Ефективне функціонування ринку внесків і депозитів неможливе без забезпечення відповідних зовнішніх умов на рівні централізованого захисту депозитних коштів та зваженої депозитної стратегії на рівні окремого комерційного банку.

Проблема оптимізації депозитних операцій комерційного банку полягає в досягненні кількісних параметрів, таких, як прибутковість, за умови дотримання ліквідності.

Аналітична робота комерційного банку при дослідженні депозитних операцій дає об’єктивну характеристику якісних і кількісних показників депозитної діяльності банку, оцінити структурні зрушення у загальній сукупності депозитної бази, провести вартісний і факторний аналізи процентних витрат.

Кількісні показники слугують основою для прийняття рішень щодо оптимізації депозитних операцій банку. Основними з них є:

- кількість вкладників на 1000 жителів, що одержують доходи = (кількість вкладників-фізичних осіб/кількість жителів регіону, що одержують доходи) 100%;

Особливе значення мають показники, які характеризують ефективність роботи комерційного банку. Наприклад, показник собівартості залучення коштів Дмитрієва О. А. Оптимізація депозитної діяльності // Фінанси України. – 2004. - №5., який визначає рентабельність банківської установи. Для визначення цього показника всі операції комерційного банку обчислюються за їхньою трудомісткістю і підсумовуються. Потім визначається питома вага депозитних операцій у загальному обсязі операцій банку. Помноживши питому вагу на суму всіх адміністративно-управлінських витрат банку, отримаємо суму витрат банку за депозитними операціями.

Для більшої деталізації якісних і кількісних характеристик депозитної бази комерційного банку необхідно також оцінити структуру і динаміку залишків депозитних коштів.

При аналізі динаміки середніх залишків депозитних коштів, важливо визначити, які фактори впливають на їхню зміну. Основними такими факторами є Олійник Д. Ресурсна база українських комерційних банків як джерело ліквідності // Банківська справа. – 2000. - №1,2.:

- зміна обсягу оплачуваних депозитів. При цьому позитивно оцінюється ритмічність у залученні ресурсів, що є основою для розширення активних операцій банку;

- зміна питомої ваги оплачуваних депозитів у сукупних пасивах. При цьому зростання частки оплачуваних депозитів у пасивах не можна оцінювати однозначно, тому що під оплачуваними депозитами розуміємо строкові вклади, які надають стабільності ресурсній базі банку, в цей же час оплачуванні депозити – це порівняно дорогі ресурси, їхнє зростання приводить до підвищення процентних витрат;

На основі висновків про результати представленого комплексного аналізу банківський менеджмент здатний внести відповідні корективи з метою оптимізації депозитної бази.

Таким чином, здійснивши розрахунок усіх вищевказаних показників і коефіцієнтів, можна дати загальну оцінку характеру депозитної діяльності комерційного банку, виявити недоліки й пріоритетні напрями депозитної політики, а також визначити ринкову нішу банку на депозитному ринку. В сукупності все це дає змогу оптимізувати депозитну діяльність банку.

Для здійснення внутрішнього аудита в банку створюється спеціальний підрозділ - служба внутрішнього контролю. Діяльність відділів даної служби будуватися по спеціальній програмі конфіденційного характеру, затвердженої Правлінням банку.

У такий спосіб помінялася організаційна структура комерційного банку. З другорядного, залежного підрозділу внутрішній аудит перетворився в одну з провідних структурних одиниць банку. Заслуга НБУ, що майже в директивному порядку зобов'язав провести таку реорганізацію комерційних банків, беззаперечна. Без цього становлення внутрішнього аудита в банках затягнулося би на тривалий час.

Звичайно, основною метою внутрішнього аудита є захист інтересів інвесторів, банків і їхніх клієнтів, шляхом контролю за дотриманням співробітниками банку законодавчих і нормативних актів, забезпечення належного рівня банківської діяльності, що повинна відповідати проведених банком операцій і мінімізації ризиків.

Для досягнення поставленої мети служба внутрішнього контролю повинна забезпечити координацію дій усіх підрозділів банку і, насамперед, забезпечувати дотримання всіма службами і співробітниками банку українського законодавства і відповідних нормативних актів, а також внутрішніх документів, що визначають економічну політику банку. Для цього необхідна розробка всіх необхідних нормативних матеріалів про підрозділи банку і службові обов’язки співробітників. Здійснення контролю за допомогою регулярних перевірок діяльності підрозділів банку й окремих співробітників дає можливість з'ясувати ступінь відповідності їхніх дій і результатів роботи вимогам законодавства, нормативних актів, внутрішніх документів, посадових інструкцій, внесених змін у документи, що регламентують права й обов'язки співробітників.

Повинна перевірятися також правильність ведення працівниками первинної документації, здійснення в повному обсязі встановлених у банку процедур звірення, узгодження і візування документів, а також формування на базі первинних документів балансових і звітних даних.

Однак розглядати аудит банківської діяльності виключно як захід примусового характеру, який мало що несе власне для банківської установи неприпустимо з професійної точки зору. Міняється характер і цілі керування банком. Від рішення багато в чому випадкових, спонтанних ситуацій на ринку цінних паперів, кредитів, валюти і різного роду банківських послуг банки переходять до вироблення довгострокової політики. Роль аудита (і особливо внутрішнього) в розробці перспективної програми розвитку банка дуже висока. Він повинний забезпечувати оцінку стану системи прийняття рішень у банку і відповідність обраної тактики розвитку комерційної діяльності банку цілям, визначеним його акціонерами (учасниками) і закріпленими відповідними документами.

Рішення даної задачі припускає прийняття акціонерами (учасниками) банку концепції розвитку кредитної організації в поточному фінансовому році з кількісними і якісними критеріями діяльності банку.

Служба внутрішнього