Спочатку, як уже вказувалося, ми визначимо ваги окремих груп показників із зазначених 5 груп. Далі при зважуванні показників їх досить класифікувати по зазначеним 5 групам, привласнити кожному показнику відповідну вагу і трансформувати його так, щоб сума ваг дорівнювала 100.

Проблема виникне, якщо в модель включаються два чи більш показники з однієї групи. Ми вважаємо, що їхня сумарна вага повинна дорівнювати вазі групи, а їхні частки ваги визначаються або, виходячи з їхніх відносних ваг у групі, або з розумінь дослідника.

Аналіз показав, що в різних роботах зустрічається всього 45 показників. Причому по зазначених групах вони розподіляються в такий спосіб (табл.3.2)

Таблиця 3.2

Аналіз показників для моделі прогнозування банкрутства

Група показників | Кількість показників | Частка показників групи

показники ліквідності | 36 | 29%

показники рентабельності | 23 | 19%

показники структури балансу | 32 | 26%

показники оборотності | 16 | 13%

інші показники | 16 | 13%

Разом | 123 | 100%

Таким чином, показник, що відноситься до групи показників ліквідності, ввійде в будь-яку систему показників з вагою 29%. Якщо ж цих показників буде два чи більше, те ця величина і буде їхньою сумарною вагою.

Дана універсальна система зважування показників може бути використана для зважування будь-яких показників, використовуваних для прогнозування неплатоспроможності підприємства.

Однак, користаючись тією же ідеєю, можна спробувати побудувати свою модель стосовно до українських умов. Для цього ми відберемо показники, що найбільше часто зустрічаються в моделях інших дослідників, додамо їм ваги відповідно до того, що було описано вище, а потім уточнимо модель і перевіримо її "розділові" здібності на матеріалах українських підприємств.

У таблиці 3.3 представлені ті ж показники, тільки тепер вони розміщені в порядку убування їхньої зустрічальності в моделі. В останньому стовпчику зустрічальність показана наростаючим підсумком.

Як бачимо з таблиці, на перші 5 показників приходиться 37% сумарної зустрічальності, а на перші 10 показників - уже 55%. Причому 10-м показником є відношення грошового потоку до короткострокової заборгованості.

Таблиця 3.3

Аналіз зустрічальності показників

Група | Назва | Кількість | Частка | Частка наростаючим підсумком

1 | Коефіцієнт покриття | 12 | 10% | 10%

1 | Робочий капітал до активів | 10 | 8% | 18%

3 | Чиста вартість власного капіталу до загальної величини заборгованості | 9 | 7% | 25%

2 | Рентабельність продажів | 7 | 6% | 31%

2 | Рентабельність власного капіталу | 7 | 6% | 37%

2 | Рентабельність активів | 6 | 5% | 41%

4 | Коефіцієнт оборотності активів | 6 | 5% | 46%

3 | Власний капітал до загальної величини капіталу | 4 | 3% | 50%

5 | Тенденція прибутковості | 4 | 3% | 53%

1 | Грошовий потік до заборгованості | 3 | 2% | 55%

Вісім показників дають 50% сумарної зустрічальності. Представляється, що на основі 8 показників і варто будувати модель. Можливо, серед них є зайві, однак ці зайві будуть "відсічені" у результаті перевірки всієї системи на мультіколлинеарність. Як виняток в якості восьмого показника візьмемо не відношення власного капіталу до загальної величини капіталу підприємства, а відношення грошового потоку до короткострокової заборгованості. На наш погляд, цей показник є надзвичайно важливим, а його відносна непопулярність, на наш погляд, обумовлена деякими труднощами в одержанні відповідних даних з одного боку, і порівняльною новизною самого показника з іншого.

У результаті в модель спочатку включаються наступні показники:

· Коефіцієнт покриття

· Відношення робочого капіталу до активів. Під робочим капіталом розуміється різниця між оборотними активами і короткостроковими зобов'язаннями.

· Відношення чистої вартості власного капіталу до загальної величини заборгованості

· Рентабельність продажів

· Рентабельність власного капіталу

· Рентабельність активів

· Коефіцієнт оборотності активів

· Відношення грошового потоку до короткострокової заборгованості

На основі даних по 17 українських підприємствах різних галузей промисловості розрахуємо значення зазначених вище коефіцієнтів. З цих підприємств 6 класифіковані як банкрути, 11 - як благополучні.

Для того, щоб оцінити наскільки сильно розрізняються ці показники в благополучних підприємств і підприємств-банкрутів побудуємо довірчі інтервали з рівнем значимості 95% (табл.3.4).

Таблиця 3.4

Аналіз показників по групам підприємств |

Середнє значення | Стандартне відхилення | Довірчий інтервал (5%) | Мінімальне значення | Максимальне значення

НЕБАНКРУТИ

Коефіцієнт покриття | 2,00 | 1,26 | 0,36 | 1,64 | 2,37

Робочий капітал до активів | 0,12 | 0,14 | 0,04 | 0,08 | 0,16

Чиста вартість ВК до загальної величини заборгованості | 5,23 | 5,65 | 1,63 | 3,60 | 6,87

Рентабельність продажів | 0,21 | 0,17 | 0,05 | 0,16 | 0,27

Рентабельність ВК | 0,32 | 0,43 | 0,13 | 0,19 | 0,45

Рентабельність активів | 0,19 | 0,20 | 0,06 | 0,13 | 0,26

Коефіцієнт оборотності активів | 0,89 | 0,65 | 0,20 | 0,69 | 1,09

Грошовий потік до заборгованості | 1,28 | 1,57 | 0,77 | 0,51 | 2,06

БАНКРУТИ

Коефіцієнт покриття | 0,70 | 0,29 | 0,10 | 0,60 | 0,80

Робочий капітал до активів | -0,27 | 0,27 | 0,10 | -0,36 | -0,17

Чиста вартість ВК до загальної величини заборгованості | 2,39 | 4,60 | 1,59 | 0,80 | 3,99

Рентабельність продажів | -0,07 | 0,20 | 0,07 | -0,14 | 0,01

Рентабельність ВК | -0,06 | -0,06 |