елементів в організації і методології аудиту та ревізії, проте існують принципові відмінності в меті, здійсненні, вирішенні ними завдань, суб’єктах, видах контрольної інформації, її обробці і реалізації. Значний вклад в розв’язанні цієї проблеми внесли праці М.Т. Білухи, який теоретично обґрунтував методологічні основи аудиторської діяльності, визначив коло вирішуваних питань. Особлива заслуга праць М.Т. Білухи полягає в тому, що з них розглянуто не лише загальні основи, а й проаналізовано окремі ділянки аудиторської роботи, зокрема, визначено завдання аудиту фінансових результатів [5].
Для більш повного та однозначного розуміння суті предмету аудиту науковцями Л. Сухаревою, І. Дмитренком детальніше уточнено визначення терміну: “Аудит – це система взаємопов’язаних контрольних дій незалежних суб’єктів (аудиторів), здійснюваних на договірній і платній основі з метою діагнозу і оцінки фінансово - господарської діяльності підприємств усіх форм власності з точки зору цілеспрямованості і достовірності здійснених господарських операцій, відображених в обліку, ступенем їх відповідальності діючому законодавству” [58, ст. 9].
Американськими вченими Е.А. Аренсом, Дж.К. Лоббеком розроблено практичні рекомендації в галузі автоматизації аудиту, аналітичних процедур, що значно полегшує визначення фінансового результату господарської діяльності. Якщо ж у фінансову звітність клієнта вносять зміни, то за допомогою комп’ютерних програм можна отримати розрахунок нових коефіцієнтів майже без жодних витрат [2].
До 2008 року підприємницька діяльність в Україні набирала обертів. Аналізуючи дані Держкомстату України про фінансові результати діяльності підприємств за видами економічної діяльності (рис.2.7.) видно, що у 2008 році загальна сума збитків (47096,5 млн. грн.), які понесли підприємства, набагато нижчі порівняно з даними 2009-го року (184714,9 млн. грн.).
На нашу думку, стрімке падіння фінансових результатів спричинила тяжка економічна криза, яка охопила Україну у 2008 році. Саме фінансова нестабільність країни створила бар’єри для розвитку підприємств економічної діяльності. Але тут не обійшлося і без низького рівня контролю за діяльністю цих підприємств. Сьогодні в Україні є можливість проведення аудиту, який слугує для встановлення плюсів та мінусів в роботі підприємств і допомогти у вирішенні проблем. Та Україна, в цьому плані, дещо “відстала” і не готова для використання такої форми контролю.
Рис. 2.7. Фінансові результати діяльності підприємств за 2008 та 2009 роки [31]
В даний час необхідність вдосконалення і розвитку методології аудиту пов’язана з об’єктивною потребою підвищення якості, що не дозволяє в повному об’ємі задовольнити потреби суспільства в достовірній інформації про фінансово-економічний стан підприємств. Найважливішою метою поряд з підтвердженням достовірності бухгалтерської звітності стає оцінка безперервності діяльності підприємства, що по формулюванню і по методах рішення є аналітичним завданням і передбачає розширення використання аналітичних процедур. Саме з інтеграцією аудиту, фінансового менеджменту і економічного аналізу зв’язана розробка нових методик аудиту. Оскільки аудит підприємства – це складний процес, що вимагає істотних витрат часу на його організацію, доцільно в кожній аудиторській фірмі постійно проводити роботу, направлену на максимальне скорочення часу перевірок, не знижуючи при цьому їх якості, і отже, не збільшуючи аудиторський підприємницький ризик. Основна дорога вирішення цієї проблеми – розробка і постійне вдосконалення методик аудиту. Методики виконання аудиторських перевірок розробляється фахівцями аудиторських організацій і є їх “ноу-хау”.
Організація і методика аудиту визначається, передусім, належним інформаційним забезпеченням аудитора про суб’єкт господарської діяльності. Зростання обсягів інформації потребує від аудитора певної її систематизації і класифікації, оскільки без такого підходу важко зібрати необхідні аудиторські докази, правильно оцінити господарські явища, факти, процеси виробництва. Аудит фінансових результатів діяльності підприємства здійснюється на основі ряду первинних документів, інших додаткових матеріалів (матеріали попереднього аудиту) та форм звітності. В залежності від стадії аудиту інформаційне забезпечення можна групувати наступним чином [62]:
· на початковій стадії за основу методології беруться Міжнародні Стандарти Аудиту, Положення (стандарти) бухгалтерського обліку № 3 “Звіт про фінансові результати” [43], № 15 “Дохід” [44], № 16 “Витрати” [45], матеріали служб внутрішнього контролю, висновки зовнішніх аудиторів за попередні періоди, регістри бухгалтерського обліку та звітності, а також нормативні акти з приводу регулювання цих питань.
· керуючись інформацією наведеною в формі звітності № 2 “Звіт про фінансові результати” та вищезгаданих П(С)БО, документів, довідок, листів отриманих від третіх сторін проводиться аудит фінансових результатів на дослідній стадії.
· на завершальній стадії відповідно до вимог щодо аудиторського висновку, затверджених Аудиторською Палатою України та робочих документів аудитора складається висновок.
Визначення доходів та витрат, як основних складових елементів фінансових результатів, подано в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку № 3 “Звіт про фінансові результати”:
· “Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за звітній період”.
· “Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітній період” [44].
Метою аудиту фінансових результатів господарської діяльності підприємства є висловлення професійного судження аудитора стосовно достовірності та відповідальності визначення фінансових результатів вимогам законів України, Положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єкта господарювання) згідно із вимогами користувачів.
Оскільки аудит фінансових результатів базується на аудиті окремих його складових, тобто доходів та витрат, аналітичних процедур з приводу розрахунку коефіцієнтів фінансового стану, можна виділити для розв’язання наступні завдання [27]:
· встановлення достовірності та відповідності визначення доходів вимогам нормативних актів України;
· встановлення достовірності та відповідальності визначення витрат вимогам нормативних актів України;
· встановлення достовірності та відповідальності визначення собівартості реалізованої продукції вимогам нормативних