Особливості відображення операцій філій Відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в бухгалтерському обліку та звітності визначається з урахуванням специфіки їх роботи згідно з Постановою Правління Національного банку України N 283 від 18.07.2001 р..

Фінансовий облік забезпечує своєчасне і повне відображення всіх банківських операцій за відповідними рахунками і параметрами та надання необхідної інформації користувачам щодо стану активів, зобов'язань, результатів фінансової діяльності та інших показників. Основними принципами бухгалтерського обліку є безперервність, нарахування та послідовність (постійність).

Необхідною умовою для визнання активів і зобов'язань в балансі є оцінка, тобто можливість визначення грошової суми, в якій елементи балансу мають бути відображені у звітності.

Своєчасна і об'єктивна оцінка (переоцінка) активів, зобов'язань (балансових і позабалансових) та прийняття на ідставі такої оціночної інформації адекватних управлінських рішень надають змогу здійснити заходи, спрямовані на поліпшення структури балансу, зменшення низько ліквідних і недоходних (неробочих активів), що, в свою чергу, сприяє зміцненню фінансового стану та стабільності Банку.

Для ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності активи і зобов'язання Банку оприбутковуються та обліковуються за:

- вартістю їх придбання чи виникнення - за історичною або первісною вартістю: активи - за сумою сплачених за них коштів, їх еквівалентів або інших форм компенсації; зобов'язання - за сумою мобілізованих коштів в обмін на такі зобов'язання або сумою коштів чи їх еквівалентів, які підлягають сплаті для погашення зобов'язань у процесі звичайної господарської діяльності;

- справедливою (ринковою) вартістю: активи - за сумою, яку необхідно було б сплатити для придбання (обміну) таких активів, зобов'язання - за сумою, якою може бути погашене таке зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами; вираз "обізнані, зацікавлені та незалежні сторони" означає наявність добре проінформованого покупця, який має бажання купити, і добре проінформованого продавця, що має бажання продати, які є незалежними та діють у власних інтересах; приведення вартості активів у відповідність до справедливої здійснюється шляхом їх переоцінки, оцінки на предмет зменшення корисності та наявних кредитних ризиків.

Крім указаних, в обліковій політиці Банку, у залежності від характеру та змісту завдань різних складових його облікової системи, використовуються інші методи оцінки окремих груп активів і зобов'язань, а саме:

- балансова вартість - вартість активів або зобов'язань за даними бухгалтерського обліку, тобто відображена в балансі Банку; балансова вартість окремих активів чи зобов'язань складається з декількох елементів, які обліковуються окремо; так, балансова вартість векселів обліковується у розрізі кожної складової боргового цінного паперу: номінал, неамортизований дисконт, неамортизована премія;

- договірна вартість - вартість активу, передбачена договорами, укладеними Банком з його контрагентами;

- залишкова вартість - різниця між первісною (переоціненою) вартістю активу та сумою нарахованого зносу чи створеного резерву;

- заставна вартість - вартість предмету застави, визначена по узгодженості між Банком та позичальником (заставодавцем), які є незалежними, та зафіксована у відповідному договорі застави;

- ліквідаційна вартість - сума коштів, яку передбачається отримати у разі ліквідації певного активу;

- номінальна вартість - вартість, вказана на цінних паперах, банкнотах, монетах тощо;

- переоцінена вартість - вартість активу після його переоцінки;

- поточна (відновлювана) вартість - сума грошових коштів, їх еквівалентів або інших форм компенсації, яку потрібно було б витратити для придбання (створення) такого самого або аналогічного активу на поточний момент (дату балансу);

- ринкова вартість активу - чиста вартість його придбання або реалізації на активному ринку;

- теперішня вартість - теперішня (дисконтована) сума майбутніх чистих грошових надходжень, які очікуються від використання активу; теперішня (дисконтована) вартість майбутніх платежів, які, як очікується, потрібні для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності Банку;

- чиста вартість реалізації - ціна реалізації активу в умовах звичайної господарської діяльності за вирахуванням витрат на збут.

Активи і зобов'язання Банку оцінені так, що створені під них резерви та вжиті заходи виключали можливість перенесення існуючих фінансових ризиків на майбутні звітні періоди.

Вартість активів змінюється внаслідок коливання ринкових цін, курсів іноземних валют, фізичного та морального зносу, інших об'єктивних факторів. Банк проводить переоцінку окремих статей активів до їх справедливої (ринкової) вартості у порядку, визначеному чинним законодавством та внутрішніми документами Банку.

Оцінка (переоцінка) активів та зобов'язань Банку можуть бути відображені в обліку різними способами, відповідно до нормативних актів Національного банку України з питань ведення бухгалтерського обліку, а саме:

-коригуванням відповідної статті балансового звіту,

-переоцінкою статей балансу в іноземній валюті, за виключенням немонетарних, за офіційним валютним курсом;

-формуванням спеціальних резервів у національній валюті (за активами в національній валюті);

-формуванням спеціальних резервів у іноземній валюті (за активами в іноземній валюті), шляхом переоцінки якого за офіційним валютним курсом забезпечується незалежність оцінки активу в іноземній валюті від коливань валютних курсів;

-формуванням спеціального резерву в національній валюті (за активами в іноземній валюті), сума якого включає також переоцінку статей балансу в залежності від коливань валютних курсів.

Операції в іноземній валюті, під час первісного визнання активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат, відображаються в бухгалтерському обліку в подвійній оцінці: у номіналі іноземної валюти та її гривневому еквіваленті за офіційним валютним курсом на дату здійснення бухгалтерських операцій. У фінансовій звітності активи і зобов'язання Банку в іноземній валюті відображаються в гривневому еквіваленті за офіційним валютним курсом на дату складання звітів.

Протягом року в Банку здійснювався постійний контроль за достовірною оцінкою