3. До якого ступеня можна доводити фінансовий ризик, використовуючи ефект фінансового важеля?

4. Що дешевше: придбання чи оренда нерухомості?

5. До якого ступеня можна нарощувати силу операційного важеля, маневруючи перемінними і постійними витратами, змінюючи тим самим рівень підприємницького ризику, пов'язаного з діяльністю підприємства?

6. Чи варто продавати продукцію за цінами нижче собівартості?

7. Чи робити більш того чи іншого продукту?

8. Як відібється на прибутку зміна об'єму реалізації?

Отже, операційний аналіз дозволить ДП “УЧСП “Карпати-Моравія” проводити просте і ефективне моделювання впливу різних факторів на розмір прибутку, який отримує дане підприємство, а саме:

– обсяг і структура виробництва і реалізації продукції;

– склад і величина витрат (як змінних, так і постійних);

– ціни на продукцію;

– структурні зрушення в асортименті продукції.

Також, впровадження даного аналізу дозволить визначити найбільш оптимальне співвідношення між змінними витратами на одиницю продукції, постійними витратами, ціною, обсягом випуску та обсягом реалізації продукції, а також зменшити ризик.

Головним об’єктом в процесі операційного аналізу є витрати. В основу аналізу “витрати – обсяг – прибуток” покладено класифікацію витрат на змінні та постійні. Класифікація за типом “поведінки” витрат в залежності від змін обсягів виробництва (або рівня активності підприємства) є найбільш важливою для цілей планування і контролю. Зростання або зниження обсягу виробництва (реалізації) викликає відповідне зростання або зниження рівня певних витрат. При цьому інші витрати залишаються незмінними.

Змінними (умовно-змінними) називають витрати, загальний розмір яких зростає або зменшується прямо пропорційно зміні обсягу виробництва (реалізації). Основними прикладами таких витрат є: прямі витрати матеріалів, сировини, палива, заробітна плата робочого персоналу та інші витрати виробничого призначення.

Один з цікавих аспектів поведінки змінних витрат полягає у тому, що змінні витрати залишаються постійними в розрахунку на одиницю продукції.

Постійні (умовно-постійні) витрати – це витрати, загальна величина яких залишається незмінною при зміні обсягів діяльності.

Вони пов’язані з існуванням підприємства і повинні бути оплачені, навіть коли воно нічого не виробляє. Однак вони можуть змінюватись в разі реорганізації виробництва, внесення змін у законодавство тощо. До постійних витрат належать: рентні платежі, амортизаційні відрахування будівель, устаткування, орендна плата, заробітна плата адміністративно-керівного складу тощо.

Операційний аналіз часто називають аналізом беззбитковості. Аналіз беззбитковості виробництва є могутнім інструментом для прийняття управлінських рішень. Аналізуючи дані про беззбитковість виробництва, керівництво ДП “УЧСП “Карпати-Моравія” зможе відповісти на виникаючі питання при зміні напрямку дій, а саме:

· який вплив на прибуток буде мати зниження ціни реалізації?

· який необхідний об'єм продажів для покриття додаткових постійних витрат у зв'язку з передбаченим розширенням підприємства?

· скільки людей необхідно найняти і тощо.

У своїй діяльності досліджуваному підприємству необхідно постійно приймати рішення про ціну реалізації, змінні і постійні витрати, про придбання й використання ресурсів. І якщо відповідні працівники не зможуть зробити достовірний прогноз про рівень прибутків і витрат, його рішення можуть принести тільки шкоду даному підприємству.

Важливим елементом аналізу взаємозв’язку “витрати – обсяг – прибуток” є визначення критичного обсягу продажу за допомогою точки беззбитковості.

Точка беззбитковості – обсяг продажу (діяльності), за якого:

– доходи підприємства дорівнюють його витратам (тобто підприємство не має ні прибутку, ні збитків);

– маржинальний дохід дорівнює загальним постійним витратам.

Точку беззбитковості можна виразити в натуральних (кількість продукції), грошових (виручка) одиницях, або у відсотках до нормальної потужності. Для ілюстрації аналізу “витрати – обсяг – прибуток” використаємо дані ДП “УЧСП “Карпати-Моравія” по поліграфічному виробництві (табл. 3.9.).

Точку беззбитковості у грошових одиницях можна вивести з рівняння:

,

де: – продаж;

– змінні витрати;

– постійні витрати;

– операційний прибуток.

Таблиця 3.9.

Звіт про прибуток ДП “УЧСП “Карпати-Моравія” по поліграфії за 2009 рік

Стаття | Разом, грн. | На одиницю, грн.

1 | 2 | 3

Продаж (5000 шт.) | 1500,0 | 0,30

Змінні витрати | 150,0 | 0,03

Маржинальний дохід | 1350 | 0,27

Постійні витрати | 105,0 | Х

Операційний прибуток | 1245,0 | Х

Оскільки прибуток у точці беззбитковості дорівнює нулю, то:

,

де: – точка беззбитковості у грошових одиницях;

Позначивши кількість реалізованої продукції через x, отримаємо:

0,30 = 0,03 x + 105,0

0,27 = 105,0

= 389 (шт.)

= 389 * 0,30 =116,7 (грн.)

Для використання маржинального методу перетворимо рівняння таким чином:

,

де: – ціна;

– обсяг на одиницю;

– обсяг.

Звідси:

,

де: – Точка беззбитковості в натуральних одиницях;

– змінні витрати на одиницю.

Різниця між ціною продукту і сумарними змінними витратами на його виробництво називається вкладеним (маржинальним) доходом. Знаючи розмір постійних витрат і величину вкладеного (маржинального) доходу можна розрахувати точку беззбитковості продукту, як обсяг продажу, при якому сукупний вкладений (маржинальний) дохід повністю покриває постійні витрати. Тоді:

,

де: – маржинальний доході.

= 105,0 / 0,27 = 389 (шт.)

Кожна одиниця продукції, продана вище точки беззбитковості, дає підприємству чистий прибуток.

Для обчислення точки беззбитковості у грошових одиницях можна використовувати коефіцієнт маржинального доходу.

,

де: – коефіцієнт маржинального доходу;

– маржинальний дохід на одиницю.

= 0,27 / 0,30 = 0,9

Точку беззбитковості в грошових одиницях за допомогою коефіцієнту маржинального доходу обчислюють за формулою:

= 105,0 / 0,9 = 116,7 (грн.)

Для визначення впливу на прибуток зміни обсягу продаж можна використати запас міцності (безпеки).

Запас міцності – величина, на яку фактичний (або запланований) обсяг продажу перевищує беззбитковий обсяг продажу:

,

де: – запас міцності;

– точка беззбитковості.

Запас міцності відображає граничну величину можливого зниження обсягу продажу без ризику зазнати збитків.

= 1500,0 – 116,7 = 1383,3 (грн.),

або = 5000 – 15362 = 4611 (шт.)

Використовуючи проведений аналіз та дані таблиці 3.5. побудуємо графік беззбитковості ДП “УЧСП “Карпати-Моравія”.

Витрати,

дохід,

грн.

Дохід від

Зона прибутку продажу

Точка беззбитковості

Загальні

Зона збитків