- зовнішній приватний негарантований борг.

Національний банк України щорічно подає Верховній Раді України звіт про свою роботу, баланс своєї діяльності і зведений баланс банківської системи республіки. Крім того, Верховна Рада України щорічно за поданням Національного банку затверджує розподіл його прибутку.

Річний баланс Національного банку України і зведений баланс банківської системи України публікуються в засобах масової інформації.

3. Аналіз та аудит депозитних операцій

3.1. Методологія економічного аналізу по депозитних операціях

Процентні доходи традиційно мають найбільшу питому вагу в структурі банківських доходів. Планування й оцінка їх стабільності та дії факторів, які впливають на зміни дохідності операцій, є складовими аналізу прибутковості. Складність такого аналізу полягає в то-му, що ниніїпній стан надходжень — це інтегральний показник фінансового ста-ну банку, який залежить від якості ак-тивів, стабільності джерел фінансування, правильності попередніх управлінських рішень і далекоглядності та прагматизму керівництва щодо майбутнього.

Можливості залучення банком ре-сурсів значною мірою залежать від над-ходжень, у тому числі процентних. При аналізі прибутковості значну увагу приділяють збалансованості процентних доходів та витрат банку. Здатність ви-живати у конкурентному середовищі — це мистецтво приваблювати клієнта, пропонуючи йому кращі умови, що ви-значаються фінансовими можливостя-ми банківської установи.

Процентні витрати — одна з найвагоміших статей витрат у банківському бізнесі. Найдорожчими ресурсами є строкові вклади населення, ресурси міжбанківського ринку; дешевими — кошти на поточних рахунках клієнтів. Завдання, що постають перед аналітика-ми стосовно оцінок тенденцій зміни про-центних ставок, актуальні при аналізі як складу активів, так і зобов'язань.

Перехідній економіїц притаманні не-визначеність основних макроеко-номічних показників, значний політич-ний ризик, тому достовірні прогнозні розрахунки в рамках стратегічного пла-нування — це справа майбутнього. Нині ж оптимальним періодом планування роботи банків є рік. Це відповідає пра-ктиці їх діяльності, коли річні плани складаються із поквартальною та по-місячною розбивкою.

План розгортається від планової суми прибутку, яка базується на інформації попередніх років, передбаченнях найімо-вірніших умов діяльності банку, зокрема стосовно встановлення процентних ста-вок, конкурентного оточення, попиту на банківські продукти і послуги. Ба-чення майбутньої діяльності слід відповідно відобразити у внутрішніх до-кументах — положеннях, бізнес-планах. Для цього використовують сценарії май-бутнього розвитку, які дають змогу вра-хувати можливі змши в зовніїпньому се-редовищі та діяльності самого банку. Вхідною інформацією для побудови та-ких сценаріїв повинні стати прогнозні баланси, дані про процентні ставки.

Для етапу поточного контролю акту-альним є аналіз фактичних даних робо-ти банку, зіставлення їх із плановими, коригування планів, дослідження ди-наміки показників та виявлення тен-денцій розвитку. За нестабільності еко-номічних умов, мінливості процентних ставок, мобільності ринку фінансових послуг оптимальним періодом для аналізу прибутковості є місяць — це дає змогу своєчасно оцінити основні по-казники, розробити і вжити регулюючі заходи. Підсумкові дані можна вико-ристати для оцінки ефективності відповідних підрозділів банку.

Якщо доходи чи витрати є сумою, на-копиченою за певний аналізований період (місяць, квартал, рік), точність розрахунку значною мірою за-лежить від вибору способу розрахунку залишку за окремою статтею балансу. Автоматизована обробка даних дає змо-гу на основі балансів розраховувати се-редні залишки за кожний день[39]:

(1)

де Ait — залишок за і-м видом про-центних активів (зобов'язань) у момент часу І;

п — кількість дат, узятих до розрахунку.

Коли затрати на такий розрахунок є надто трудомісткими, практикують ви-користання даних на дві звітні дати: на початок та кінець періоду (якщо аналіз проводиться щомісячно чи покварталь-но) та на п'ять дат — початок, кінець ро-ку і проміжні квартали (якщо дані оп-рацьовують наростаючим підсумком за рік). Зауважимо, що залишки за окремий період доцільно використовувати для оцінки тенденцій змін і різких коли-вань показників, що, власне, й ціка-вить нас у рамках цієї статті, тоді як дані наростаючим підсумком є показо-вими при порівнянні результатів за різні роки або роботи різних банків. У розра-хунках для порівняння рівнів процент-них ставок їх приводять до річного еквівалента.

Базовим показником для оцінки успішності роботи банку як фінансо-вого посередника є чистий процентний дохід (ЧПД, процентна маржа), який розраховується як різниця процентних доходів і витрат за відповідній період:

ЧПД = ПД-ПВ (2)

де ПД — процентні доходи;

ПВ — процентні витрати.

Важливою для аналізу прибутковості може бути сума реально отриманого чи-стого процентного доходу (ОЧПД):

ОЧПД = ЧПД - (НПД - НПВ),

де НПД — нараховані процентні доходи;

НПВ — нараховані процентні витрати.

Згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку врахування до-ходів та витрат проводиться у момент часу, до якого вони відносяться, а не фактичного отримання чи сплати. Про-те банки, прагнучи штучно поліпшити фінансові результати діяльності, іноді нехтують іншим принципом МСБО — обережності, що призводить до враху-вання у балансі доходів, сумнівних що-до отримання. Для оцінки якості актив-но-пасивних операцій керівництву доцільно мати дані про динаміку отрима-ного чистого процентного доходу, які можуть вчасно сигналізувати про певні проблеми банківської установи (напри-клад, несплата клієнтами процентів за кредитами).

Загальна сума чистого процентного доходу може бути значною, але абсо-лютне значення не дає змоги співвідне-сти отриманий результат із масштабами діяльності банку. Тому використовується чиста процентна маржа (ЧПМ), яка є процентним вираженням чистого про-центного доходу відносно середніх про-центних активів банку:

ЧПМ = (ЧПД / ПА) х К х 100% (3),

де ПА — середні процентні активи;

К — кількість періодів для приведен-ня до річної бази (К = 12 при розрахун-ку за місячними даними, К = 4 — за квартальними, К = 1 — за річними)[39].

Цей показник часто розраховується відносно сукупних активів, але при ви-користанні у знаменнику середньої су-ми процентних активів безпосередньо оцінюється ефективність працюючих активів, у тому числі вплив обсягів ви-соколіквідних