це різниця між грошовими надходженнями і грошовими виплатами
Бандурко О. М.,
Коробов М. Я.,
Орлов П. І. | Прибуток підприємства – це перевищення доходів від його діяльності над сумою видатків, він являє собою єдину форму його власних нагромаджень
Гризунов В. П.,
Грибов В. Д. | Прибуток – це економічна категорія, яка відображає чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва у процесі підприємницької діяльності
Бойчук І. М. | Прибуток – це частина доходу, яка залишається підприємству після відшкодувань усіх витрат, пов’язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності
Завгородній В.П. | Прибуток – це економічна категорія, різниця між валовим виторгом (без податку на додану вартість і акцизного збору) та витратами на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг)
Грязнова А. Г. | Прибуток – це різниця між доходами, отриманими від реалізації продукції, основних засобів та іншого майна, виконаних робіт, надання послуг, здійснення позареалізаційної діяльності та нарахованою сумою витрат на виробництво, реалізацію продукції та здійснення інших видів діяльності
Словник