стосунки із зарубіжними фірмами. Заслуговує уваги співробітництво з фірмою BASF (ФРН) у галузі впровадження інтенсивної
технології виробництва сої на основі застосування хімічних препаратів фірми
Перспективним напрямком розширення зовнішньоекономічних зв'язків, створення спеціальних зон "вільного підприємництва" на території України.
Вільні економічні зони сприятимуть створення умов для залучення інозем-
ного капіталу.
Укаїа має приділяти велику увау міжнародному туризму - галузі, яка най-
швидше дає прибуток. Нині ми приймаємо в себе майже 250 тис. іноземних туристів, що становить лише 0,05 % світової кількості. Проте реально ми вже
тепер можемо обслуговувати до 5 млн. туристів, що може дати майже 1 млрд.
дол. Крім того, резервом для надходження інвестицій до України є плата за транзитні залізничні, автомобільні, повітряі перевезення, транспортування нафти і газу. Все це разом може давати 6 млрд. дол. щороку.
Держава повинна забезпечити експортерам продукції з високим рівнем об-
робки юридично-правовий (законодавчі акти, положення, митні бар'єри), міжнародно-політичний (сприятливі умови для українських експортерів на
міждержавних переговорах; у міжнародних організаціях) та рекламно-про-
пагандистський захист. Необхідно також організовувати кредитування і підтримку експортерів конкурентних на світовому ринку товарів. А разом з
тим захистити нашу економіку, виробництво від низькоякісних товарів, які надходять з інших країн. Для цього впроваджуються свідоцтва та сертифі-
кати, створюються різні нетарифні бар'єри.
Створюється система зовішньоторгових організацій, представництв, торго-
вих будинків та інших структур, які на високому рівні займатимуться проб-
лемами просування товарів на світові ринки, рекламою, та реалізацією продукції українських підприємств.
Отже, перебудова зовнішньоекономічної діяльності України значною мірою
сприятиме її просуванню на світовий ринок та інтегрування у міжнародну
економіку.
Попередні дані Держкомстату України, які базуються на митній статистиці,
свідчать про те, що в минулому році Україна вперше отримала додатнє саль-
до зовнішньоекономічного балансу - $424 млн. За рахунок чого це досягну-
то? По-перше, за рахунок зниження імпортних товарів на $862 млн. По-друге
за рахунок росту експорту товарів та послуг на $390 млн, з яких на послуги
отримано $288 млн. Як і в попередні роки, торгівля товарами принесла нега-
тивне сальдо $2896 млн., яке знизилось на відміну від показника 1996 року
на чверть. Додаткове сальдо в торговлі послугами збільшилось в 1997 році
десь на одну десяту, досягло $3319 млн.
Що ж трапилось? Деякою мірою зиеншилась частка в товарообігу найкруп-
нішого партнера - Росії. Вдвічі зменьшився товарообіг з Туркменістаном. В
обох випадках за рахунок скорочення енергоносіїв.
А ось розклад з перших десяти найбільших партнерів України на мав змін.
Просто країни змінили місця. З третього на друге піднялась Германія, з п'ято-
го на третє - США.
В минулому році декілька звищилась диференційованість зовнішньоторгово-
го обігу. Скажімо, якщо в 1996 році на першу десятку партнерів приходилось
70% обігу, то в 1997 році - близько 65%.
Навіть поверховий аналіз показує, що положення зовнішньоїтогівлі всьго
лише відразило кризис, в якому знаходилась українська економіка в минуло-
му році. Збереженя позицій в експорті послуг зв'язано з геополітичним поло-
женням України, до того ж дві третини його прийшлося на транзат російсь-
кого газу. А "транзитний" газ, як відомо, віддається енергетиці та комуналь-
ній сфері, причому, як правило, без оплати.
Оскільки основний внесок в справу "оздоровлення" українського зовнішньо-
торгового обігу внесло зниження імпорту товарів, є сенс більш уважно погля-
нути на тогівлю товарами.
Якщо вірити офіційній статистиці, по ряду традиційних статей український експорт в минулому році зменьшився порівняно з 1996 роком. Наприклад, вдвічі (до $106 млн) зменьшився вивіз молочних продуктів, втричі (до $127)
експорт зерна, вдвічі (до $104) - продаж за кордон муки, в півтора рази (до
$122 млн) - експорт жирів та масел рослинного та животного походження,
вдвічі (до $331 млн) - вивіз цукру, однієї з основних статей експорту, в чоти-
ри рази (до $114 млн) - вивіз алкогольних та безалкогольних напоїв, на чверть (до $433 млн) - експорт добрив, ( до $186 млн) - вивіз одежі з тексти-
лю. Правда, були і невеликі перемоги: з $236 млн до $278 млн збільшився
експорт насіння підсолнуха, в півтора рази (до $131 млн) - продаж продукції
м'ясопереробки.
Динаміка експорту деяких видів пордукції навіває керівницту країни думки:
варто було на чверть (до $129 млн) збільшиться вивозу з країни кожсирови-
ни, як Кабмін вже в нинішньому році вирішив призупинити цей бізнес.
Найвагомішим в абсолютному вираженні був зріст експорту продукції чорної металургії (з $4187 млн до $5452 млн).
У зв'язку з останнім досягненням серйозні сумніви визивають дані про ім-
порт природного газу. В минулому році відмічено зріст виробництва металу як раз на величину приросту його експорту. Аналіз платіжного балансу не визвав у фінансистів сумнівів що до офіційної статистики, проте щє в лютому
українське керівництво признало наявність боргу вітчизняних споживачів
перед РАО "Газпром" в розмірі $750 млн. Означає це, що дана сума не зара-
хована у зовнішньоторговій статистиці, знає лише один Кабмін. Крайньою мірою лише одна цифра може з'їсти все додаткове сальдо, та щє і на негатив-
не сальдо три сотні мільйонів залишиться. Але це щє не всі сюрпризи імпорту
По мілочах щє багато набереться.
Розподілення імпорту та експорту серед перших п'яти найкрупніших країн
торгових партнерів України [5,76]
.
ЕКСПОРТ
1 - Росія 2 - інші країни 3 - Китай 4 - Білорусія 5 - США
6 - Германія 7 - Туркменістан
ІМПОРТ
Керівництво прийняло немало шагів для виводу імпорту більшості товарів
з "сірого" стану. Але поки без результату. Наприклад, введення мінімальної
митної вартості тютюнових виробів не вплинули на способи їх імпорту.
Якщо в 1996 році на середню українську душу приходилось імпортного тю-
тюну на пару доларів, то в 1997 році весь цей показник зріс в півтора рази,
імпорт тютюнових виробів ($175