Малюнок 2.2. Зовнішні зв'язки України. [6,598]
Адже відомо, що Україна виробляла й може виробляти цілий спектр науко-
ємної, складної машинно-технічної продукції: літаки, автобуси, автомобілі,
трактори, комбайни, суда різного призначення, ракетні комплекси, верстати,
турбіни, засоби зв'язку, електроніку, радіо- і телеапаратуру тощо. Реально ос-
новними експортерами конкурентної на світовому ринку продукції можуть
швидко стати підприємства воєнно-промислового комплексу, на яких зосе-
реджені високоякісне обладнання, сучасна технологія, висококваліфіковані
фахівці.
У товарній структурі вивозу переважають вироби чорної металургії, залізна
руда і кокс, продукти харчової промисловості. Промисловий потенціал України достатній для надходження валюти, необхідної для сплати зовніш-
нього боргу, закупівлі найнеобхіднішого імпорту та оплати інших загально-
державних потреб.
Реалізація цього потенціалу можлива за відповідної пропускної здатності
транспортної інфраструктури, сприятливої соціально-політичної і правової
ситуації та здатності зовнішньоторгових організацій та інших виконавчих
структур до реалізації продукції.
Експортно-імпортні операції здійснюються як на валютній основі, так і у
формі клірингу. Кліринг - система безготівкових розрахунків, які грунтують-
ся на заліку взаємних вимог і зобов'язань і здійснюються через банки або спе-
ціальні розрахункові палати (перша створена в Лондоні в 1775 р.). Популяр-
ною нині стала форма бартерних операцій, тобто безпосереднього обміну то-
варами. Такі товарообмінні операції були найбільш поширені в Україні у 1992 р. і становили тоді майже 50 % загального товарообороту. Однак при такому товарообміні Україна втрачала великі кошти через нееквівалентний
вартісний обмін продовольчих товарів (зерна, цукру, олії) на паливно-мас-
тильні матеріали.
Основним напрямом зовнішньоекономічної діяльності України є розвиток
і поглиблення торгово-економічного співробітництва з республіками колиш-
нього СРСР, країнами Східної Європи, розвиненими країнами світу, особли-
во з тими, що мають чисельну українську діаспору.
Зовнішньоторгові організації та інші виконавчі структури повинні не тільки
реалізовувати продукцію а традиційних ринках, а й виходити на нові перс-
пективні регіони (особливо в Азію, Африку, Латинську Америку та Австра-
лію). Найважливішою формою економічного співробітництва з країнами
близького зарубіжжя нині є взаємний обмін різними видами сировини, гото-
вої продукції та наукове співробітництво. Однак необхідними є послідовна
і радикальна перебудова механізму економічних зв'язків, здійснення карди- нальних заходів для їх оптимізації. Зокрема, передбачено захист економічних
інтересів України через встановлення митного кордону з республіками ко-
лишнього СРСР. Підписано обопільні угоди з Росією та Білоруссю про спів-
робітництво у галузі зовнішньоекномічної діяльності, які не допускають ре-
експорту товарів, до яких інші учасники угоди застосовують заходи регулю-
вання. Реекспорт таких товарів має здійснюватися лише за письмової згоди та на умовах, що визначаються уповноваженим органом держави, яка є ви-
робником цих товарів. Україна вивозить до країн СНД кам'яне вугілля, чавун
прокат чорних металів, залізну руду, самородну сірку, цемент, сіль, промис-
лове устаткування, автобуси, тепловози, екскаватори, продукцію хімічної промисловості, цукор, масло, фрукти, консерви тощо. В загальному обсязі
вантажів, які щороку вивозяться з України у ці країни, найбільшу частку
мають коксівне вугілля і чорні метали.
Понад 72 % наших поставок отримує Росія. Основним споживачем їх є Центральний район Росії, на який припадає майже 3/4 вивозу продукцій з
України. Значними споживаннями залізної руди, чорних металів, які над-
ходять з України, є Поволжя, Північний Кавказ. Певна кількість чорних
металів, зокрема прокату, вивозиться з України до Санкт-Петербурга, Біло-
русі, держав Балтії, Молдови, цукор - в усі республіки колишнього СРСР (за
винятком Молдови), м'ясо, масло, м'ясні вироби - здбільшого в Росію.
В Україну з інших республік колишньго СРСР найбільше ввозить Росія -70%
Це - нафта, газ, ліс, папір, деякімарки чорних і кольорових металів, машини,
устаткування та інша продукція.
Білорусь постачає в Україну трактори, вантажні автомобілі, електронно-об-
числювальні машини, мінеральні добрива, ліс, папір; Казахстан - кольорові метали, шкірсировину, концентратикольорових металів; Молдова - продукцію прладобудування, виноробної промисловості, килими, виноград;
республіки Середньої Азії - газ, бавовну, концентрати кольорових металів,
тканини, каракуль; республіки Закавказзя - нафту і автомашини, алюмініє-
вий прокат, чай, фрукти, вино, тютюн; держави Балтії - електротовари, трам-
ваї, пральні машини, холодильники, радіоприймачі, мікроавтобуси, рибу і рибопродукти, трикотажні і галантерейні вироби та інші товари широкого
вжитку.
Зовнішньоторговий товарообіг України з Росією, $млн. [5,77]
За сучасних умов Україна налагоджує прямі зовнішньоекономічні відносини
з багатьма країнами світу. Так, на кінець 1996 року нашу державу визнали
понад 160 країн світу, 132 з них встановили з Україною дипломатичні від-
носини. У країни далекого зарубіжжя ми поставляємо машини, трактори, за-
лізну руду, устаткування для гірничо-шахтових, будівельних, електротехніч-
них підприємств, засоби автоматизації, обчислювальну техніку, автомобілі,
прокатні стани, океанські суда, силові трансформатори, магістральні тепло-
вози та багато іншої продукції.
За даними Міністерства статистики, Україна мала в 1995 р. у торгівлі з країнами далекого зарубіжжя позитивне сальдо розміром майже 1346,4 млн.
дол. США. Основна частина експорту України припадає на Європу (49,4%),
друге місце посідає Азія (38%), на третьому місці Америка (8,3%), далі йдуть
Африка (4%) та Австралія та Океанія (0,3%). Імпортні поставки за цей самий період надходили в Україну тільки з чотирьох континентів. Найбільша частка
українського імпорту припадає на Європу (68,5%), менша - на Азію (17,3%),
Америку (10,2%) і Африку (4%).
Сьогодні ні розміри експоту, ні його стуктура не можуть задовольнити Україну. Річ у тім, що розміри експорту поки що недостатні: в 1995 р. вони
становили 11566,5 млн. дол. США. У його структурі найбільшу частку мають
сировина, матеріали і товари народного споживання - 87,6 %; машини і
устаткування - 10,3 %, інші товари (у тому числі послуги) - 2,1 %. Тому необхідно переорієнтувати експорт з первинної сировини на нову техніку й технологію, товари високого рівня переробки, різні послуги.
Україна отримує з різних країн світу промислове устаткування, медичне об-
ладнання, різні прилади, хімічні товари, джут, цитрусові, каву, продукцію
хімічної промисловості та легкої промисловості. Проте необхідно створювати
економічні бар'єри (високе мито тощо) для таких товарів, як