Реферат

Помилки і процеси обману.

План:

1. Поняття помилок, їх різновиди та причини виникнення.

2. Помилки та шахрайство.

1

Аудитор, який виявив помилку, невідповідність або впевнився у можливості протиправної дії, повинен визначити їхній потенційний вплив на фінансові звіти. До того як заявити про помилку чи обман, аудитор повинен впевнитися у їх шкоді й отримати достатньо доказів на користь цього. Якщо внутрішній аудитор дійде висновку, що у фінансовій звітності є помилки, він повинен наполягати на переробці звітів.

Основними причинами перекручень фінансової звітності є свідомі і несвідомі дії посадових осіб. Свідомі дії призводять до обману держави чи власника підприємства. Обман є наслідком навмисного порушення у відображенні фінансової інформації однією або декількома посадовими особами. Він виражається через фальсифікацію, підробку чи зміни записів, знищення чи пропуску окремих господарських операцій або документів тощо. Несвідомі дії можуть бути наслідком недобросовісного ставлення до виконання службових обов’язків під час підготовки інформації, що може призвести до виникнення перекручень, які можна назвати помилками. Такі помилки виникають з причин припущення арифметичної чи граматичної помилки в записах або випадкового пропуску записів чи документів, або відображення операцій без розкриття їхнього змісту.

Помилки розрізняють за рівнем матеріальності.

До першого рівня відносять помилки, суми яких малі та за своїм змістом настільки незначні, що не можуть суттєво вплинути на рішення користувача цієї інформації.

До другого рівня відносять помилки, що впливають на прийняття користувачем тих чи інших рішень, хоча внаслідок цього зовнішня звітність в цілому об’єктивно відображає реальну дійсність і є корисною.

До третього рівня відносять помилки, що можуть негативно вплинути на достовірність і об’єктивність звітної інформації в цілому і користувачі такої інформації можуть прийняти неправильне рішення.

Однією з найскладніших неточностей в плані її виявлення є зумисне відхилення від норм. До такого виду відхилень можна віднести нестачу ТМЦ в зв’язку з розкраданням, більший об’єм використаних виробничих запасів з метою підвищення собівартості, нарощування обсягу реалізації продукції з метою завищення прибутку тощо. Аудитору важко виявити таке порушення оскільки адміністрація фірми робить усе можливе, щоб приховати такі зловживання.

Виявивши такого роду зловживання внутрішній аудитор повинен переосмислити своє відношення до адміністрації фірми. Зокрема, якщо адміністрація знала про виявлені аудитором факти, але не повідомила про них раніше, то виникає серйозний сумнів щодо довіри до такої адміністрації.

2

Під час планування та проведення процедур аудиту і звітування внутрішній аудитор повинен оцінити ризик існування суттєвих перекручень у фінансовій звітності підприємства, що можуть бути результатом звичайних помилок або наслідком шахрайства.

Помилка – ненавмисне перекручення фінансової інформації внаслідок арифметичних чи логічних помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотриманні повноти обліку, неправильного представлення в обліку фактів господарської діяльності, наявності майна, вимог і зобов’язань.

Шахрайство – навмисно неправильне відображення і представлення даних обліку і звітності. Шахрайство полягає в маніпуляціях обліковими записами і фальсифікації первинних документів, регістрів обліку і звітності, навмисних змінах записів у обліку, що перекручують сутність фінансових і господарських операцій з метою порушення законодавства і прийнятої на підприємстві облікової політики, навмисного відображення неправильної оцінки активів і неправильного застосування методів їх списання або приховування результатів діяльності, незаконного отримання в особисту власність грошово-матеріальних цінностей.

Маніпуляція обліковими записами – навмисне використання неправильних (некоректних) бухгалтерських проводок або сторнуючих записів із метою перекручення даних обліку і звітності.

Фальсифікація бухгалтерських документів і записів – оформлення наперед неправильних або фальсифікованих документів і записів у регістрах бухгалтерського фінансового обліку.

Невідповідне відображення записів у регістрах обліку – ненавмисне або навмисне відображення фінансової інформації в системі рахунків у неповному обсязі, в оцінці, що відрізняється від прийнятих норм тощо.

Незвичайні операції – угоди і господарські операції, платежі, які на розсуд внутрішнього аудитора зайві, недоречні або надмірні за певних обставин.

За шахрайство та помилки відповідальність покладається на керівництво підприємства. Аудитор відповідає лише за аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства. Хоча аудитор і не несе відповідальності за виявлення фактів шахрайства та помилок, проте, для написання позитивного аудиторського висновку він повинен отримати беззаперечні гарантії відсутності такого роду фактів. Крім цього, внутрішній аудитор несе відповідальність за правильність використаних під час аудиту процедур перевірки.