Реферат

Аудиторські докази

План:

1. Поняття аудиторських доказів та їх види.

2. Джерела і процедури отримання аудиторських доказів та вимоги, що до них висуваються.

1

Аудиторські докази – це інформація, отримана внутрішнім аудитором для вироблення думок, на яких ґрунтується підготовка аудиторського висновку і звіту. Аудитор повинен отримати таку кількість доказів, яка б дала можливість зробити необхідні висновки.

Докази характеризуються показником достатності та суттєвості. Достатність є виміром кількості аудиторських доказів необхідних для формулювання вірного аудиторського висновку. Суттєвість є виміром якості і надійності доказів відповідному висновку аудитора.

На достатність аудиторських доказів впливає ряд факторів:

- оцінка аудитором характеру і величини ризику;

- характер систем обліку;

- досвід, набутий у процесі попередніх аудиторських перевірок;

- результати аудиторських процедур із можливими виявленими фактами помилок чи шахрайства;

- джерело та надійність наявної інформації.

Надійність аудиторських доказів залежить від джерел їх отримання – внутрішнього чи зовнішнього. Докази отримані із зовнішніх джерел більш надійні, ніж отримані з внутрішніх. Докази отримані з внутрішніх джерел надійніші у разі наявності ефективної системи обліку. Докази здобуті власне внутрішнім аудитором, ніж ті, що отримані від працівників підприємства.

До трьох основних категорій документальних аудиторських доказів, що мають для внутрішнього аудитора різний рівень надійності, належать:

? докази, які створені третіми особами і зберігаються на підприємстві;

? докази, які створені і зберігаються у третіх осіб;

? докази, які створені і зберігаються на підприємстві.

За характером розрізняють візуальні, документальні та усні докази. Аудиторські докази у формі документів більш надійні, ніж ті, що отримані в усній формі.

Якщо докази отримані з різних джерел, різного характеру відповідають один одному, то вони більш переконливі.

Види аудиторських доказів: прямі, другорядні, усні, візуальні, документальні.

2

Джерелами аудиторських доказів є:

? дані первинних документів і звітів;

? облікові регістри;

? Головна книга;

? фінансова звітність;

? інвентаризаційні матеріали;

? розрахунки, декларації, кошториси, калькуляції, договори, контракти, засновницькі документи, статут, накази, розпорядження, бізнес-плани;

? оперативна, статистична і податкова звітність;

? матеріали перевірок і ревізій;

? дані експертних перевірок, лабораторних аналізів, контрольних вимірювань;

? письмові і усні заяви, пояснювальні і доповідні записки.

При отриманні аудиторських доказів внутрішній аудитор повинен оцінити їх на суттєвість та достатність для обґрунтування тверджень керівництва.

До категорій тверджень відносять: наявність (існування активу і пасиву), права і обов’язки (кому належить актив і пасив), факт події (факт здійснення операції чи події), повнота (відображення в обліку всіх без винятку операцій), оцінка (правильна оцінка всіх активів та пасивів), вимір (відображення операцій в повному обсязі та у відповідному періоді), представлення і розкриття (фінансова звітність розкрита, класифікована, описана за усіма правилами тощо).

Аудиторські докази одержують стосовно кожного конкретного твердження.

Внутрішній аудитор одержує докази шляхом застосування наступних процедур: перевірки, спостереження, опитування і підтвердження, підрахунку, аналітичних процедур.