Рис.1.3. Основні функції прибутку[41, ст. 283]

Оціночна, тобто прибуток є критерієм і показником ефективності діяльності підприємства. Сам факт наявності прибутку вже свідчить про ефективну діяльність, крім цього, його розмір має бути достатнім для задоволення потреб всіх зацікавлених осіб: власників підприємства, його працівників, кредиторів. Виконання цієї функції можливо в повній мірі тільки в умовах ринкових відносин, які передбачають свободу встановлення цін, вибору постачальників, замовників;

Розподільча. Її зміст полягає в тому, що прибуток використовується як інструмент розподілу доходу суспільства. Він є одним з джерел формування доходів бюджетів різних рівнів. Прибуток надходить до бюджетів у вигляді податку на прибуток і економічної санації та використовується у відповідності із статтями їх витратної частини.

Стимулююча. Виконання цієї функції визначається тим, що виступаючи кінцевим фінансово-економічним результатом діяльності підприємства, він відіграє ключову роль в ринковому господарстві. За ним закріплюються статус мети, що обумовлює економічну поведінку господарюючих суб’єктів, стабільний фінансовий стан яких залежить як від розміру прибутку, так і від прийнятого в національній економіці механізму його розподілу. Прибуток – це основне джерело приросту власного капіталу, джерело відтворення виробничих фондів, збільшення обсягів виробленої продукції і безумовно, джерело соціального розвитку.

Таким чином, прибуток відбиває чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва в процесі поєднання факторів виробництва (праці, капіталу, природних ресурсів) і корисної виробничої діяльності. Результат цього – вироблена продукція (послуги), що стає товаром за умов її реалізації.

На стадії продажу до вартості товару включають витрати минулого (упредметнені) і живої праці. Установивши ціну на продукцію, що реалізується, продавець одержує виручку від реалізації. Для одержання фінансового результату треба зіставити виручку від продажу з витратами на виробництво – собівартість виробництва продукції (робіт, послуг). Врезультаті, можливі три випадки:

1) виручка перевищує собівартість – отримує прибуток – позитивний фінансовий результат;

2) виручка дорівнює собівартості – вдається тільки відшкодувати витрати на виробництво і реалізацію – немає ні збитку, ні прибутку;

3) виручка менша, ніж витрати – зазнали збитків – негативний результат.

На величину фінансових результатів підприємства впливає багато факторів (рис. 1.4.). Їх поділяють на дві групи – зовнішні і внутрішні.

Рис. 1.4. Фактори, що впливають на розмір кінцевого результату діяльності підприємства [власна розробка]

Оскільки зовнішні фактори не піддаються регулюванню з боку підприємства, розглянемо більш докладно основні внутрішні фактори, що впливають на розмір прибутку.

Прибуток залежить від обсягу реалізації продукції. За високої частки постійних витрат у собівартості продукції зростання обсягу реалізації приведе до ще більшого зростання прибутку в результаті зниження частки постійних витрат, що припадають на одиницю продукції.

Крім того, оскільки прибуток обчислюється як різниця між ціною і собівартістю продукції, то очевидно, що на розмір прибутку впливають зростання цін і зниження собівартості.

У період високих темпів інфляції зростання прибутку забезпечується за рахунок цінового фактора. Уповільнення темпів інфляції, насичення ринків товарами, розвиток конкуренції обмежують можливість виробників підвищувати ціни й отримувати прибуток за допомогою цього фактора. В результаті актуальним стає фактор зниження витрат. При цьому використовуються такі прийоми, як економія паливно-сировинних ресурсів, матеріальних і трудових витрат, зниження частки амортизаційних відрахувань у собівартості, скорочення адміністративних витрат. Однак варто мати на увазі, що зниження собівартості має межу, після якої воно неможливе без зниження якості продукції. Те саме стосується адміністративних і комерційних витрат, які неможливо звести до нуля, оскільки без них підприємство не може нормально функціонувати і продукція не буде реалізовуватися.

До числа факторів зростання прибутку варто віднести і відновлення асортименту та номенклатури продукції, що випускається. Прибуток є рушійною силою відновлення як виробничих фондів, так і продукції, що випускається. Використовуючи концепцію життєвого циклу продукції, необхідно пам’ятати, що підприємство має приступати до освоєння нового виду продукції на етапі зростання прибутку для того, щоб до моменту зниження рентабельності старої продукції випуск нової продукції досяг точки беззбитковості.

Підвищення якості продукції, її дизайну, технічні удосконалення та інші прийоми підтримання попиту на продукцію вимагають додаткових витрат, і тому також мають застосовуватися задовго до того, як рівень рентабельності почне знижуватися, чи принаймні відразу ж, як тільки така тенденція намітиться. Більше того, на гребні попиту поліпшення пропонованого товару може викликати як підвищення ціни на нього, так і (відповідно) прибутку.

А тому, стратегію підприємства необхідно підпорядкувати меті максимізації прибутку. Вона передбачає не лише вибір оптимального рівня факторів виробництва, а й досягнення високої їх продуктивності. Серед заходів, що сприяють підвищенню продуктивності факторів виробництва, можна визначити такі [28]:

§ мотивація робочої сили;

§ оптимальна організація процесу виробництва;

§ вибір відповідного технологічного режиму;

§ модернізація обладнання і розробка нових технологій.

Втілення досягнень наукового прогресу у виробництво, впровадження високопродуктивних технологій, використання найсучасніших способів обробки матеріалів сприяють зменшенню виробничих витрат і в кінцевому рахунку – максимізації прибутку підприємств.

Отже, розглянувши дане питання, можна зробити таке узагальнення, що фінансові результати відіграють не останню роль у діяльності підприємства. А найважливішим показником є прибуток, так як він не тільки дає узагальнену характеристику всій виробничо-господарській діяльності, а й вважається основним джерелом фінансування та відповідно задоволення економічних інтересів власників.

1.2. Нормативно-правове забезпечення формування фінансових результатів торговельно-виробничого підприємства

Як і будь-які операції в системі бухгалтерського обліку і звітності, облік та аудит фінансових результатів теж має відбуватися в межах діючої нормативно-правової бази.

Бухгалтерський облік фінансових результатів в Україні відповідає вимогам ринкової економіки і базується на міжнародних стандартах обліку і звітності. У відповідності з цим він регламентується чотирьохрівневою системою документів [52, ст. 192].

Перший рівень